Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2014 року м. Київ справа № 800/332/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Голубєвої Г.К., Лосєва А.М., Степашка О.І., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Ревука Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Вищої ради юстиції України

про встановлення наявності повноважень призначити перевірку відомостей, зазначених у скарзі, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Вищого адміністративного суду України (далі - відповідач) як до суду першої інстанції з позовом, у якому просив: визнати наявність у Вищої ради юстиції України повноважень призначити перевірку відомостей, зазначених у скарзі від 22 жовтня 2013 року; визнати протиправною відмову Вищої ради юстиції України призначити перевірку скарги від 22 жовтня 2013 року; зобов'язати Вищу раду юстиції України виконати дії, пов'язані з об'єктивністю перевірки інформації по цьому зверненню; відшкодувати моральну шкоду розміром п'ять мінімальних заробітних плат; встановити й зазначити згідно з пунктом 4 частини 1 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України строк для подання Вищою радою юстиції України до суду звіту про виконання постанови.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, розглядаючи його скаргу від 22 жовтня 2013 року, в порушення вимог статей 25, 39, 40 Закону України «Про Вищу раду юстиції» та частини 2 статті 19 Конституції України не провів перевірку викладених в його скарзі обставин щодо порушення присяги суддею Вищого спеціалізованого суду України ОСОБА_7.

Вважає такі дії відповідача протиправними, просить зобов'язати відповідача призначити перевірку відомостей, зазначених у скарзі від 22 жовтня 2013 року та об'єктивно і всебічно перевірити його скаргу.

Крім іншого, позивач вказує на те, що незаконними діями відповідач завдав йому моральні страждання, душевні переживання, з огляду на що просить відшкодувати йому моральну шкоду розміром п'ять мінімальних заробітних плат у відповідності до положень статті 56 Конституції України та, як наслідок, встановити строк для подання Вищою радою юстиції України до суду звіту про виконання постанови.

У письмових запереченнях на позов відповідач просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю. Вказує, що повноваження, організація і порядок його діяльності визначаються Конституцією України, Законом України «Про Вищу раду юстиції». Саме цим Законом визначено суб'єктів, за зверненнями яких відповідач як колегіальний орган вправі ухвалювати свої рішення. Жоден інший суб'єкт не може претендувати на розгляд його звернення на засіданні. На скаргу позивача від 22 жовтня 2013 року направлено відповідь від 29 січня 2014 року за підписом Голови Вищої ради юстиції - О.Лавриновичем. Незгода заявника з відповіддю не свідчить про бездіяльність органу або його посадової особи.

Позивач в судовому засідання підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував повністю, посилаючись на те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Вищої ради юстиції надійшла скарга позивача від 22 жовтня 2013 року про порушення суддею Вищого спеціалізованого суду України ОСОБА_7 присяги судді, у якій позивач просив провести перевірку викладених у скарзі обставин та відкрити дисциплінарне провадження стосовно вищевказаної судді.

Зі змісту скарги вбачається, що позивач оскаржив дії судді Вищого спеціалізованого суду України ОСОБА_7 у зв'язку з постановленням нею ухвали від 02 серпня 2013 року про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 11 липня 2013 року (справа № 6-23149ск13), допущенням суддею порушення норм процесуального права під час постановлення ухвали від 02 серпня 2013 року, недбале ставлення до службових обов'язків судді, порушення правил суддівської етики. Просив провести перевірку викладених у його скарзі обставин та відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України ОСОБА_7 (арк. справи 10-15).

Листом № К-2970-621/0/9-14 від 29 січня 2014 року за підписом Голови Вищої ради юстиції О.Лавриновича позивачу повідомлено, що Вища рада юстиції діє в межах повноважень, визначених у статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду юстиції», і не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням, у тому числі висновкам суду касаційної інстанції щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справах. Також, позивача було повідомлено, що викладені у його скарзі відомості не можуть слугувати підставами для призначення перевірки в порядку статті 25 Закону України «Про Вищу раду юстиції» відносно згаданої судді (арк. справи 21).

Вважаючи таку відповідь необґрунтованою, позивач у позовній заяві посилається на те, що у відповідності до вимог статей 25, 39, 40 Закону України «Про Вищу раду юстиції» та частини 2 статті 19 Конституції України відповідач зобов'язаний провести перевірку його скарги та розглянути її по суті.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначені Конституцією України, Законом України «Про Вищу раду юстиції», Регламентом Вищої ради юстиції, затвердженим її рішенням від 04 жовтня 2010 року № 791/0/15-10.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 Конституції України, пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про Вищу раду юстиції», пункту 2 частини 1 статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до відання Вищої ради юстиції належить здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Вищу раду юстиції» Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про Вищу раду юстиції» відомості про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором, про обставини, викладені у скаргах на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів перевіряються членом Вищої ради юстиції за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про Вищу раду юстиції» передбачено, що Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалізованих судів з підстав, передбачених у пункті 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України та Законом України «Про статус суддів».

В силу положень пункту 3 статті 38 Закону України «Про Вищу раду юстиції» підставою для відкриття дисциплінарного провадження є, зокрема, подання члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень, що надійшли до Вищої ради юстиції.

Відповідно до статті 39 України «Про Вищу раду юстиції» стадіями дисциплінарного провадження є: 1) перевірка даних про дисциплінарний проступок; 2) відкриття дисциплінарного провадження; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення.

Стаття 40 Закону Закону України «Про Вищу раду юстиції» передбачає, що перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції одним із членів Вищої ради юстиції шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування судових справ (їх копій), розгляд яких закінчено, та ознайомлення з судовими справами, розгляд яких не закінчено, одержання іншої інформації від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян чи їх об'єднань.За наслідками перевірки складається довідка з викладенням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозиції. З довідкою і матеріалами повинен бути ознайомлений суддя, стосовно якого проводилася перевірка. Довідка і всі матеріали перевірки передаються до Вищої ради юстиції, яка вирішує питання про доцільність порушення дисциплінарного провадження.

Статтею 41 Закону України «Про Вищу раду юстиції» встановлено, що за наявності підстав для дисциплінарного провадження щодо Голови, його заступника чи судді Верховного Суду України, а також Голови, його заступника чи судді вищого спеціалізованого суду дисциплінарне провадження відкривається за постановою Вищої ради юстиції в десятиденний строк з дня одержання даних про дисциплінарний проступок судді, а в разі, якщо ці дані потребують перевірки, - в строк, не більший десяти днів з дня закінчення перевірки.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що відомості про наявність підстав для дисциплінарного провадження щодо судді вищого спеціалізованого суду перевіряються членом Вищої ради юстиції саме за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції чи його заступника у випадку перевірки даних про дисциплінарний проступок судді.

Закон України «Про Вищу раду юстиції» встановлює право, а не обов'язок одного із зазначених суб'єктів доручити провести перевірку даних про дисциплінарний проступок.

В рішенні Конституційного Суду України від 21 травня 2002 року № 9-рп/2002 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин 2 і 4 статті 1, абзацу 2 пункту 8 частини 1 статті 18, частини 1 статті 25, пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 30, частини 1 статті 31, частини 1 статті 32, пункту 2 частини 2 статті 33, пункту 2 частини 2 та частини 3 статті 37, статей 38 і 48 Закону України «Про Вищу раду юстиції» зазначається, що Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти звернення народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини так само, як і звернення інших посадових осіб, органів державної влади і місцевого самоврядування, кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною 5 статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, і за результатами перевірки приймати відповідне рішення.

Крім того, відповідно до пункту 1 параграфу 4 глави 1 розділу 1 Регламенту Вищої ради юстиції, затвердженого рішенням Вищої ради юстиції від 04 жовтня 2010 року № 791/0/15-10, до повноважень Голови Вищої ради юстиції, серед інших, належить право доручати членові Ради провести перевірку відомостей, викладених у пропозиціях, зверненнях, скаргах, повідомленнях.

Аналіз наведених норм Закону України «Про Вищу раду юстиції», Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішення Конституційного Суду України від 21 травня 2002 року № 9-рп/2002 та Регламенту Вищої ради юстиції дає підстави для висновку, що стадіям дисциплінарного провадження та перевірці відомостей про наявність підстав для дисциплінарного провадження передує вирішення питання про те, чи містить звернення, що надійшло до відповідача, відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку судді та/або про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги.

Не вбачаючи у скарзі позивача відомостей про наявність підстав для призначення перевірки в порядку статті 25 Закону України «Про Вищу раду юстиції» стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України ОСОБА_7, Голова Вищої ради юстиції О.Лавринович в силу своїх повноважень надав письмову вмотивовану відповідь на скаргу позивача, що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, Вища рада юстиції не порушила вимог законодавства України і не вчинила протиправних дій та не допустила протиправної бездіяльності відносно позивача.

Враховуючи те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди розміром п'ять мінімальних заробітних плат є похідною від позовних вимог про визнання наявності у Вищої ради юстиції України повноважень призначити перевірку відомостей, зазначених у скарзі від 22 жовтня 2013 року; визнання протиправною відмови Вищої ради юстиції України призначити перевірку скарги від 22 жовтня 2013 року; зобов'язання Вищої ради юстиції України виконати дії, пов'язані з об'єктивністю перевірки інформації по цьому зверненню, вона також не підлягає задоволенню.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 159-163, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції України про встановлення наявності повноважень призначити перевірку відомостей, зазначених у скарзі, відшкодування моральної шкоди відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною 7 статті 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Л.І. Бившева

Судді: Г.К. Голубєва

А.М. Лосєв

О.І. Степашко

Т.М. Шипуліна