Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року Справа № 18/5009/7393/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В.(головуючого, доповідача), Карабаня В.Я., Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2016 року у справі №18/5009/7393/11 за позовом заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Фонд державного майна України до Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт", треті особи: приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", комунальне підприємство "Бердянське бюро технічної інвентаризації", про визнання недійсним та скасування п. 4.10 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради; визнання права власності держави в особі Фонду державного майна України на об'єкти нерухомості та витребування майна із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2011 року до господарського суду Запорізької області звернувся заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України з позовом до відповідачів про визнання недійсним та скасування п. 4.10. рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради №219 від 21.04.2005 року "Про оформлення права власності"; визнання права власності держави в особі Фонду державного майна України на об'єкти нерухомості закритого акціонерного товариства "Приазовкурорт" (балансоутримувач - Санаторій "Бердянськ") за адресою: Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Котляревського, буд. 33, що складаються з основної будівлі "А", гаража "Б", альтанки "В", замощення І, хвіртки №1, воріт №2, паркану №3; витребування із чужого незаконного володіння приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" (балансоутримувач - Санаторій "Бердянськ") будівель за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського, буд. 33, що складаються з основної будівлі "А", гаража "Б", альтанки "В", замощення І, хвіртки № 1, воріт № 2, паркану № 3; повернення їх у власність держави в особі Фонду державного майна України.

Позов обгрунтовано порушенням права власності держави України на спірне майно у зв'язку з прийняттям зазначеного рішення виконкому в частині п. 4.10 з недодержанням порядку відчуження державного майна за відсутності згоди уповноваженого органу - ФДМ України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.02.2012 року (суддя Носівець В.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2016 року (судді: Склярук О.І., Геза Т.Д., Ушенко Л.В.) зазначене рішення суду першої інтанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Приазовкурорт" вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати, у позові відмовити.

Відзиви на касаційну скаргу від решти сторін та третіх осіб до суду не надходили.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.01.2017 року розгляд справи було відкладено на 08.02.2017 року.

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та третьої особи ПрАТ ЛОЗП "Укрпрофоздоровниця", дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.1960 року Радою Міністрів Української РСР прийнято Постанову №606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР", відповідно до якої Міністерство охорони здоров'я УРСР зобов'язане передати до 1 травня 1960 року Українській республіканській Раді профспілок, зокрема, всі діючі госпрозрахункові санаторії загальною кількістю 73 об'єкти, 92 будинку відпочинку, 8 санаторних пансіонатів, курортні поліклініки, які знаходяться у віданні Головного управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР. Передачу у відання профспілкових органів курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку та інших підприємств і організацій постановлено здійснити безоплатно, з усім обладнанням, транспортом, допоміжними підприємствами і підсобними господарствами, спорудами, жилими будинками, земельними ділянками, парками за станом на 1 січня 1960 року, а також асигнуваннями на їх утримання, планами з праці, фондами персональних надбавок, капіталовкладеннями, фондами на всі види матеріалів і лімітами на проектування за планом на 1960 рік, невикористаними централізованими коштами курортного збору і амортизаційного фонду та іншими коштами по балансу на 1 січня 1960 року. Постановлено: Держплану УРСР, Міністерству фінансів УРСР за участю Української республіканської Ради профспілок внести в план і бюджет Української РСР на 1960 рік зміни, що випливають із цієї постанови. До 1 травня 1960 року визначити обсяги капіталовкладень та джерела фінансування на нове будівництво, реконструкцію і благоустрій санаторно-курортних об'єктів на 1960 рік, які залишаються у віданні Міністерства охорони здоров'я УРСР і які передаються Українській республіканській Раді профспілок.

Додатком № 1 до постанови Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960 року № 606 затверджений Перелік санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів, що передаються Українській республіканській Раді профспілок Міністерством охорони здоров'я УРСР: - Слов'янське територіальне управління - санаторій "Бердянськ", "Азов", будинок відпочинку "Бердянськ".

Згідно з постановою президії Української Республіканської ради профспілок від 10.05.1960 року "Про приймання профспілками санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" постановлено для керівництва прийнятими профспілками санаторіями, будинками відпочинку та іншими лікувальними і допоміжними господарствами утворити Українське республіканське курортне управління та територіальні курортні управління.

Таким чином, на виконання Постанови Ради Міністрів охорони здоров'я УРСР №606 від 23 квітня 1960 року "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинку відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я зобов'язане було передати у строк до 1 травня 1960 року Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно з п. 2 вказаної Постанови майно передавалося профспілковим органам у відання.

18.11.1990 року Радою Загальної конференції Професійних спілок СРСР прийнята Постанова № 2-1а "Про затвердження Договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном", відповідно до якого за Федерацією незалежних профспілок України закріплено право власності на майно згідно додатку: …- санаторій "Азов" (Запорізька область, м. Бердянськ, вулиця Шмідта, 18; рік вводу в експлуатацію - 1966); - санаторій "Бердянськ" (Запорізька область, м. Бердянськ, вулиця Курортна, 79; рік вводу в експлуатацію - 1966); - санаторій "Лазурний" (Запорізька область, м.Бердянськ, вулиця Курортна,79; рік вводу в експлуатацію - 1966); - санаторій "Приазовье" (Запорізька область, м. Бердянськ, вулиця Курортна, 79; рік вводу в експлуатацію - 1966).

Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок України стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради м. Києва № 971 від 23.12.1991 року зареєстровано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", що створене на підставі майна його засновників - Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності.

Актом прийому-передачі майна від 24.01.1992 року встановлено, що Федерація незалежних профспілок України передала у власність Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" Санаторій "Бердянськ".

20.06.2002 року рішенням загальних зборів ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" № 2/6, оформленого Протоколом № 2 "Про створення закритого акціонерного товариства "Приазовкурорт", було ухвалено виступити останньому співзасновником ЗАТ "Приазовкурорт", реорганізувавши його шляхом виділення Приазовське ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", що розташовані за адресою: Запорізька область, м.Бердянськ, вулиця Котляревського, 12/24. Цим же рішенням загальних зборів схвалено проекти установчих документів ЗАТ "Приазовкурорт" та встановлено, що вклад ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" в статутний фонд ЗАТ "Приазовкурорт" в розмірі статутного фонду реорганізованого Приазовського дочірнього підприємства ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в сумі 43 485 200 грн.

Рішенням установчих зборів ЗАТ "Приазовкурорт" від 31.10.2002 року, вирішено створити ЗАТ "Приазовкурорт" та затвердити статут ЗАТ "Приазовкурорт". В Установчому договорі про створення і діяльність ЗАТ "Приазовкурорт" зазначено, що засновниками юридичної особи є ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та Запорізька обласна Рада професійних спілок. Відповідно до "Акта приймання-передачі майна майнового комплексу Приазовського дочірнього підприємства, що належить на правах власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" у власність ЗАТ "Приазовкурорт", як внесок до Статутного фонду від 30.10.2002 року було передано майновий комплекс Санаторій "Бердянськ" (свідоцтво про право власності від 12.01.2000 року за № 12, додаток № 2 до акта приймання-передачі від 30.10.2002 року).

Згідно з п. 1.1 Статуту ПАТ "Приазовкурорт", затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів ЗАТ "Приазовкурорт", протокол № 2 від 05.10.2011 року, і зареєстрованого 12.10.2011 року за №10991050039000201, ЗАТ "Приазовкурорт" створено відповідно до установчого договору про створення та діяльність ЗАТ "Приазовкурорт" від 31.10.2002 року шляхом перетворення Приазовського Дочірнього підприємства ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" у вищенаведене акціонерне товариство. ЗАТ "Приазовкурорт" змінено своє найменування на ПрАТ "Приазовкурорт". ПрАТ "Приазовкурорт" є повним правонаступником Приазовського Дочірнього підприємства ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Рішенням № 219 від 21.04.2005 року Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, керуючись п. "б" пп. 10 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 25 Статуту територіальної громади міста Бердянська, Законом України "Про власність", Тимчасовим положенням про порядок реєстрації на нерухоме майно від 07.02.2002 року №7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 28.01.2003 року №66/7387 "Про оформлення права власності", а саме: пунктом 4.10 оформлено право власності за ЗАТ "Приазовкурорт" (балансоутримувач - Санаторій "Бердянськ") на будівлю по вул. Котляревського, 33 у м. Бердянськ, Запорізької обл., що складається з основної будівлі "А", гаража "Б", альтанки "В", замощення І, хвіртки № 1, воріт № 2, паркану № 3.

На підставі зазначеного рішення № 219 від 21.04.2005 року Виконком Бердянської міської ради видав Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ № 470097 від 29.04.2005 року про право приватної власності ЗАТ "Приазовкурорт" на будівлю по вулиці Котляревського, 33 у м. Бердянську, Запорізької області, що складається з основної будівлі "А", гаража "Б", альтанки "В", замощення І, хвіртки № 1, воріт № 2, паркану № 3.

Бердянським комунальним підприємством з технічної інвентаризації проведено реєстрацію права власності ЗАТ "Приазовкурорт" на нежитлову будівлю за адресою: вул. Котляревського, 33 у м. Бердянську Запорізької області, за реєстраційним номером 10651360, номер запису: 903, в книзі: 3, про що був виданий Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7145240 від 29.04.2005 року.

З 05.05.2011 року правонаступником ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" є Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Прокурор вважає, що зазначене вище рішення, в частині пункту 4.10 не відповідає вимогам діючого законодавства, порушує права держави, оскільки спірне майно є державною власністю, а тому звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Предметом даного судового розгляду є вимоги прокурора в інтересах держави щодо визнання частково недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання права власності держави в особі Фонду державного майна України на об'єкти нерухомості та витребування майна із чужого незаконного володіння у зв'язку з порушенням порядку відчуження об'єктів державної власності

Висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову мотивовано доведеністю позовних вимог.

Так, оскільки спірне майно розташовано на території України та перебувало у віданні загальносоюзної громадської організації, а на момент створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" - у державній власності, то таке майно не могло бути відчужене без згоди його власника - держави в особі Фонду державного майна України, оскільки згідно з Тимчасовим положенням про Фонд державного майна України та Закону України "Про фонд державного майна України", з прийняттям якого це положення втратило чинність, Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політик уу сфері приватизації державного майна.

З досліджених судами попередніх інстанцій матеріалів справи вбачається, що спірне майно було створено до 1990 року та передано у складі цілісного майнового комплексу другому відповідачу по цій справі.

Зазначена передача відбувалася без згоди держави в особі Фонду державного майна України, а тому спірне майно є державною власністю.

Твердження ПрАТ "Приазовкурорт", що частина спірних об'єктів було побудовано після 1990 року не підтверджено належними та допустимими доказами. Надані до справи копії інвентарних карток з зазначенням року побудування, а також зазначення цього року у акті приймання-передачі, не є беззаперечними доказами, створення його у ці періоди, а також, що джерелом фінансування будівництва були не державні кошти.

Доводи ПАТ "Приазовкурорт", що спірне майно після 1990 року було поліпшене ним або реконструйовано, також не підтверджується відповідними доказами. Крім того, оскільки спірне майно не вибувало з власності держави та було передано профспілкам тільки у відання, то його поліпшення могли здійснюватися лише за згодою власника - Фонду державного майна України. Доказів наявності такої згоди матеріали справи не містять, а тому реконструкція або поліпшення спірного майна, не мала наслідком втрати державою права власності на таке майно.

Установивши, що передача спірного майна у складі цілісного майнового комплексу другому відповідачу відбулася без згоди держави в особі Фонду державного майна України, суди попередніх інстанцій обгрунтовано дійшли висновку, що зазначений комплекс будівель та споруд є державною власністю, а тому застосувавши положення ст. 392 ЦК України, відповідно до яких власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, правильно задовольнили позовні вимоги у частині визнання права власності на спірне нерухоме майно за державою в особі Фонду державного майна України.

Разом з цим, відповідно до ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

За ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, оскільки на момент прийняття виконавчим комітетом Бердянської міської ради оскаржуваного рішення спірне нерухоме майно перебувало у державній власності та була відсутня згода ФДМУ на його передачу до статутного фонду другого відповідача, суди попередніх інстанцій правильно визнали недійсним п. 4.10 цього рішення виконкому у зв'язку з його прийняттям з порушенням вимог закону та інтересів держави, як власника майна.

Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З огляду на доведеність прокурором фактичних обставин володіння ПАТ "Приазовкурорт" спірним нерухомим майном без відповідної правової підстави, судами попередніх інстанцій з урахуванням ст. 387 ЦК України обгрунтовано задоволено позовну вимогу про витребування із чужого незаконного володіння ПАТ "Приазовкурорт" об'єктів нерухомості Санаторію "Бердянськ" та повернення їх у власність держави в особі Фонду державного майна України.

Водночас, судом апеляційної інстанції, з урахуванням застосованих норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, зроблено правильний висновок про те, що в даному випадку строк позовної давності пропущено не було.

Отже, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді В.Карабань

Л.Ковтонюк