Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року Справа № 904/5936/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачаФедусової Р.М. дов. від 01.01.2014 року відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномрозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на постановувід 02.12.2013 року Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№904/5936/13 господарського суду Дніпропетровської області за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат"простягнення 47511,96 грн.ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у розмірі 47511,96 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2013 року (суддя Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги задоволено.

З Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" стягнуто 41370,12 грн. плати за користування вагонами та 6141,84 грн. збору за зберігання вантажу.

За апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року (головуючий суддя Прудніков В.В., судді Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.) скасоване. У задоволенні позову відмовлено.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2013 року залишити без змін.

Скаржник посилається на те, що постанова апеляційного суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заявник вважає, що апеляційним судом невірно викладені обставини справи, не в повній мірі досліджено і розглянуто по суті докази, не правильно застосовані норми статей 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України, пункти 3, 4, 9, 10, 12 Розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, пункт 8 розділу 7 Правил зберігання вантажів, Розділи ІІІ, V Тарифного керівництва №1.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи взаємовідносини залізниці щодо подачі та забирання вагонів між ДП "Придніпровська залізниця" та ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" регулюються договором № ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці" від 06.11.2008 року.

За накладними №№ 46763348, 41970419, 41973736, 46816286, 46760419, 46761748, 46816252, 720286, 41997297, 41997248, 41997396, 41997412, 41997495, 41997388, 41997438, 41997461, 41997503, 41997545, 41997339, 41997487, 46933727, 46933719, 42013078, 42012716, 42012708, 42012757, 42012724, 42012740, 42012765, 42013854, 42014712, 42013771, 46850475, 46850517, 42012732, 42013896, 46548350, 46548335, 46548368 порожні вагони власності ТОВ "УніверсалТрансСервіс", ТОВ "Лемтранс", ДП "Трансгарант-Україна", ТОВ "Інтерлізінвест", ТОВ "ЄвразТрансУкраїна" були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

На шляху прямування дані вагони були затримані через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під'їзну колію, про що складено накази №№ 58 від 31.01.2013 року, 68 від 09.02.2013 року, № 72 від 11.02.2013 року, 79 від 11.02.2013 року, відповідно до вимог пункту 9 розділу III Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 року № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за № 165/3458.

За час затримки вагонів, залізницею було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф.ГУ-46 №№ 17029234, 15039361, 05039313, 16029230, 20029247, 15029228, 14029210, 14029211, 14029209, 05039315, 15029225, 15029226, 15029227, та збір за зберігання вантажу по накопичувальним карткам ф.ФДУ-92 №№ 15029082, 15029076 на загальну суму 47511,96 грн.

Відомості плати за користування вагонами працівниками ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підписано із запереченням: "З сумою за затримку не згодні. ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" готовий був прийняти вагони на під'їзну колію".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив із наступного.

Стаття 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується із статтею 908 Цивільного кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата.

Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно пункту 8 Правил зберігання вантажів: "Збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо)" та пункту 2 Тарифного керівництва № 1 п.п. 2.1 "Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,90 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба округляється до повної".

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва №1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що накази про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення були видані через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станціями затримки Новоблочна, Кривий Ріг-Західний, Батуринська, Кривий Ріг-Головний у порядку передбаченому пунктом 10 розділу III Правил, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 13 від 09.02.2013 року, № 14 від 11.02.2013 року, № 13 від 11.02.2013 року та акти загальної форми ГУ-23 № 15 від 09.02.2013 року, № 227 від 11.02.2013 року, № 231 від 12.02.2013 року, № 3029 від 11.02.2013 року. Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Кривий Ріг представникам комбінату вручено в порядку і строки, визначені, абзацом 4 пункту 10 розділу III Правил користування вагонами та контейнерами.

Позивач посилався на те, що на час прийняття спірних наказів, на станції Кривий Ріг була лише 1 вільна колія для обгону локомотивів, інші колії зайняті. Зайнятість прийомо-відправочних колій по ст. Кривий Ріг, згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Згідно п. 13.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 року № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Позивачем на вимогу суду надано "Положення про зайнятість колій" за час затримки вагонів на підходах до станції призначення, з якого встановлено, що по наказу №58 на колії № 3 з 19:50 год. 29.01.2013 року до 12:55 год. 01.02.2013 року; з 16:30 год. 29.01.2013 року по 02:35 год. 02.02.2013 року по актам загальної форми №№ 779-785/816-882, 839-843; на колії № 4 з 15:05 год. 27.01.2013 року до 14:10 год. 30.01.2013 року; з 00:40 год. 31.01.2013 року до 00:02 год. 02.02.2013 року по актам загальної форми №№ 3655, 812-814/840-842 мала місце затримка вагонів з вини одержувача - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Посилання на акти загальної форми, як на підтвердження затримки вагонів на колії станції Кривий Ріг з вини одержувача, зазначені також у Положенні про зайнятість колій по коліях №№ 5,6,8,9,11,12,14.

По наказу № 68 на колії № 3 з 01:30 год. 10.02.2013 року до 13:30 год. 10.02.2013 року по актам загальної форми №1075/1078; по колії № 4 з 02:30 год. 08.02.2013 року до 10:20 год. 09.02.2013 року по актам загальної форми № 1014-1028/1043-1057 мала місце затримка вагонів на колії станції Кривий Ріг з вини одержувача - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Посилання на акти загальної форми, як на підтвердження затримки вагонів на колії станції Кривий Ріг з вини одержувача, зазначені також у Положенні про зайнятість колій по коліях №№ 8,11,12,14.

По наказу № 72 на колії станції №3 з 01:30 год. 10.02.2013 року до 13:30 год. 10.02.2013 року по актах загальної форми №1075/1078; на колії № 5 з 05:20 год. 12.02.2013 року до 10:30 год. 13.02.2013 року по актах загальної форми № 1132-1140/1169-1177 мала місце затримка вагонів на колії станції Кривий Ріг з вини одержувача - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Посилання на акти загальної форми, як на підтвердження затримки вагонів на колії станції Кривий Ріг з вини одержувача, зазначені також у Положенні про зайнятість колій по коліях №№ 4,8,11,12.

По наказу № 79 на колії № 3 з 12:10 год. 12.02.2013 року до 15:50 год. 14.02.2013 року, на колії № 6 з 03:20 год. 09.02.2013 року до 05:05 год. 12.02.2013 року по актах загальної форми № 1072-1047/1123-1125, 1158-1162/1228-1232 мала місце затримка вагонів на колії станції Кривий Ріг з вини одержувача - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Посилання на акти загальної форми, як на підтвердження затримки вагонів на колії станції Кривий Ріг з вини одержувача, зазначені також у Положенні про зайнятість колій по коліях №№ 4,5,6,11,12,14.

Апеляційний суд не прийняв до уваги посилання на акти загальної форми ГУ - 23 (т.1, а.с.183-235), оскільки їх підписано лише представниками залізниці в порушення вимог пункту 8 "Правил користування вагонами та контейнерами" згідно з яким у разі затримки вагонів на станції з причин, які не залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції та вантажовласником. Докази виклику представників вантажоотримувача для підписання актів загальної форми залізницею не надано. Акти про відмову в підписанні цих актів не складались, до справи позивачем не залучено.

Посилання позивача на пункт 3 Правил складання актів колегія суддів апеляційного суду визнала необґрунтованим, оскільки Правила користування вагонами та контейнерами є спеціальною правовою нормою, яка визначає порядок і умови користування вагонами та контейнерами, порядок визначення плати за їх користування.

Доводи про те, що на станціях, на яких затримані вагони відсутні повноважні представники вантажоотримувача судом до уваги також не прийняті, оскільки згідно залізничних накладних станцією призначення є станція Кривий Ріг, акти загальної форми складались саме на станції Кривий Ріг, а не на підходах до неї, що вбачається з самих актів, де місцем складання їх зазначено станцію Кривий Ріг.

Крім того, із Положення про зайнятість колій суд апеляційної інстанції встановив, що по наказу № 58 колія № 9 була вільна з 16:20 год. 02.02.2013 року по 19:50 год. 03.02.2013 року (27 год.), колія №1б з 08:15 год. 01.02.2013 року до 17:20 год. 01.02.2013 року (9 год.); по наказу № 68 колія № 3 з 10:10 год. 10.02.2013 року до 11:25 год. 11.02.2013 року (25 год.); колія № 1б з 09:10 год. 08.02.2013 року до 05:55 год. 11.02.2013 року (68 год.); по наказу № 72 колія № 3 вільна з 10:10 год. 10.02.2013 року по 11:25 год. 11.02.2013 року (25 год.); колія № 6 з 21:20 год. 07.02.2013 року до 23:50 год. 08.02.2013 року (25 год.); колія № 1б з 09:10 год. 08.02.2013 року по 05:55 год. 11.02.2013 року (68 год.); по наказу № 79 колія № 3 вільна з 10:10 год. 11.02.2013 року до 19:50 год. 11.02.2013 року (9 год. 40 хв.), на колії № 8 з 22:40 год. 11.02.2013 року до 23:10 год. 12.02.2013 року (24 год.), що перевищує мінімальний час (7 год. 40хв.), протягом якого колії повинні бути вільними.

Доказів неможливості подачі спірних вагонів на ці колії у зазначений час позивач не надав. У Положенні про зайнятість колій позивач посилався на те, що деякі колії певний час використовувались для проведення маневрових робіт, і обгону локомотива, згідно ЄТП роботи під'їзної колії на станції Кривий Ріг, але будь - яких доказів проведення цих робіт суду не надано.

Щодо колії № 1б, то відповідно до ЄТП роботи під'їзної колії на станції Кривий Ріг суд встановив, що ця колія є також приймально-відправного призначення, у тому числі для парних та непарних вантажних поїздів (т. 2 а.с.125-130).

Крім того, спірні вагони простояли на станції затримки протягом 12 діб, тоді як згідно з Положенням про зайнятість колій, в цей період залізниця здійснювала подачу відповідачу під завантаження-вивантаження інші вагони.

Отже, проаналізувавши подані сторонами докази, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем не доведено факту неможливості подачі вагонів, що надійшли на колії станції призначення за період їх затримки, а відтак і підстави для затримки вагонів і як наслідок нарахування плати за їх користування та збору за зберігання за час затримки, були відсутні.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарський суд апеляційної інстанції в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року у справі №904/5936/13 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач