Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 15.04.2015 року у справі №916/663/14 Постанова ВГСУ від 15.04.2015 року у справі №916/6...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.04.2015 року у справі №916/663/14

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 916/663/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 10.02.2015р. за скаргоюОдеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті на діїПершого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у справі №916/663/14 господарського судуОдеської області за позовомдержавного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про за участю представників сторін: позивача - відповідача - ДВС - стягнення 11 378,15грн. не з'явився не з'явився не з'явивсяВ С Т А Н О В И В :

У лютому 2014 року державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті 11378,15грн. за договором №162-Р на надання комунальних послуг.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2014 позовні вимоги ДП "Миколаївський морський торговельний порт" задоволено частково, стягнуто з відповідача 10611,91грн. основного боргу, 353,34грн. пені та 1761,23грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання вказаного рішення господарським судом Одеської області 26.05.2014р. було видано відповідний наказ.

23.10.2014 Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті звернулась до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії державного виконавця, в якій скаржник просив суд визнати незаконними дії Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції щодо винесення постанови ВП №44914747 від 01.10.2014 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №916/663/14 від 26.05.2014 та визнати недійсною постанову Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції ВП №44914747 від 01.10.2014р.

В обґрунтування заявник зазначав, що дії державного виконавця щодо винесення цієї постанови є неправомірними, оскільки відповідно до п.2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів підприємств, установ та організацій, рахунки яких відкриті в органах Казначейства, виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.01.2015 (суддя Д'яченко Т.Г.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 (судді Ярош А.І., Шевченко В.В., Головей В.М.), скаргу Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті на дії Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції задоволено. Визнано незаконними дії Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції щодо винесення постанови ВП №44914747 від 01.10.2014 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №916/663/14 від 26.05.2014. Визнано постанову Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції ВП №44914747 від 01.10.2014р. недійсною.

Не погоджуючись з ухвалою і постановою судів попередніх інстанцій, ДП "Миколаївський морський торговельний порт" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані ухвалу і постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті на дії Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції.

ДП "Миколаївський морський торгівельний порт" заявив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

У відзиві на касаційну скаргу Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті не погоджується з доводами, викладеними в касаційній скарзі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову залишити без змін.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті і визнаючи дії державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо винесення постанови ВП №44914747 від 01.10.2014р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №916/663/14 від 26.05.2014р. незаконними, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що боржник є бюджетною установою, у зв'язку з чим наказ суду має виконуватися органами Казначейства відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 і тому державний виконавець не мав підстав для відкриття виконавчого провадження, а зобов'язаний був відповідно до п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" відмовити у відкритті виконавчого провадження.

Приймаючи оскаржувані ухвалу і постанову, суди виходили з того, що відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із ч.2 ст.3 вказаного Закону України в редакції від 19.09.2013, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до абз.2 пп.1 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, який набрав чинність 01.01.2011р., до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

На виконання ч.2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" і п.9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2011р. №845 затвердив Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Згідно із абз.3 п.2 вказаного Порядку, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013р. №45, боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах казначейства.

Пунктом 3 зазначеного Порядку встановлено, що рішення про стягнення коштів боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п.24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Згідно із п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Таким чином, оскільки відповідно Типового положення про регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2009 №801 (з наступними змінами), а також Положення про Одеську регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті боржник є державним органом ветеринарної медицини, що здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на відповідній території, фінансування та матеріально-технічне забезпечення якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у державного виконавця не було підстав для прийняття виконавчого документа до виконання, оскільки у цій справі виконавчий документ повинен виконуватися виключно органами Казначейства у Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Посилання ДП "Миколаївський морський торговельний порт" в касаційній скарзі на те, що боржник Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті окрім рахунків в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Одеській області має численні рахунки в АТ "Укрексімбанк", ОРУ АТ "Банк Фінанси та кредит", в філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк", в ПАТ "ПУМБ", Одеській філії ПАТ "Банк Форум" та інші рахунки, - були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій.

З відповіді на запит ( т.1 а.с.175) без номера, дати, підпису уповноваженої особи, не вбачається, що рахунки, відкриті юридичній особі по коду ЄДРПОУ 011258815, належать Одеській регіональній службі державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

Посилання заявника на положення ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", що визначає особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи, також були предметом розгляду судами попередніх інстанцій та відхилені.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДП "Миколаївський морський торговельний порт", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято ухвалу і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2015р. у справі №916/663/14 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати