Історія справи

Постанова ВГСУ від 16.12.2014 року у справі №902/1335/14
Постанова ВГСУ від 16.06.2015 року у справі №902/1335/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року Справа № 902/1335/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні

скарги 1.Приватного підприємства "Мегасервіс-2010"

2. Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24 березня 2015 року

та на рішення господарського суду Вінницької області від 21 жовтня 2014 року

у справі № 902/1335/14

господарського суду Вінницької області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк"

до Приватного підприємства "Мегасервіс - 2010"

третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача Фізична особа-підприємець ОСОБА_5

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників

позивача не з'явився

відповідача Сіроштан Р.В.

третьої особи не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 21 жовтня 2014 року (суддя Тісецький С.С.) задоволено позов ПАТ "УкрСиббанк" до ПП "Мегасервіс-2010" про звернення стягнення на предмет іпотеки, звернено стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Вінницької міської ради 16 листопада 2010 року, а саме: квартир № 1, 2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, для задоволення вимог позивача, що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №11308916000 від 26 березня 2008 року в сумі 2706 032,13 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 54 120,64 грн. - судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 березня 2015 року (судді Дужич С.П., Мамченко Ю.А., Крейбух О.Г.) рішення господарського суду Вінницької області від 21 жовтня 2014 року скасовано в частині - "за ціною визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна". В цій частині прийнято нове рішення та визначено початкову ціну предмету іпотеки квартири, що складає 51/100 частину квартир №1,2 загальною площею 26,3 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 кв. 1, без урахування ПДВ, станом на 31 жовтня 2014 року складає 73377,00 грн., квартири, що складає 49/100 частину квартир №1,2 загальною площею 29,7 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 кв. 2, без урахування ПДВ, станом на 31 жовтня 2014 року складає 82 863,00 грн.

В зв'язку з цим п.2 рішення суду викладено у такій редакції: "Звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на підставі Свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Вінницької міської ради 16.11.2010 року Приватному підприємству "Мегасервіс-2010" а саме: квартир №1 та №2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною предмету іпотеки квартири що складає 51/100 частину квартир №1,2 загальною площею 26,3 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 кв. 1, без урахування ПДВ, станом на 31 жовтня 2014 року складає 73377,00 грн., квартири, що складає 49/100 частину квартир №1,2 загальною площею 29,7 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 кв. 2, без урахування ПДВ, станом на 31 жовтня 2014 року складає 82 863,00 грн., для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту № 11308916000 від 26 березня 2008 року в сумі 2 706 032,13 грн.

В решті рішення залишено без змін та здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24 березня 2015 року скасувати та справу передати на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме звертає увагу суду, що підставою для визначення початкової вартості предмету іпотеки є Звіт про оцінку нерухомого майна, проведеного ТОВ "Консалтиг Центр Професіонал" та просить суд скерувати справу до Рівненського апеляційного господарського суду для проведення судової експерти.

Приватне підприємство "Мегасервіс-2010" також не погоджується з прийнятими у справі рішенням господарського суду Вінницької області від 21 жовтня 2014 року та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 березня 2015 року та просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме звертає увагу суду, що позивач не пред'явив до нього, як майнового поручителя, вимог майнового характеру протягом шести місяців з моменту від дня настання строку виконання основного зобов'язання (порушення виконання основного зобов'язання настало 25 лютого 2009 року), а тому у зв'язку з припиненням поруки втратив право стягнення на заставне майно.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 березня 2008 року, між позивачем та третьою особою було укладено Кредитний договір №11308916000, згідно якого банком було передано ФОП ОСОБА_5 кредитні кошти в сумі 1321300,00 грн., що підтверджується банківською випискою рахунку НОМЕР_1 за період з 26 березня 2008 року по 02 вересня 2014 року, проте, доказів повернення кредитних коштів у повному обсязі у відповідності до укладеного договору сторонами не надано.

За п.5.7. даного Кредитного договору, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та плати за кредит банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення (заставу, поручительство тощо).

26 березня 2008 року, на забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором №11308916000, між АКІБ "УкрСиббанк", як іпотекодержателем, та ТОВ "Южметтехпром", як іпотекодавцем, було укладено нотаріально посвідчений Договір іпотеки, згідно умов якого іпотекодавець, зокрема, передав в іпотеку банку квартири №1 та №2, розташовані по АДРЕСА_1, які йому належать на праві власності зареєстрованого КП "Вінницьке ООБТІ" 20 грудня 2006 року за реєстровим №264, загальною площею 58,3 м2. (т.1, а.с.18, 19)

Пунктом 1.2 Договору іпотеки сторони погодились, що ринкова вартість зазначених квартир складає 1039189,00 грн.

Згідно п.п.4.1, 4.1.1, 4.1.2 Договору іпотеки, іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки: у разі порушення іпотекодавцем або божником будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором; у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом.

У зв'язку з укладенням даного Договору нотаріусом було накладено заборони на відчуження вказаного в договорі нерухомого майна до припинення чи розірвання цього договору та зареєстровано в реєстрі за №737. (т.1, а.с.21)

Банком на виконання умов Кредитного договору №11308916000, в період з 26 березня 2008 року по 02 вересня 2014 року було надано позичальнику ФОП ОСОБА_5 кредитні кошти в сумі 1 321 300,00 грн., проте останній свої зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитом і вчасного повернення кредитних коштів виконав частково та повернув кредит у розмірі 80 271,22 грн. (т.1, а.с.32-45)

У зв'язку з чим у ФОП ОСОБА_5 виникла заборгованість перед банком у розмірі 2706032,13 грн., де: 1241027,78 грн. - сума кредитної заборгованості; 1279253,21 грн. - сума заборгованості по процентам; 64406,13 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 121344,01 грн. - пені за прострочення оплати процентів.

ПАТ "УкрСиббанк", як правонаступник АКІБ "УкрСиббанк" звернувся з позовом до позичальника ОСОБА_5, його поручителів ТОВ "ТЦ Маки", ОСОБА_7, ТОВ ВКП "Ма-кі" ЛТД про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором №11308916000 від 26 березня 2008 року, а також до ТОВ "Южметтехпром", як іпотекодателя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ФОП ОСОБА_5, про звернення стягнення на заставне майно за Договором іпотеки від 26 березня 2008 року.

Рішенням Ленінського районного суду Вінницької області від 25 червня 2010 року було задоволено позов ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_5, ТОВ "ТЦ Маки", ОСОБА_7, ТОВ ВКП "Ма-кі" ЛТД про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором та стягнуто з ОСОБА_5, ТОВ "ТЦ Маки", ОСОБА_7, ТОВ ВКП "Ма-Кі ЛТД", солідарно, на користь банку борг за Кредитним договором №11308916000 від 26 березня 2008 року в сумі 1505697,80 грн. та судові витрати в розмірі 1820,00 грн. Дане рішення набрало законної сили. (т.1, а.с.128-131)

29 вересня 2010 року, ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області, у справі №2-181/10р., за позовом ОСОБА_8 до ТОВ "Южметтехпром", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_7, про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 1415200,00 грн. було затверджено мирову угоду відповідно до якої ТОВ "Южметтехпром" в рахунок погашення заборгованості передало у приватну власність ОСОБА_8 за актом приймання-передачі нерухоме майно, і зокрема, квартиру №1 загальною площею 26,3 м2 та квартиру №2 загальною площею 29,7 м2, що знаходяться по АДРЕСА_1, причому сторони зазначили, що дане майно не перебуває в іпотеці. (т.1, а.с.82)

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15 жовтня 2010 року, також було задоволено позов ПАТ "Укрсиббанк" до ТОВ "Южметтехпром", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ФОП ОСОБА_5, про звернення стягнення на заставне майно та звернено стягнення на предмети іпотеки на нерухоме майно, зокрема, квартиру №1 та квартиру №2, що по АДРЕСА_1, загальною площею 58,3 м2, яке перебуває в іпотеці на підставі Договору іпотеки від 26 березня 2008 року. (т.1, а.с.120-123)

Виконавчі документи, видані на виконання зазначених вище рішень судів залишились без виконання у зв'язку з відсутністю майна у боржника - ОСОБА_5 та визнанням банкрутом ТОВ "Южметтехпром".

16 листопада 2010 року, рішенням №2472 виконкому Вінницької міської ради було оформлено право власності ПП "Мегасервіс-2010" квартири №1, №2 по АДРЕСА_1, загальною площею 29,7 м2 та 26,3 м2, відповідно, та видано свідоцтва ПП "Мегасервіс-2010" про право власності на вказані вище квартири. (т.1, а.с.58-61)

25 листопада 2010 року, рішеннями №№593,594 КП Вінницької міської ради "Вінницьке ООБТІ" було зареєстровано право приватної власності за ПП "Мегасервіс-2010" на квартири №1 та №2, що розташовані по АДРЕСА_1. (т.1, а.с.62-65)

12 березня 2011 року, між ОСОБА_8, як продавцем, та ОСОБА_9, як покупцем, було укладено нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №655 Договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує майнові права ПП "Мегасервіс-2010", а саме: 100% статутного капіталу, у п.4 якого зазначено, що майнові права у капіталі підприємства нікому не продані або іншим чином не відчужені, не заставлені, під забороною (арештом) не перебувають, не є внеском в статутному фонді інших підприємств, права третіх осіб на них відсутні. (т.1, а.с.99)

27 листопада 2012 року, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області було закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-3585-2010 від 31 травня 2011 року стосовно стягнення з ТОВ "Южметтехпром" на користь ПАТ "УкрСиббанк" коштів в сумі 2 605 796,42 грн., в зв'язку з визнанням господарським судом Вінницької області (постанова у справі №5/17/2012/5003 від 13 листопада 2012 року) ТОВ "Южметтехпром" банкрутом. (т.1, а.с.136)

В цей же день, 27 листопада 2012 року, постановою головного державного виконавцем Ленінського відділу ДВС Вінницького управління юстиції було закінчено виконавче провадження з виконання наказу суду №2/141-10 від 31 березня 2011 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з визнанням господарським судом Вінницької області (постанова у справі №5/17/2012/5003 від 13 листопада 2012 року) ТОВ "Южметтехпром" банкрутом. (т.1, 126-127)

26 вересня 2013 року, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області, у зв'язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення в ході виконання виконавчого листа №2-3586/10 від 06 вересня 2010 року щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ "УкрСиббанк" боргу в сумі 1 505 697,80 грн. та судових витрат в розмірі 1820,00 грн., було повернуто стягувачеві виконавчий документ без виконання. (т.1, а.с.133-135)

12 грудня 2013 року, ухвалою господарського суду Вінницької області, у справі №5/17/2012/5003, за заявою Вінницької ОДПІ Вінницької області до ТОВ "Южметтехпром" про визнання банкрутом було затверджено наданий ліквідатором звіт і ліквідаційний баланс боржника та ліквідовано ТОВ "Южметтехпром" як юридичну особу. Дана ухвала була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22 липня 2014 року. (т.1, а.с.154-161)

У постанові колегія Вищого господарського суду України зазначила, що оскільки на дату відкриття ліквідаційної процедури квартири №1, №2 в АДРЕСА_1 не були у власності банкрута, то вони не могли бути включені до складу ліквідаційної маси банкрута.

Проте, судами встановлено, що на квартиру №1 та квартиру №2, що по АДРЕСА_1, загальною площею 58,3 м2, які перебувають в іпотеці на підставі Договору іпотеки від 26 березня 2008 року

- за ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області про затвердження мирової угоди від 29 вересня 2010 року, у справі №2-181/10р., право власності перейшло від ТОВ "Южметтехпром" до ОСОБА_8

- на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав від 12 вересня 2011 року, право власності від ОСОБА_8 перейшло до ПП "Мегасервіс-2010" та рішенням виконкому Вінницької міської ради №2472 від 16 листопада 2010 року, проведено державну реєстрацію за ПП "Мегасервіс-2010" та видано свідоцтва на право власності на зазначене нерухоме майно за відповідачем.

Згідно ст. 23 Закону України "Про іпотеку", у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що ПАТ "УкрСиббанк", як іпотекодержатель майна за Договором іпотеки від 26 березня 2008 року, вправі був звернутися з позовними вимогами до ПП "Мегасервіс-2010", оскільки перехід власності до відповідача не позбавило банк можливості звернення стягнення на предмет іпотеки, яке перебуває у третіх осіб, а оскільки право власності на предмет іпотеки перейшло від іпотекодавця - ТОВ "Южметтехпром" до відповідача - ПП "Мегасервіс-2010", то останній набув статусу іпотекодавця та має всі його права і несе всі його обов'язки за Договором іпотеки від 26 березня 2008 року, а тому позовні вимоги про звернення стягнення на заставне майно у спосіб визначений в позові, не суперечить умовах договору іпотеки та чинному законодавству України - підлягають задоволенню.

Суди попередніх інстанцій приймаючи рішення не звернули увагу на доводи відповідача, а саме в касаційній скарзі Приватне підприємство "Мегасервіс - 2010" зазначає, що позивач не пред'явив до нього, як майнового поручителя, вимог майнового характеру протягом шести місяців з моменту від дня настання строку виконання основного зобов'язання (порушення виконання основного зобов'язання настало 25 лютого 2009 року), а тому у зв'язку з припиненням поруки втратив право стягнення на заставне майно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають із підстав, передбачених цією статтею, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, судам необхідно встановити чи умови договору іпотеки від 26 березня 2008 року свідчать про те, що цим договором встановлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, та необхідно встановити чи в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Щодо касаційної скарги позивача необхідно зазначити, що в силу ст. 11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Частиною 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку", передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно ч.1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки: опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку"; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції взяв до уваги звіти про оцінку квартири №1 загальною площею 26,3 м2 та квартири №2, загальною площею 29,7 м2, які розташовані на АДРЕСА_1, зроблені оцінювачем-суб'єктом господарської діяльності ТОВ "Консалтінг Центр Професіонал", згідно яких ринкова вартість квартири, що складає 51/100 частину квартир №1,2 загальною площею 26,3 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 кв. 1, без урахування ПДВ, станом на 31 жовтня 2014 року складає 73 377,00 грн. (т.1 а.с.233-241), а ринкова вартість квартири, що складає 49/100 частину квартир №1,2 загальною площею 29,7 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 кв. 2, без урахування ПДВ, станом на 31 жовтня 2014 року складає 82 863,00 грн. та прийшов до висновку загальна вартість квартир №1, №2 становить 156 240,00 грн.

Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" не погоджуючись з такою початковою вартістю предмета іпотеки проси суд провести у справі експертизу для визначення вартості предмету іпотеки та скерувати справу до апеляційного суду.

Згідно абз.4 п.4.4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" від 24 листопада 2014 року, з урахуванням положення частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Позивач зазначає, що у іпотечному договорі погоджено ціну переданого в іпотеку майна, а у звітах про оцінку квартир ТОВ "Консалтінг Центр Професіонал" вартість майна є значно нижчою ніж у договорі та заниженою відносно ринкових цін, оскільки ринкова вартість квартир у центрі міста Вінниці є вищою, а тому просить суд призначити у справі відповідну експерти.

Метою касаційного перегляду справи є перевірка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. З урахуванням вищезазначеного, а також зважаючи на те, що касаційна інстанція не має право встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, а також враховуючи те, що прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Під час нового розгляду судам необхідно розглянути питання про призначення судової економічної експертизи з метою встановлення початкової вартості іпотечного майна.

А також з'ясувати чи позивачем не пропущено строк пред'явлення вимоги до відповідача.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Мегасервіс - 2010" задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" задовольнити частково

3. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24 березня 2015 року та рішення господарського суду Вінницької області від 21 жовтня 2014 року скасувати.

4. Справу № 902/1335/14 передати на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков