Історія справи

Постанова ВГСУ від 27.07.2015 року у справі №910/25724/13
Постанова ВГСУ від 02.09.2014 року у справі №910/25724/13
Постанова ВГСУ від 11.04.2016 року у справі №910/25724/13
Постанова ВГСУ від 17.02.2015 року у справі №910/25724/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року Справа № 910/25724/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Васищака І.М.,

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Транс Енержи" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 р. (судді: Коршун Н.М., Дикунська С.Я., Алданова С.О.) за заявоюПублічного акціонерного товариства "Дизельний завод"проперегляд ухвали господарського суду міста Києва від 20.11.2014 р. за нововиявленими обставинамиу справі№910/25724/13 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Дизельний завод"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг"простягнення заборгованості у сумі 59 332 178 грн. 22 коп.за участю представників: від позивачане з'явились від відповідачаМужик Л.І., довіреність б/н від 22.12.2015 р.від скаржника Микита Я.Б., довіреність №08-04/16д-1 від 08.04.2016 р.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Дизельний завод" (далі - ПАТ " Дизельний завод") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Лізинг" (далі - ТОВ "Прем'єр Лізинг") про стягнення 59 332 178 грн. 22 коп., з яких: 55 623 560 грн. 00 коп. основної заборгованості за договором поставки №15/02/003-2013 від 15.02.2013 р., 2 582 702 грн. 97 коп. пені та 1 125 915 грн. 25 коп. 3 % річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.02.2014 р. у справі 910/25724/13 в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 р. у справі №910/25724/13, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р., рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2014 р. скасовано частково та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з відповідача на користь позивача 55 623 560 грн. 00 коп. основної заборгованості, 1 598 824 грн. 49 коп. пені, 1 125 915 грн. 25 коп. 3% річних.

На виконання вищевказаної постанови Київського апеляційного господарського суду 04.07.2014 р. господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

В подальшому, ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2014 р. у справі №910/25724/13, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 р., наказ господарського суду міста Києва від 04.07.2014 р. визнано таким, що не підлягає виконанню.

23 березня 2015 року до господарського суду міста Києва надійшла заява ПАТ "Дизельний завод" про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 20.11.2014 р. у справі №910/25724/13 за нововиявленими обставинами.

Під час розгляду даної заяви ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2015 р. у справі №910/25724/13 провадження з перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 20.11.2014 р. за нововиявленими обставинами зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи 904/8028/14, яка розглядається Вищим господарським судом України в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "Прем'єр Лізинг" до ПАТ "Дизельний завод", а саме: до набрання законної сили рішенням суду у зазначеній справі.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Енержи" (далі - ТОВ "Транс Енержи") звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 26.10.2015 р. та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.

Свою правову позицію заявник апеляційної скарги обґрунтовував тим, що, на його думку, в зазначеній ухвалі господарський суд не визначив як саме справи №910/25724/13 та 904/8028/14 пов'язані між собою.

Однак, апеляційний господарський суд, з огляду на те, що ухвалою від 26.10.2015 р. не вирішувалось питання про права та обов'язки заявника апеляційної скарги, ухвалою від 08.02.2016 р. припинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Транс Енержи" на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

ТОВ "Транс Енержи" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на вищевказану ухвалу Київського апеляційного господарського суду.

Дану касаційну скаргу було передано на розгляд раніше визначеному складу суду, а саме судовій колегії в складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Васищак І.М., Карабань В.Я.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/738 від 31.03.2016 р., у зв'язку із відпусткою судді Карабаня В.Я., було призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №910/25724/13, за результатами якої для розгляду даної справи визначено колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Васищак І.М., Ковтонюк Л.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.04.2016 р. касаційну скаргу ТОВ "Транс Енержи" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 11.04.2016 р.

До початку судового розгляду представник відповідача скористався правом, наданим йому ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та подав відзив на касаційну скаргу.

В судове засідання 11.04.2016 р. з'явились представники відповідача та скаржника.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника позивача.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав доводи викладені в касаційній скарзі, просив скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 р. та передати справу до апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

На підставі приписів наведеної норми ТОВ "Транс Енержи" подало апеляційну скаргу, як особа, яка не брала участь у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Так, на думку скаржника, оскаржуване судове рішення може вплинути на його права та інтереси як кредитора позивача, оскільки заборгованість ТОВ "Прем'єр Лізинг" перед ПАТ "Дизельний завод" входить до ліквідаційної маси, тому вирішення будь-яких питань щодо неї матиме вплив на можливість своєчасного задоволення грошових вимог кредиторів.

Однак, з огляду на предмет та підстави заявленого у справі №910/25724/13 позову, та, враховуючи, що ТОВ "Транс Енержи" в апеляційному порядку оскаржувалась саме ухвала про зупинення провадження, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що скаржник не є учасником спірних правовідносин, а оскаржувана ухвала не містить висновків щодо його прав та обов'язків.

Згідно з п. 5 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011 р. у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених Господарським процесуальним кодексом України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу, оскільки, у такому випадку, не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши всі обставини справи, господарський суд апеляційної інстанції вірно встановив дійсні права та обов'язки учасників судового процесу, а також заявника апеляційної скарги, та надав таким правам належну правову оцінку, в результаті чого прийняв ухвалу про припинення апеляційного провадження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вказану ухвалу апеляційного господарського суду України законною, обґрунтованою та не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Крім того, судова колегія господарського суду касаційної інстанції вбачає за необхідне звернути увагу скаржника на ту обставину, що ним в апеляційному порядку оскаржувалась ухвала, якою зупинено провадження з перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 20.11.2014 р. до вирішення пов'язаної з нею справи 904/8028/14 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "Прем'єр Лізинг" до ПАТ "Дизельний завод", тобто до остаточного вирішення правовідносин, що склались між сторонами даної справи, в межах справи про банкрутство. Вказаним додатково підтверджується те, що ухвалою місцевого господарського суду не вирішено і не могло бути вирішено питання про права та обов'язки скаржника.

Одночасно з цим, господарським судом касаційної інстанції відхиляються посилання заявника касаційної скарги на висновки, зроблені Верховним судом України в постанові від 10.02.2016 р. у справі №910/6098/14, з огляду на інший предмет позову та склад учасників судового процесу.

Відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Як закріплено в ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Енержи" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 р. у справі №910/25724/13 залишити без змін.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді: І.М. Васищак

Л.В. Ковтонюк