Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2016 р. м. Київ К/800/25615/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А, Зайцева М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства завод «Електроважмаш»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року

у справі № 820/1250/15

за позовом Державного підприємства завод «Електроважмаш»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановив:

ДП завод «Електроважмаш» звернулось до суду з позовом до СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального ГУ ДФС, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2014 року № 0000414000.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року, в задоволенні позову ДП завод «Електроважмаш» відмовлено.

У касаційній скарзі, ДП завод «Електроважмаш» не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо правомірності застосування пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України за період з 01 січня 2014 року по 17 лютого 2014 року включно, за результатами якої складено Акт від 06 жовтня 2014 року №292/28-09-40-14/00213121.

Перевіркою встановлено порушення ДП завод «Електроважмаш» зокрема пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачем завищено обсяги постачання, які відображені по рядку 5 «Операції, які звільнені від оподаткування» декларацій з податку на додану вартість за січень 2014 року та за лютий 2014 року на загальну суму 251 580,50 грн.

На підставі вказаного акту перевірки з доповненнями від 06 жовтня 2014 року №292/28-09-40-14/00213121 відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 14 жовтня 2014 року №0000414000 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за січень та березень 2014 року у розмірі 503 161 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 251 580,50 грн.

З дослідженого Акту перевірки від 12 березня 2013 року №1503/22.1-04/3164460 встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про порушення позивачем пункту 23 підрозділу 2 Розділ XX Податкового кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем обґрунтовано та з урахуванням усіх положень законодавства.

Проте колегія суддів не може погодитись з такими твердженнями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

За пунктом 23 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України у редакції, яка діяла до 1 січня 2014 року, тимчасово, до 1 січня 2014 року, від оподаткування ПДВ звільняються, зокрема, операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) (крім брикетів та гранул товарної під категорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог закону Кабінет Міністрів України 12 січня 2011 року прийняв постанову № 15, якою з урахуванням змін і доповнень, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 9, затвердив переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення ПДВ.

Законом України від 19 грудня 2013 року № 713-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих товарів», який набрав чинності 1 січня 2014 року, внесено зміни до пункту 23 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, згідно з якими пролонговано пільговий режим оподаткування ПДВ, запроваджений щодо операцій з постачання окремих груп товарів, до 1 січня 2015 року.

Постановою № 43, що набрала чинності 18 лютого 2014 року, внесено зміни до постанови № 15, зокрема у назві та пункті 1 цієї постанови цифри і слово « 1 січня 2014» замінено цифрами і словом « 1 січня 2015».

Таким чином, протягом спірного періоду (з 1 січня по 17 лютого 2014 року) були чинними норми Податкового кодексу України, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування ПДВ. Інших переліків зазначених відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до постанови № 15, Кабінетом Міністрів України затверджено не було. Натомість постановою № 43 були внесені зміни до постанови № 15, згідно з якими, зокрема, термін звільнення таких операцій від обкладення ПДВ продовжувався до 1 січня 2015 року.

Отже, протягом зазначеного періоду операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у переліках, затверджених постановою № 15, звільнялися від оподаткування ПДВ.

Таким чином, колегія суддів вважає що прийняте за наслідками перевірки податковим органом податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2014 року №0000414000, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень та березень 2014 року у розмірі 503 161 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 251 580,50 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 березня 2015 року справа №21-66а15.

Враховуючи наведене та відповідно до змісту вказаних положень чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За звернення до суду першої інстанції з позовом ДП завод «Електроважмаш» було сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн. (платіжне доручення № 14027 від 03 лютого 2015 року), за звернення до суду з апеляційною скаргою - 2 436 грн. (платіжне доручення № 14836 від 07 квітня 2015 року) та за звернення до суду з касаційної скаргою - 3 410,40 грн. (платіжне доручення № 15748 від 26 травня 2015 року).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь ДП завод «Електроважмаш» судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 6 333,60 грн.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального прав, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 94, 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Державного підприємства завод «Електроважмаш» задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Державного підприємства завод «Електроважмаш» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державну податкову інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 14 жовтня 2014 року №0000414000.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства завод «Електроважмаш» судові витрати у розмірі 6 333,60 грн.

Постанова підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев