Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року Справа № 28/182/2011 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Жукової Л.В. - головуючий (доповідач), Грека Б.М., Студенця В.І.,розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс"на ухвалугосподарського суду Луганської області від 11.11.2013 р.та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 11.12.2013 р.у справі № 28/182/2011 господарського суду Луганської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс"дотовариства з додатковою відповідальністю "Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання"простягнення 3 755 392,92 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: не з`явилися;

відповідача: не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.12.2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" задоволені в повному обсязі, стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" заборгованість в сумі 3755392 грн. 92 коп., державне мито в сумі 25500 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1411 грн. 50 коп.

26.12.2011 року господарським судом Луганської області на адресу позивача надісланий наказ про примусове виконання рішення суду від 05.12.2011 року у справі №28/182/2011.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.11.2013 року (суддя: Семендяєва І.В.) розстрочено виконання рішення господарського суду Луганської області від 05.12.2011 року у справі №28/182/2011, з урахуванням часткового погашення відповідачем суми заборгованості, строком на 3 роки, шляхом сплати Товариством з додатковою відповідальністю "Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання" заборгованості щомісячно з 01.12.2013 року по 01.06.2016 року рівними частинами по 70206 грн. 95 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року (головуючий суддя: Бойченко К.І., судді: Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.), апеляційну скаргу Товариства обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" на ухвалу господарського суду Луганської області від 11.11.2013 року по справі №28/182/2011 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Луганської області від 11.11.2013 року по справі №28/182/2011 залишено без змін.

Мотивуючи ухвалу та постанову суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення заяви з огляду на приписи статі 121 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" у касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 11.11.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду.

Сторони, згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на час розгляду заяви про надання розстрочки виконання рішення господарського суду, відповідач частково погасив суму заборгованості перед позивачем в загальному розмірі 280371 грн. 20 коп.

Крім того, боржник у заяві про надання розстрочки посилався на те, що вживає всі можливі заходи для поліпшення фінансового становища, а саме, відкрив кредитні лінії в ПАТ "ТЕРРА БАНК" в розмірі 480275,00 євро та 830000,00 доларів США, які відкриті для закупівлі матеріалів для виготовлення кінцевої продукції відповідача та закупівлі необхідного обладнання, 01.02.2013 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Синтез ресурс" договір про надання послуг №СС207 та за рахунок отриманих коштів за відповідним договором планує погасити існуючу заборгованість перед позивачем.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012року № 9 п. 7.2).

Господарські суди, дослідивши докази та надавши оцінку наведеним заявником обставинам, установили, що негайне виконання рішення у справі призведе до збільшення заборгованості відповідача та до зупинки діяльності підприємства відповідача.

За таких обставин, в основу судового акту про надання розстрочки виконання рішення суду, судом першої інстанції був покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють його виконання.

Відповідно до вимог статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суди попередніх інстанцій надали належну оцінку доводам обох сторін, їх дійсному фінансовому стану, врахували вину відповідача у виникненні спору та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 05.12.2011 року у справі № 28/182/2011 на 3 роки з 01.12.2013 року до 01.11.2016 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Порушення норми ст.121 ГПК України у даній справі колегією суддів касаційної інстанції не встановлено, тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 11.11.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2013 р. у справі № 28/182/2011 залишити без змін.

Головуючий Жукова Л.В.

Судді Грек Б.М.

Студенець В.І.