Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 916/1022/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовк І.В. (головуючий, доповідач),

Могил С.К.,

Харченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 року у справі № 916/1022/14 за позовом прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до компанії "SMICOMPLEX UK LTD" про витребування майна,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2014 року прокурор Приморського району м. Одеси звернувся до господарського Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради з позовною заявою до компанії "SMICOMPLEX UK LTD" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.02.2013 року, укладеного між Івановим А. та компанією "SMICOMPLEX UK LTD", витребування нерухомого майна - горища № 509 площею 200 м2, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 2-а, з незаконного володіння відповідача, скасування реєстрації права власності компанії "SMICOMPLEX UK LTD" на зазначене нерухоме майно.

Позов обгрунтовано тим, що зазначене нежитлове приміщення є об'єктом комунальної власності на підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів від 25.11.1991 року "Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування і районів області" та було незаконно продано під час перебування спірного майна під арештом, який було накладено ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 15.05.2008 року у справі № 2-5937/08, до того ж, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2012 року у справі № 2-2162/11 встановлено, що спірне нежитлове приміщення горища належить до комунальної власності та вибуло з володіння Одеської міської ради поза її волею.

До початку розгляду справи в суді першої інстанції прокурор неодноразово уточнював заявлені вимоги та остаточно просив витребувати нерухоме майно - горище № 509 площею 200 м2, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 2-а, з незаконного володіння відповідача на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради та зазначити в судовому рішенні, що останнє є підставою для скасування Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції реєстрації права власності на зазначене приміщення горища № 509,.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.11.2014 року (судді Горячук Н.О., Д'яченко Т.Г., Шаратов Ю.А.) в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 року (судді Воронюк О.Л., Лашин В.В., Мирошниченко М.А.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі заступник прокурора Одеської області вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та справу передати новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзиви на касаційну скаргу від решти сторін до суду не надходили.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.03.2015 року розгляд справи було відкладено на 09.04.2015 року.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.03.2006 року № 2-4753/06р. позов Ковтонюка Р.В. до Одеської міської ради про визнання права власності задоволено та визнано за позивачем у цивільній справі право власності на нежиле горищне приміщення № 509, загальною площею 200 м2, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 2-а.

За договором купівлі-продажу від 22.05.2006 року Ковтонюк Р.В. продав зазначене горищне приміщення Петкогло А.М., а останній продав це приміщення за договором купівлі-продажу від 15.06.2006 року Іванову А.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13.09.2007 року скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14.03.2006 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2008 року позовну заяву Ковтонюка Р.В. до Одеської міської ради про визнання права власності на нежиле горищне приміщення № 509, загальною площею 200 м2, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 2-а, залишено без розгляду.

Відповідно до інформації КП "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради від 20.11.2013 року щодо накладення арешту на нежиле горищне приміщення, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 2-а, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2008 року на зазначене нерухоме майно було накладено арешт.

21.09.2012 року рішенням Приморського районного суду міста Одеси у справі № 2-2162/11, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15.05.2013 року, за позовною заявою першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Іванова А. про витребування майна та зустрічним позовом Іванова А. до прокуратури Приморського району м. Одеси, Одеської міської ради, Петкогло А.М., Ковтонюка Р.В. про визнання добросовісним набувачем та усунення перешкод в користуванні нежилим горищним приміщенням - первісний позов задоволено, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено, зобов'язано Іванова А. повернути отримане ним за договором купівлі-продажу від 15.06.2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тиквенко М.О. за № 2084 нежиле горищне приміщення № 509, загальною площею 200 м2, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 2-а - Одеській міській раді.

26.02.2013 року між Івановим Анатоліє та компанією "SMICOMPLEX UK LTD" укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Іванов А. продав, а компанія "SMICOMPLEX UK LTD" купила нежитлове горищне приміщення, загальною площею 200 м2, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 2-а, приміщення № 509.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. і зареєстровано у реєстрі за № 210 та у Державному реєстрі прав на нерухоме майно за індексним номером 780318.

Предметом даного судового розгляду є вимоги прокурора про витребування з незаконного володіння майна комунальної власності у зв'язку з перебуванням цього майна під арештом під час його відчуження відповідачу.

Висновок судів попередніх інстанцій про відмову в позові обґрунтовано недоведеністю набуття Одеською міською радою права власності на спірне майно та наявністю правових підстав для застосування до відповідача як іноземного інвестора особливого механізму захисту іноземних інвестицій у вигляді гарантій щодо примусового вилучення.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Водночас, згідно зі ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

За ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Проте, дійшовши висновку про відмову в позові про витребування спірного майна у зв'язку з недоведеністю набуття Одеською міською радою у встановленому законом порядку права власності на це майно, судами обох інстанцій всупереч положенням ст. 35 ГПК України не взято до уваги рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21.09.2012 року в справі № 2-2162/11, що набрало законної сили, яким зобов'язано Іванова А. повернути Одеській міській раді отримане ним за договором купівлі-продажу від 15.06.2006 року нежиле горищне приміщення № 509, загальною площею 200 м2, розташоване за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 2-а, та яким встановлено обставини належності спірного приміщення до об'єктів комунальної власності Одеської міської ради і вибуття зазначеного майна з володіння останньої поза її волею іншим шляхом, та не наведено зазначеним обставинам жодної правової оцінки.

Разом з цим, суди взагалі не дослідили та не навели правової оцінки обставинам укладення спірного договору купівлі-продажу під час перебування проданого за ним майна під арештом, накладеним ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2008 року.

До того ж, суду слід було обговорити питання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Іванова Анатоліє, з яким відповідачем було укладено договір купівлі-продажу від 26.02.2013 року та з'ясувати обставини щодо добросовісності набувача майна за цим договором.

Крім того, судам попередніх інстанцій, відмовляючи в позові про витребування нерухомого майна з підстав застосування захисту іноземних інвестицій у вигляді гарантій щодо примусового вилучення, слід було мати на увазі, що вказаний спосіб захисту іноземних інвестицій стосується заборони націоналізації та реквізиції, до того ж, за змістом, ст. 1 Закону України "Про захист іноземних інвестицій на Україні" захисту підлягають інвестиції, прибутки, законні права та інтереси іноземних інвесторів на території України.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 року та рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2014 року скасувати, і справу № 916/1022/14 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді С.Могил

В.Харченко