Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року Справа № 920/2160/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г.,суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач),розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"на постановуХарківського апеляційного господарського судувід10.06.2014р.у справі№920/2160/13Господарського судуСумської областіза позовомУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"доУправління майна комунальної власності Сумської міської радипроспонукання укласти договір орендиза участю

- позивача:Мєльнік О.В. (довіреність від 02.06.2014р.)- відповідача:Пейкова І.О. (довіреність від 01.07.2014р.), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись в суд з даним позовом, Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (далі - позивач) просило спонукати Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (далі - відповідач) укласти з позивачем договір оренди частини нежитлового приміщення, розташованого на 1 поверсі за адресою м. Суми, вул. Харківська, 24, площею 259,9 м кв. з орендною платою 1 грн., встановивши строк дії договору з 16.04.2013р., з визначенням умов договору, на яких сторони зобов'язані його укласти. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на відповідача поширюються встановлені законодавством пільги для укладення договорів оренди державного та комунального майна, що передбачають укладення таких договорів без оголошення конкурсу і обов'язком органу місцевого самоврядування укласти договір оренди з розміром річної орендної плати 1 гривня.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.02.2014р. (суддя Рунова В.В.) позов задоволено, зобов'язано відповідача укласти з позивачем договір оренди нежитлового приміщення з орендною платою 1 гривня в рік.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2014р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Тихий П.В., судді Россолов В.В., Черленяк М.І.) це рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач є уповноваженим на передачу нерухомого майна в оренду і 08.04.2013 року, та 28.05.2013 року позивач звертався до відповідача листами щодо передачі йому в оренду частини нежитлового приміщення, розташованого на 1 поверсі, за адресою м. Суми, вул. Харківська, 24 площею 259,9 кв. м шляхом укладання договору, однак відповідачем було відмовлено в цьому з підстав: необхідності проведення зонування об'єкта, що пропонувалося передати позивачеві в оренду; недобросовісність заявника (позивача), яка полягає в несплаті орендної плати та використанні об'єкта оренди не за цільовим призначенням; неефективність використання об'єкту оренди для територіальної громади м. Суми. Також підставою відмови відповідачем вказано неможливість застосування до позивача статті 6 Закону України "Про підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".

При цьому місцевим господарським судом встановлено, що до листа позивача додавались документи, передбачені частиною першою статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", та підписаний проект договору оренди.

Задовольняючи позов суду першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено порядок укладення договору, передбачений чинним законодавством, та з того, що орган місцевого самоврядування не має права оголошувати конкурс на оренду майна, якщо отримав заявку від УДППЗ "Укрпошта" і зобов'язаний укласти договір оренди з позивачем з розміром річної орендної плати 1 гривня.

Скасовуючи це рішення та відмовляючи у позові суд апеляційної інстанції свою постанову мотивував тим, що оскільки відповідно до статті 2 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" норми цього закону поширюються на підприємства зв'язку тією мірою наскільки вони забезпечують діяльність засобів масової інформації, то позивач мав надати орендодавцю документи, що підтверджують наскільки він забезпечує діяльність вказаних засобів масової інформації.

Також постанову мотивовано тим, що до матеріалів справи позивачем було надано договори про розповсюдження місцевих газет, згідно яких позивач здійснюватиме доставку передплатникам видання газет: "Вперед", "Народна трибуна", "Рідний край", "Сільські горизонти", "Сумський регіон" зі строком дії вказаних договорів до 31.12.2014 року, а отже позивачем не надано належних доказів в підтвердження наявності у нього договорів на розповсюдження друкованих засобів протягом періоду до 16.04.2018 р.

Крім того, суд апеляційної інстанції пославсь на те, що положеннями частини 4 статті 84 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимогу про обов'язкове посилання суду в резолютивній частині рішення при задоволенні позову про спонукання укласти договір на конкретний, поданий позивачем проект договору, який надсилався орендодавцю та додавався до заяви орендаря, яку не було дотримано Господарським судом Сумської області при винесенні оскаржуваного рішення.

Між тим, повністю погодитись із висновками суду апеляційної інстанції не можна виходячи з наступного.

Згідно приписів статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві (ч.1). Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди (ч.3). Орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо, зокрема, є підстави для цього, передбачені законом (ч.4). У разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду (ч. 8).

Відповідно до положень статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" підприємства зв'язку, що розповсюджують державні і комунальні періодичні видання та періодичні видання, засновані об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

Як встановлено судом апеляційної інстанції позивач здійснює розповсюдження відповідних періодичних видань до 31.12.2014 року.

Отже цим судом не встановлено неможливість застосування до нього наведених положень статті 6 Закону України "Про підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" щодо встановлення відповідних тарифів у договорі оренди до 31.12.2014 року, а тому його висновки у цій частині не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Крім того, відповідачем не доведено, а судами не встановлено на підставі належних та допустимих доказів, що необхідним є проведення зонування об'єкта оренди з посиланням на здійснення позивачем іншої, не передбаченої Законом України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" діяльності. При цьому зазначення у положенні позивача інших видів діяльності, крім розповсюдження періодичних видань, не дає правових підстав вважати, що ним здійснювалась б інша діяльність у орендованому приміщенні.

Разом з тим, рішення місцевого господарського суду про задоволення позову прийнято з порушенням приписів частини 4 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що в резолютивній частині судового рішення у спорі про спонукання укласти договір вказуються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору, а судом апеляційної інстанції ці недоліки не усунуто.

Також, оскільки за положеннями статті 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" органи місцевого самоврядування, щодо комунального майна, формують щороку на підставі інформації органів, уповноважених управляти відповідним майном, переліки нерухомого майна, що може бути передано в оренду, і зазначені переліки оприлюднюються в засобах масової інформації та на офіційних веб-сайтах орендодавців, та враховуючи приписи статті 319 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, суди обох інстанцій мали дослідити наявність у позивача права на отримання в оренду зазначеного у позові майна.

З огляду на приписи статей 47, 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд повинен з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду.

Отже судам обох інстанцій належало дослідити наявність правових підстав для звернення позивача із листами до відповідача про передачу вказаного майна в оренду, а також дослідити наведені вище умови проекту договору, та дати їм належну правову оцінку.

Оскільки з'ясування цих обставин справи пов'язане з дослідженням та оцінкою доказів, судові рішення, з урахуванням вимог статей 1115, 1117 цього кодексу, підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3, 11110 ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2014р. та рішення Господарського суду Сумської області від 10.02.2014р. у справі №920/2160/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А.Кравчук

Г.М. Мачульський