Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Справа № 45/186 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Алєєва І.В.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.11.2015р. за скаргоютовариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп"на діїВідділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києвіу справі господарського суду№45/186 міста Києваза позовомГоловного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)дотовариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп"простягнення заборгованостіза зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп"доГоловного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)про за участю представників сторін: позивача - відповідача - ДВС -визнання недійсним договору в частині та укладання додаткової угоди пр. Глущенко Д.В. - дов. №050/05-10957 від 14.12.15р. не з'явився не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп" звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на рішення та дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони його відчуження, в якій просило: скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, винесену 07.10.2014р. державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гаврилівим А.В. у відношенні ТОВ "Юга-Групп" про стягнення на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 2990000,54грн. (ВП №44982608); скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, винесену 07.10.2014р. державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гаврилівим А.В. (ВП №44982608); скасувати інші виконавчі процесуальні документи по виконанню наказу господарського суду міста Києва №45/186 від 08.01.2009р.; зобов'язати ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві відмовити у прийнятті до провадження наказу господарського суду міста Києва №45/186 від 08.01.2009р., строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, а також стягнути з ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві на користь скаржника витрати, пов'язані з розглядом справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2015р. (суддя Смирнова Ю.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015р. (судді Шевченко Е.О., Ткаченко Б.О., Синиця О.Ф.) у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп" на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою і постановою судів попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані ухвалу і постанову, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У запереченнях на касаційну скаргу Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає судові рішення законними та обґрунтованими, просить залишити їх в без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 26.12.2008р. позовні вимоги Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп" пайових внесків за договором задоволені частково, стягнуто на користь позивача 2990000,54грн. суми пайового внеску та судові витрати в сумі 18281,00грн. Зустрічні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп" задоволено частково, визнано недійсним договір №370 від 10.05.2007р., укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ "Юга-Групп" в частині пп.3.1, 3.1.1, 3.1.2 Розділу "Відповідальність сторін" договору, стягнуто з Управління судові витрати в сумі 101,50 грн.

08.01.2009р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 07.10.2014р. ВП №44982608 на підставі заяви Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (стягувача) відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.01.2009р. №45/186 про стягнення з відповідача 2990000,54грн. суми пайового внеску забудовника у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва.

07.11.2014р. державним виконавцем винесено постанову, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику - товариству з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп" у межах суми звернення стягнення у розмірі 3289192,60грн.

Згідно із ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент видачі виконавчого документа) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років; 3) посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців; 4) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 5) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються, зокрема, для виконання рішень господарських судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

В наказі господарського суду міста Києва від 08.01.2009р. у справі №45/186, виданого на виконання рішення господарського суду міста Києва від 26.12.2008р., вказаного, що строк пред'явлення його до виконання визначається до 08.01.2012р.

Водночас, положеннями ст.23 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

З наданих Відділом ДВС матеріалів виконавчого провадження судами встановлено, що до моменту відкриття спірного виконавчого провадження наказ господарського суду міста Києва від 08.01.2009р. у справі №45/186 раніше пред'являвся до виконання.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві від 19.08.2013р. вказаний виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Оскільки наказ у справі №45/186 раніше пред'являвся до виконання та 19.08.2013р. був повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", то з огляду на положення ч.ч.2, 3 ст.23 Закону України "Про виконавче провадження" суди дійшли до висновку, що строк пред'явлення його до виконання було автоматично поновлено на три роки, тобто до 08.01.2015р.

Отже, виконавчий документ - наказ господарського суду міста Києва від 08.01.2009р. у справі №45/186 було пред'явлено до виконання в межах строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а відтак твердження скаржника про неправомірність відкриття виконавчого провадження на підставі даного наказу визнані судами безпідставними.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 5 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Судами попередніх інстанцій з матеріалів виконавчого провадження встановлено, що постанова про відкриття спірного виконавчого провадження надсилалась на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак відповідне поштове відправлення було повернуто у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Наведене спростовує твердження відповідача про порушення державним виконавцем положень ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" щодо направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження.

Також, суди виходили з того, що з моменту набрання рішенням у справі №45/186 законної сили минуло більше п'яти років, однак доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на виконання такого рішення товариством з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп" не подано.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно із ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не доведено існування підстав для визнання недійсною постанови від 07.10.2014р. про відкриття виконавчого провадження ВП№44982608, а також враховуючи, що рішення суду станом на момент розгляду скарги відповідачем не виконано, тому суди дійшли до висновку, що вимоги про визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт майна боржника, а також інших виконавчих процесуальних документів по виконанню наказу Господарського суду міста Києва №45/186 від 08.01.2009 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що згідно із ч.5 ст.124 Конституції України та ст.115, ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп", оскільки судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято ухвалу і постанову з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015р. у справі №45/186 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя І. Алєєва

Судді М. Данилова

Т. Данилова