Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 09.07.2014 року у справі №15/5005/11097/2011 Постанова ВГСУ від 09.07.2014 року у справі №15/50...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВГСУ від 09.07.2014 року у справі №15/5005/11097/2011
Постанова ВГСУ від 26.11.2014 року у справі №15/5005/11097/2011
Постанова ВГСУ від 26.03.2014 року у справі №15/5005/11097/2011

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року Справа № 15/5005/11097/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Гольцової Л.А.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4про виправлення описки в резолютивній частині постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2013у справі№ 15/5005/11097/2011 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"простягнення 153 430,05 грн.в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача ОСОБА_5, - відповідача Труфанова О.С., ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 у даній справі (судді: Крутовських В.І., Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К.) виправлено описки, допущені в резолютивній частині постанови цього ж суду від 18.06.2013.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (надалі банк/скаржник), не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про виправлення описок відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду даної справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2012 частково задоволений позов позивача до відповідача; за рішенням з відповідача стягнуто на користь позивача 146 086,72 грн. неотриманого прибутку по орендній платі, 1 460,87 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 вказане рішення місцевого господарського суду змінено, стягнуто з відповідача на користь позивача 135 389,57 грн. неодержаного прибутку по орендній платі, 1 353,89 грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; видачу наказів на виконання судового рішення доручено місцевому господарському суду.

26.06.2013 місцевим господарським судом видано накази на виконання вказаної постанови суду апеляційної інстанції.

18.04.2014 позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із заявою про виправлення описок у резолютивній частині постанови цього ж суду від 18.06.2013; обґрунтована вказана заява тим, що у резолютивній частині неправильно зазначено ідентифікаційний код боржника (банку), замість "14360570" зазначено "143605070", а також, неправильно написано назву боржника в частині розміщення "лапок", замість Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" зазначено Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк".

Апеляційний господарський суд, розглянувши вказану заяву, керуючись ст. 89 ГПК України, виправив допущені в резолютивній частині описки (помилки), з чим не вбачає підстав не погодитися суд касаційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), або які мають технічний характер.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що виправлені судом апеляційної інстанції описки (помилки) стосувались виключно правильного викладення назви відповідача в частині розміщення "лапок" в його назві, а також, правильного зазначення ідентифікаційного коду відповідача, що не змінює та не зачіпає суті рішення, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування винесеної судом апеляційної інстанції у справі ухвали відсутні.

Стосовно доводів касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі «Совтрансавто-Холдинг проти України» від 02.10.2003 року, рішення у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.11.1999 року право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 §1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

При цьому, виконання судового рішення згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є невід'ємною частиною права особи на справедливий і публічний розгляд її справи (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року, п. 33 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жовнер проти України» від 29.06.2004 року).

Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (пункт 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 року, пункт 51 рішення у справі «Іванов проти України» від 15.01.2010 року).

Як вказувалося вище, у даній справі прийнято рішення, яким частково задоволені позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 до банку; вказане рішення набрало законної сили; на його виконання видано відповідний наказ, який, в силу приписів ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" містить резолютивну частину постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.06.2013, в якій, як зазначалося, було допущено описки (помилки), а відтак, не могло бути виконане у встановлений законодавством спосіб. Виходячи з чого, виправлення судом апеляційної інстанції описок (помилок), які не зачіпають суті рішення, а навпаки, скеровані на виправлення помилок, які унеможливлюють виконання судового рішення, яке набрало законної сили, є правомірним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги про протилежне, є безпідставними.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Суд апеляційної інстанції використав у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом та правомірно скасував увалу місцевого господарського суду, а відтак, відсутні підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 у справі №15/5005/11097/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді Т.Л. Барицька

Л.А. Гольцова

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати