Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 910/22385/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Акулової Н.В., Козир Т.П.,

за участю представника позивача Ганаги А.С. дов. № 02-36/3075 від 24 жовтня 2014 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2015 року у справі Господарського суду міста Києва за заявою ПАТ "Укрсоцбанк" про видачу судового наказу на виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13 березня 2014 року у справі № 1195/14 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення боргу,

УСТАНОВИВ:

13 березня 2014 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків прийнято рішення у справі №1195/14 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" (далі - позивач) до ФОП ОСОБА_5, яким позов задоволено.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_5 (далі - відповідач) борг за договором кредиту у сумі 3951352 гривень 94 коп., третейський збір у сумі 25500 гривень.

У жовтні 2014 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 13 березня 2014 року у справі №1195/14 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ФОП ОСОБА_5 про стягнення боргу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 9 грудня 2014 заяву ПАТ "Укрсоцбанк" про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13 березня 2014 року у справі №1195/14 задоволено.

Ухвалено видати наказ на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13 березня 2014 року у справі №1195/14 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення боргу наступного змісту: стягнути з ФОП ОСОБА_5 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" борг за договору кредиту в сумі 3915352 гривень 94 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2015 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_5 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 9 грудня 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_5 просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2015 року та ухвалу Господарського суду м. Києва від 9 грудня 2014 року, припинити провадження у справі, посилається на порушення судом апеляційної інстанції п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вважає, що провадження у справі має бути припиненим, оскільки вже існує рішення суду з того ж предмету спору, з тих же підстав і між тими ж сторонами.

Крім того, заявник вважає, що судом апеляційної інстанції порушено ст. 122-9 Господарського процесуального кодексу України в частині припису щодо одноосібного розгляду суддею заяв такого характеру.

На його думку, ухвалу Господарського суду м. Києва від 9 грудня 2014 року було винесено у незаконному складі суду.

Представник ФОП ОСОБА_5 та особисто ФОП ОСОБА_5 у судове засідання не з'явились.

Від заявника касаційної скарги надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги на 2 тижня у зв'язку з його закордонним відрядженням.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги відповідач повідомлений належним чином та не надав суду жодного доказу на підтвердження заявленої ним причини неявки в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути скаргу за його відсутності.

Вислухавши пояснення представника ПАТ "Укрсоцбанк", обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13 березня 2014 року у справі №1195/14 задоволено позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ФОП ОСОБА_5 про стягнення боргу.

ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про видачу наказу на виконання вказаного рішення третейського суду.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду, яке не виконано самостійно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 3 ст. 122-9 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 122-10 ГПК України господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на час розгляду заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення від 13 березня 2014 року Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у справі №1195/14 вказане рішення компетентним судом не скасовано; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа заявником не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; склад третейського суду відповідав вимогам статей 16 - 18 Закону України "Про третейські суди".

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій повно виконали вимоги наведених норм закону, що регулюють провадження у справах про видачу виконавчих документів на примусове виконання рішень третейських судів, перевірили наявність підстав для відмови у видачі наказу, та прийшли до юридично правильного висновку щодо задоволення заяви та видачі наказу.

Доводи заявника щодо наявності підстав для припинення провадження у справі за п. 2 ст.80 ГПК України не можуть братися до уваги, оскільки в межах даного провадження вирішується не спір про стягнення боргу, а питання щодо видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду. При цьому заявник касаційної скарги не надав суду доказів оскарження та скасування вказаного рішення третейського суду.

Також помилковим є доводи заявника касаційної скарги щодо незаконності складу місцевого господарського суду.

Так, ФОП ОСОБА_5 вважає, що за ст.122-9 ГПК України заява мала розглядатися виключно суддею одноособово, а збільшення складу суду до трьох суддів є незаконним.

Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 122-9 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження до господарського суду в судовому засіданні з викликом сторін.

Разом з тим, згідно ч. 5 ст. 122-4 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з особливостями, встановленими розділом ХІV-1 ГПК України.

Відповідно ч. 1 ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України "Загальні положення" справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Враховуючи, що розширений склад суду для розгляду даної справи мотивовано сформовано у відповідності до вимог процесуального закону, оскаржену ухвалу винесено законним складом місцевого господарського суду.

Відтак, постанова суду апеляційної інстанції та ухвала місцевого господарського суду законні та обгрунтовані, а тому зміні або скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117- 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2015 року - без зміни.

Головуючий Л. Іванова

Судді Н. Акулова

Т. Козир