Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року Справа № 901/2421/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Ходаківської І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 р.у справі Господарського суду№ 901/2421/13 Автономної Республіки Кримза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "МАСТ-БУД"до 1) Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт", 2) Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"простягнення 3 034 276,69 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились;відповідача-1: відповідача-2:не з'явились; Саніна Г.В., дов. № 3076 від 26.12.2013 р.;

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "МАСТ-БУД" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Державного підприємства "Феодосійський морський торговельний порт" (далі - Підприємство) заборгованість у розмірі 3 034 276,69 грн.

Позовні вимоги Товариство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовувало тим, що Підприємством порушено зобов'язання за укладеним із ним договором генерального підряду № 389/13 від 05.10.2012 р. в частині оплати виконаних робіт. Зокрема, Підприємство відмовилось від оплати різниці вартості заміненого за попереднім погодженням із ним стального шпунтованого профілю Larssen 607n, використаного Товариством в процесі будівництва. Листування між сторонами не усунуло наявних суперечностей, у зв'язку із чим спірна сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2013 р. (суддя Радвановська Ю.А.) позовні вимоги Товариства задоволено.

Рішення прийнято з мотивів, викладених Товариством у позовній заяві. При цьому, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість включення Товариством до Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 року (ф. КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за травень 2013 року (ф. КБ-3) "Профілів фасонних гарячекатаних для шпунтових паль Larssen 607 n" вагою 1184,346 тонн за ціною 13 632,94 грн. за 1 тонну на загальну суму 16 146 118,62 грн., що є підставою для їх оплати.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (далі - Адміністрація), яке не брало участі у справі звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2013 р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 р. Адміністрацію залучено до участі у справі в якості другого відповідача.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 р. (колегія суддів: Рибіна С.А., Гоголь Ю.М., Дмитрієв В.Є.) рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2013 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Адміністрації на користь Товариства 3 034 276,69 грн., в задоволені позову Товариства до Підприємства відмовлено.

Приймаючи постанову колегія суддів апеляційної інстанції погодилась із правовою позицією місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог Товариства, однак дійшла висновку, що спірна сума заборгованості підлягає стягненню не з Підприємства, а з Адміністрації як його правонаступника, у тому числі щодо прав та обов'язків за договором генерального підряду № 389/13 від 05.10.2012 р.

Адміністрація звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким спірну суму заборгованості у розмірі 3 034 276,69 грн. стягнути на користь Товариства з Підприємства. Викладені у касаційній скарзі вимоги Адміністрація обґрунтовує посиланням на норми процесуального права, зокрема ст. 22, 24, 43, 56, 99, 11110 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про те, що його неналежним чином було залучено до участі у справі як другого відповідача, що призвело до порушення його процесуальних прав, а також про те, що в результаті неповного дослідження усіх обставин правонаступництва Адміністрацією прав та обов'язків Підприємства, господарський суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про стягнення спірної суми заборгованості саме з Адміністрації.

Товариство скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Адміністрації, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 р. - без змін. Викладені у відзиві вимоги Товариство обґрунтовує тим, що оскаржуване судове рішення прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.

Підприємство не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Адміністрації до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

За розпорядженням заступника секретаря другої судової палати від 06.05.2014 р. розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. (головуючого), Мачульського Г.М. та Ходаківської І.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Адміністрації підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- в результаті перемоги Товариства у тендері між Підприємством (замовник) та Товариством (генпідрядник) 05.10.2012 р. було укладено договір генерального підряду № 389/13 на будівництво об'єкту "Реконструкція причалів порту № 1-3. Друга черга будівництва - причал № 2", за умовами якого генпідрядник зобов'язався за завданням замовника в межах договірної ціни виконати на свій ризик власними і залученими зі згоди замовника силами всі передбачені даним договором будівельно-монтажні роботи, здійснити придбання, постачання та монтаж устаткування і здати в експлуатацію об'єкт "Реконструкція причалів порту № 1-3. Друга черга будівництва - причал № 2" ДП "Феодосійський морський торговельний порт" в м. Феодосія за адресою: вул. Горького, 11, а замовник - прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість на умовах даного договору (далі - Договір);

- за приписами п. 1 Договору договірна ціна - визначена на основі кошторисів, узгоджена сторонами і обумовлена в підрядному договорі - ціна будівельно-монтажних робіт та вартість устаткування;

- у п. 4.1 Договору сторони визначили, що договірна ціна згідно з протоколом погодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною даного договору складає 136 508 579,22 грн., у тому числі ПДВ (20%) в сумі 22 751 429,87 грн.;

- відповідно до п. 4.2 Договору договірна ціна є періодичною та складається з періодів. Кожний період діє на протязі кожного кварталу поточного року (перший період діє до закінчення четвертого кварталу 2012 року. Початок наступних періодів відраховується з першого дня поточного кварталу року та діє на протязі всього кварталу). На протязі кожного періоду ціна є фіксованою частиною періодичної договірної ціни і діє як тверда до закінчення поточного періоду. По закінченні кожного періоду договірна ціна підлягає уточненню у наступному порядку: - по закінченні кожного періоду, коли договірна ціна (періодична) діяла як тверда, вартість і перелік залишків робіт уточнюються станом на початок наступного періоду, з наступним установленням твердої ціни на термін до завершення наступного періоду, в межах видатків за договором; - встановлення твердої договірної ціни кожен наступний період (після першого) визначається за погодженням з замовником та генпідрядником і оформлюється протоколом за підписами уповноважених представників сторін та завіряється печатками; - у випадку, якщо необхідність уточнення договірної ціни по закінченні поточного періоду не виникає, то залишок робіт на наступний період уточненню не підлягає, що оформлюється сторонами протоколом та завіряється їх печатками;

- згідно з п. 4.6 Договору ціни на матеріальні ресурси при їх зміні в процесі виконання будівельно-монтажних робіт до їх придбання потребують узгодження із замовником;

- пунктом 5.2 Договору сторони визначили обов'язки замовника, у тому числі, передати генпідрядникові по акту будівельний майданчик, геодезичну основу, дозвільну і проектно-кошторисну документацію відповідно до даного Договору, прийняти в установленому порядку і оплатити виконані роботи;

- у розділі 16 Договору сторонами погоджено порядок розрахунків, відповідно до якого перед початком виконання робіт, замовник на протязі 15 робочих днів з дати підписання договору на підставі виставленого рахунку, сплачує генпідряднику аванс у розмірі 25 % від договірної ціни, що становить 34 127 144,81 грн., у тому числі ПДВ в сумі 5 687 857,47 грн. (п. 16.1 Договору). За виконані роботи та змонтоване устаткування розрахунки здійснюються замовником в межах договірної ціни, і проводитимуться щомісячними платежами на підставі актів здачі-приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в і "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт і витрат" форми № КБ-3 та оригіналів рахунків (п. 16.2 Договору). Замовник в кожному подальшому місяці, протягом 20 календарних днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін актів форми КБ-2в і довідок форми КБ-3, та надання рахунку і податкової накладної, оплачує роботи, виконані генпідрядником в попередньому місяці. Оплата виконаних робіт здійснюється з урахуванням сплаченого авансу. При цьому 25% вартості робіт, визначених актами здачі - приймання виконаних будівельних робіт (ф. № КБ-2в) i довідками про вартість виконання підрядних робіт і витрат (ф. № КБ-3), зараховується як зменшення сплаченого замовником авансу, а 75 % вартості виконаних робіт сплачуються за вищеназваними актами та довідками (п. 16.3 Договору). Акт приймання виконаних робіт з повним пакетом виконавчої документації, оформленої належним чином готує генпідрядник і передає для підписання замовникові не пізніше 23 числа звітного місяця. Замовник протягом п'яти робочих днів перевіряє обґрунтованість акту, і, у разі відсутності зауважень, підписує його і передає відповідну кількість екземплярів підписаного акту генпідряднику. Генпідрядник оформляє загальну довідку за формою КБ-3 за своїм підписом і підписом замовника. Оплата виконаних робіт проводиться замовником генпідрядникові на підставі одержаних від генпідрядника складених актів форми КБ-2в та Довідок форми КБ-3. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи згідно з пунктом 16.3 договору (п. 16.4 Договору);

- відповідно до п. 23.2 Договору внесення змін і доповнень до даного Договору, а також його розірвання допускається за згодою сторін і оформлюється додатковими угодами, підписаними сторонами і скріпленими печатками;

- Договір діє з моменту підписання до 31 грудня 2013 року (п. 25.1 Договору);

- Додатковою угодою № 1 від 11.10.2012 р. сторони домовились внести зміни до пункту 4.1 Договору, якими зменшити розмір договірної ціни до 134 246 909,58 грн., у тому числі ПДВ (20%) в сумі 22 374 484,93 грн. Зменшення договірної ціни з 136 508 579,22 грн. до 134 246 909,58 грн. тобто на 2 261 669,64 грн. стало можливим внаслідок проведення розрахунків договірної ціни;

- змінена договірна ціна відповідно до позиції 1 "Локального кошторису №2-3-1 на причал №2" та позиції 169 розділу ІV "Будівельні матеріали, вироби, і конструкції" Підсумкової відомості ресурсів включила і профілі фасонні гарячекатані для шпунтових паль PU-32 вагою 1155,183 тонни за ціною 13 299,00 грн. за одну тонну на загальну суму 15 362 778.72 грн. у варіанті тендерної пропозиції та первісно визначеної договірної ціни;

- листами від 31.01.2013 р. та 13.02.2013 р. Товариство звернулось до Підприємства за погодженням використання шпунта Larssen 607n замість шпунта PU-32 за проектом, гарантуючи при цьому незмінність договірної ціни об'єкту, високу якість та скорочення строків будівельно-монтажних робіт. У листі-відповіді від 06.03.2013 р. № 467/01-35 Підприємством було погоджено вищезазначену заміну шпунта за умови залишення без змін вартості реконструкції та дотримання рекомендацій проектної організації;

- 29.04.2013 р. Товариство направило на адресу Підприємства розрахунок показників загальновиробничих та адміністративних затрат Товариства за результатами діяльності у 2012 році, а також розрахунок фактичної вартості шпунта Larssen 607 n, яка склала 13 788,14 грн. за 1 тонну (без ПДВ);

- листом від 20.05.2013 р. № 1519/13/01-35 Підприємство відмовилось узгоджувати запропоновану вартість шпунта Larssen 607n, посилаючись на невірність застосування при розрахунку вартості шпунта комерційного курсу валюти, а не курсу валюти НБУ, на безпідставне врахування вартості розвантаження шпунта на приоб'єктному складі, яка вже передбачена ресурсними кошторисними нормами (ДБН Д. 1.1-1-12000, пункт 3.1.10.10), безпідставне врахування заготівельно-складських витрат - 0,75% від вартості шпунта, оскільки він зберігається під відкритим дахом (ДБН Д. 1.1 -12000 пункт 3.1.10.9; 3.1.10.13) та з огляду на надані Товариством гарантії не збільшувати вартість реконструкції об'єкту;

- Товариство провело розрахунок вартості однієї тонни шпунта Larssen 607 n, яка із врахуванням зауважень Підприємства склала 13 632,94 грн. за одну тонну, та листом від 31.05.2013 р. № 01-1410 направило скориговану ціну на узгодження замовнику. Зазначений лист Товариства Підприємством було залишено без відповіді;

- на виконання умов Договору Товариство приступило до виконання будівельно-монтажних робіт, за результатами чого було складено акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року форми КБ-2в та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за травень 2013 року форми КБ-3, направлені на підписання Підприємству;

- Підприємством зазначений акт приймання виконаних будівельних робіт було підписано, виконаний обсяг будівельно-монтажних робіт підтверджено, однак зроблено зауваження щодо вартості стального шпунтового профілю Larssen 607n, заперечення щодо якого звелись до наступного: в акті виконаних робіт за комерційним курсом 1т. = 13 632,94 грн., тоді як згідно розрахунків бухгалтерії порту за курсом НБУ 1т. = 13 223,95 грн.; відповідно до затвердженого кошторису 1т. = 10 786,29 грн., а тому перевищення відносно до затвердженого кошторису склало: 3 371 418,5437 грн. без ПДВ (16 146 117,9572 грн. (1184,346 т х 13 632,94 грн.) - 12 774 699,4163 грн. (1184,346 т х 10 786,29 грн.)). З урахуванням ПДВ (20%) - 674 283,71 грн. загальна сума вартості робіт, яку Підприємство не визнало і відмовилось оплачувати відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року, склала: 4 045 702, 25 - 1 011 425,56 (25%) авансу = 3 034 276,69 грн.

- подальше листування між підприємствами не усунуло наявних між ними суперечок, що слугувало підставою для звернення Товариства до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства про стягнення на його користь заборгованості у розмірі 3 034 276,69 грн. місцевий господарський суд, з висновками якого в цій частині погодився господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що включення "Профілів фасонних гарячекатаних для шпунтових паль Larssen 607n" вагою 1184,346 тонн за ціною 13 632,94 грн. за 1 тонну на загальну суму 16 146 118,62 грн. до Акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 року та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за травень 2013 року Товариством здійснено правомірно, оскільки Підприємство листом від 06.03.2013 р. № 467/01-35 погодило заміну шпунта за умови залишення без змін вартості реконструкції, тобто вартості усіх робіт за Договором, що з урахуванням зменшення договірної ціни Додатковою угодою № 1 від 11.10.2012 р. на 2 261 669,64 грн. було дотримано Товариством.

В обґрунтування задоволення позовних вимог Товариства, господарські суди попередніх інстанцій також зазначили, що висновками наданого представником Підприємства експертного дослідження № 100 від 27.08.2013 р. підтверджується те, що в період дії Договору існувала об'єктивна необхідність заміни шпунта PU - 32 на шпунт Larssen 607n і така заміна була рівноцінною, як з точки зору ціни, так і з точки зору технічних характеристик.

Між тим, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, в порушення ст. 43 ГПК України, вказані висновки місцевого та апеляційного господарських судів не відповідають в повній мірі обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, та є передчасними з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором будівельного підряду. Глава 61 ЦК України містить спеціальні норми, якими врегульовано відносини в сфері підряду, у тому числі відносин в сфері будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт (проектно-кошторисної документації).

Однією з істотних умов договору будівельного підряду є його ціна. Відповідно до приписів ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За приписами частин 1-3, 5 ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

В силу ст. 878 ЦК України в односторонньому порядку зміни до проектно-кошторисної документації можуть вноситись лише замовником за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором.

При цьому, оскільки Договір між сторонами укладено в результаті перемоги Товариства у тендері, в силу положень ч. 5 ст. 4 ГПК України, спір у даній справі має вирішуватись з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про здійснення державних закупівель".

За приписами ч. 1, 5 ст. 40 Законом України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 р. (чинного на момент укладення Договору), договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

У відповідності до п. п. 7, 21 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668, умови договору підряду, що укладається за результатами проведених торгів (тендеру), повинні відповідати тендерній документації замовника та акцептованій тендерній пропозиції підрядника. У разі укладення договору підряду за результатами торгів (тендеру) вид договірної ціни та вимоги до кошторису визначаються у тендерній документації замовника. Договірна ціна у цьому випадку повинна відповідати ціні, зазначеній у тендерній пропозиції підрядника, визначеного переможцем торгів (тендеру).

Задовольняючи позовні вимоги Товариства господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що як первісно погоджена сторонами у Договорі, так і змінена в результаті підписання між сторонами Додаткової угоди № 1 від 11.10.2012 р. договірна ціна включала в себе вартість шпунтового стального профілю PU 32 у розмірі 15 362 779,00 грн. (без ПДВ), виходячи із ціни 1 тонни у розмірі 13 299,00 грн., що відповідало тендерній пропозиції Товариства і позиція Підприємства щодо узгодження з Товариством вартості 1 тонни шпунта в розмірі 10 786,29 грн. (без ПДВ) не відповідає обставинам справи, оскільки в жодному документі, які додані до тендерної документації, до розрахунку договірної ціни за Додатковою угодою №1 від 11.10.2012 р. ціна 1 тонни шпунта із зазначеною вартістю не передбачалась.

Між тим, такі висновки судів попередніх інстанцій не відповідають у повній мірі матеріалам справи, оскільки у ній наявні два примірники "Локального кошторису № 2-3-1 на причал № 2" за формою № 4: складений в поточних цінах станом на 01.06.2012 р., в якому "Профілі гарячекатані для шпунтових паль PU 32" визначені з ціною за одну тонну у розмірі 13 299,00 грн. (т. 1, а.с. 105-107) та складений в поточних цінах станом на 05.06.2012 р., в якому "Профілі гарячекатані для шпунтових паль PU 32" визначені з ціною за одну тонну у розмірі 10 786,29 грн. (т. 1, а.с. 111-112). При цьому, в матеріалах справи відсутні документи, у тому числі тендерна документація, які б достовірно свідчили про те, який саме "Локальний кошторис № 2-3-1 на причал № 2" за формою № 4 та відповідно яку ціну шпунта PU-32 було погоджено сторонами.

Окрім того, визнаючи правомірним включення Товариством до акту виконаних будівельних робіт за травень 2013 року та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за травень 2013 року шпунта Larssen 607n за ціною 13 632,94 грн. за 1 тонну, господарськими судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки обставинам дотримання Товариством вимог п. 4.6 Договору щодо обов'язкового попереднього погодження із замовником ціни на матеріальні ресурси при їх зміні, а також не було досліджено обставин внесення відповідних змін до Договору, у зв'язку із збільшенням вартості матеріалів.

При цьому, з урахуванням вищенаведених положень законодавства, а також приймаючи до уваги те, що в силу положень п. 4.2 Договору договірна ціна складається з періодів, впродовж яких вона діє як тверда, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись із правовою позицією господарських судів про те, що при узгодженні заміни шпунта PU-32 на шпунт Larssen 607n Товариством було надано, а Підприємством прийнято гарантії про незмінність усієї договірної ціни, а не про незмінність окремих її етапів і заперечення Підприємства мають враховуватись лише при проведені кінцевих взаєморозрахунків між сторонами за виконані у повному обсязі роботи.

Встановлення вищевказаних обставин має істотне значення для правильного вирішення спору у даній справі.

Крім того, як обґрунтовано зазначено Адміністрацією у касаційній скарзі скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про стягнення спірної суми заборгованості з Адміністрації, господарським судом апеляційної інстанції не було належним чином досліджено обставини правонаступництва Адміністрацією прав та обов'язків Підприємства, зокрема, не було достовірно встановлено які саме права та обов'язки за Договором передано Адміністрації за розподільчим балансом та актом приймання-передачі 13.06.2013 р.

Всі інші доводи Адміністрації, викладені у касаційній скарзі, щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в процесі перегляду справи, у зв'язку із чим відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані.

Виходячи зі змісту ст.ст. 47, 33, 43 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані судові акти прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також порушенням норм процесуального права, внаслідок чого фактичні обставини справи не були достовірно встановлені, у зв'язку з чим неможливо зробити висновки щодо обґрунтованості позовних вимог Товариства у даній справі.

Відповідно до частини першої ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законом (розділом XII1 "ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ" ГПК України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права виправити помилки, допущені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 р. та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2013 р. підлягають скасуванню, а справа, з урахуванням ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", - передачі на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 р. та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2013 р. у справі № 901/2421/13 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя І.П. Ходаківська