Історія справи

Постанова ВАСУ від 14.04.2026 року у справі №240/26226/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 240/26226/25

адміністративне провадження № К/990/10181/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н. В.,

суддів Бучик А. Ю., Стеценка С. Г.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 (суддя Нагірняк М. Ф.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2026 (головуючий суддя Сторчак В. Ю., судді Матохнюк Д. Б., Граб Л. С.) у справі № 240/26226/25 за позовом ОСОБА_1 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ВСТУП

У справі, що розглядається, ключовим є питання звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) позивача у спорі про визнання протиправною бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо нерозгляду заяви учасника бойових дій про передачу йому земельної ділянки в оренду для ведення особистого селянського господарства.

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі також позивач) 17.11.2025 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі - відповідач, Новогуйвинська селищна рада), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Новогуйвинської селищної ради, яка полягає у невнесенні на розгляд сесії заяви позивача від 07.04.2025;

- зобов`язати Новогуйвинську селищну раду невідкладно включити до порядку денного найближчої сесії питання про розгляд заяви позивача та розглянути її по суті.

- зобов`язати відповідача письмово повідомити позивача про дату, час і місце розгляду.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 07.04.2025 року він подав до Новогуйвинської селищної ради заяву щодо передачі в оренду земельної ділянки кадастровий номер 1822087600:01:000:0735 площею 8, 5581 га, розташованої в межах села Троянів Житомирського району, для ведення особистого селянського господарства.

3. Проте, за твердженням позивача, більше 7 місяців Новогуйвинська селищна рада не розглядає зазначену заяву, чим порушено статтю 16 Конституції України, статтю 46 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», статтю 22 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян», статтю 15 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», статті 124 134 Земельного кодексу України, статті 2 5 17 19 183 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 позовну заяву залишено без руху та визначено спосіб усунення виявлених недоліків, а саме шляхом надання до суду доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору в розмірі 968,96 гривень.

5. Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції установив, що звертаючись із цим позовом до суду позивач зазначив, що він, як військовослужбовець, на підставі статті 5 Закону України № 3674-VI звільнений від сплати судового збору. На підтвердження наявності у нього відповідного статусу позивач долучив до позовної заяви копію свого посвідчення учасника бойових дій.

6. З посиланням на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № № 3674-VI суд має врахувати предмет та підстави позову, а також перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII), суд першої інстанції виснував, що судовий збір за подачу цього позову до суду має бути сплачений позивачем на загальних підставах, оскільки позовні вимоги позивача не пов`язані з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

7. Від позивача 24.11.2025 до суду першої інстанції надійшла заява про усунення недоліків, у якій він зазначив, що вважає себе звільненим від сплати судового збору, оскільки заявлені позовні вимоги безпосередньо стосуються порушення його прав як учасника бойових дій, а саме права на отримання земельної ділянки та належного розгляду його заяви органом місцевого самоврядування, що передбачено статтями 12 та 22 Закону № 3551-XII і є складовою соціальних гарантій ветеранів війни.

8. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 позовну заяву позивача повернуто з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки у встановлений судом строк позивач не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 19.11.2025.

9. Повертаючи позовну заяву, Житомирський окружний адміністративний суд зазначив, що відповідно до вимог пункту 14 статті 12 Закону № 3551-XII учасникам бойових дій надаються, окрім іншого, такі пільги як першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

10. Разом з тим, відповідно до позовних вимог позивача предметом спору є надання в оренду земельної ділянки за відповідним кадастровим номером площею 8,5581 га для ведення особистого селянського господарства, що не може ототожнюватися ні з земельною ділянкою для індивідуального житлового будівництва, ні з земельною ділянкою для садівництва, ні з земельною ділянкою для городництва. Зазначені позивачем правові норми статті 22 Закону № 3551-XII регулюють лише відносини щодо оскарження рішень підприємств, установ і організацій, які надають пільги, а не передбачають певні додаткові пільги.

11. За висновком суду першої інстанції, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору лише у справах, пов`язаних із захистом їхніх прав у сфері соціального захисту. Оскаржувані позовні вимоги стосуються отримання земельної ділянки та належного розгляду заяви органом місцевого самоврядування, що має майновий характер і не належить до категорії спорів щодо соціального захисту.

12. Не погодившись із цією ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

13. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 - без змін.

14. Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що зміст позовних вимог не відповідає положенням пункту 13 частини першої статті Закону № 3674-VI, а отже позивач не звільнений від сплати судового збору за подання до суду даної позовної заяви. Інших підстав для звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви позивач не зазначив та відповідних доказів суду першої інстанції не надав.

15. Отже, суд апеляційної інстанції констатував, що оскільки позивач не виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху щодо надання до суду доказів сплати судового збору, або наявності підстав для звільнення від його сплати, то суд першої інстанції обґрунтовано, з дотримання вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, повернув позовну заяву особі, яка її подала.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та процесуальні дії у справі

16. До Верховного Суду 06.03.2026 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій позивач просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2026, а справу № 240/26226/25 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

17. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, оскільки ця норма не обмежує звільнення від сплати судового збору виключно сферою соціальних виплат та наголошує, що згідно із пунктом 14 статті 12 Закону № 3551-XII учасникам бойових дій гарантується першочергове відведення земельних ділянок. Отже, спір щодо реалізації такого права є безпосередньо пов`язаним із соціальними гарантіями ветеранів війни.

18. Позивач також зазначив про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, що цей спір є майновим, оскільки позовні вимоги пов`язані із реалізацією права позивача як учасника бойових дій на першочергове отримання земельної ділянки, фактично предметом позову є визнання протиправної бездіяльності органу місцевого самоврядування, а тому ця справа є публічно-правовими немайновими спором.

19. Крім того, позивач наголосив на недопустимості обмеження доступу до правосуддя через фінансові бар`єри. Вважає, що суди попередніх інстанцій застосували надмірний формалізм, фактично позбавивши позивача можливості судового захисту.

20. Відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

21. Верховний Суд ухвалою від 16.03.2026 відкрив касаційне провадження ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2026. Витребувано справу № 240/26226/25 з Житомирського окружного адміністративного суду.

22. 01.04.2026 до Верховного Суду надійшла справа № 240/26226/25 та заява позивача про розгляд справи за наявними матеріалами та прискорення розгляду справи.

23. Верховний Суд призначив розгляд справи № 240/26226/25 у порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

25. Матеріалами справи підтверджено, що позивач подав до Новогуйвинської селищної ради заяву щодо передачі в оренду земельної ділянки кадастровий номер 1822087600:01:000:0735 площею 8, 5581 га, розташованої в межах села Троянів Житомирського району, для ведення особистого селянського господарства.

26. 17.11.2025 позивач отримав відповідь № 05-20/1870 від Новогуйвинської селищної ради, у якій вказано, що заява ОСОБА_1 зареєстрована за вхідним номером № 227, опрацьована відділом земельним ресурсів та екології Новогуйвинської селищної ради та підготовлено проєкт рішення. Зазначено, що проєкт рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у передачі в оренду земельної ділянки площею 8, 5581 га, кадастровий номер 1822087600:01:000:0735 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (01.03) за межами села Троянів Житомирського району Житомирської області, оскільки згідно із частиною другою статті 124, частиною першою статті 134 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених частинами другою, третьою статті 134 Земельного кодексу України, оприлюднено на офіційному вебсайті Новогуйвинської селищної ради за № 75 15.04.2025. Станом на теперішній час вказаний вище проєкт рішення відповідно до заяви ОСОБА_1 не розглядався, дата та час його розгляду ще не визначена.

27. Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вважав, що він звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону № 3674-VI, оскільки заявлені позовні вимоги безпосередньо стосуються порушення його прав як учасника бойових дій, а саме права на отримання земельної ділянки та належного розгляду його заяви органом місцевого самоврядування, що передбачено статтями 12 та 22 Закону № 3551-XII і є складовою соціальних гарантій ветеранів війни.

28. Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

29. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон № 3674-VI.

30. У частині першій статті 5 Закону № 3674-VI визначено перелік пільг щодо сплати судового збору.

31. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 2747-IV від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема учасники бойових дій у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

32. Законодавче регулювання правового статусу ветеранів війни та їх соціальні гарантії здійснюється, зокрема, положеннями Закону № 3551-XII, згідно зі статтею 5 якого учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

33. Стаття 6 Закону № 3551-XII визначає коло осіб, які належать до учасників бойових дій, а стаття 12 цього Закону перелік пільг, що надаються учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них.

34. У статті 22 Закону № 3551-XII визначено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

35. У постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 Велика Палата Верховного Суду в контексті аналізу застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закон № 3674-VI виснувала, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлено Законом № 3551-XII. У статті 22 Закону № 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Водночас оскільки у справі № 9901/311/19 особа зверталась за захистом права, яке не випливало зі статті 12 Закону № 3551-XII, тобто позов не зачіпав обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосувався соціального і правового захисту ветеранів війни, то Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ця особа, попри її статус учасника бойових дій, не звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

36. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначила, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено у статті 12 Закону № 3551-XII. У статті 22 Закону № 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону № 3551-XII.

37. Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не є підставою для звільнення від сплати судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

38. Предметом цього спору є протиправна бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про надання йому в оренду земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

39. Водночас відповідно до вимог пункту 14 статті 12 Закону № 3551-XII учасникам бойових дій надаються, окрім іншого, такі пільги як першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

40. Верховний Суд відхиляє доводи позивача про те, що цей спір стосується реалізації права на першочергове відведення земельних ділянок, тому безпосередньо пов`язаний із соціальними гарантіями ветеранів війни, адже головною умовою реалізації такого права учасником бойових дій є мета (цільове призначення), для якої є необхідним використання відповідної земельної ділянки, а саме для індивідуального житлового будівництва, садівництва (01.05) і городництва (01.06), першочерговий ремонт жилих будинків і квартир. Натомість у цій справі цільовим призначенням земельної ділянки позивач визначив для ведення особистого селянського господарства (01.03), що не відповідає приписам, установленим статтею 22 Закону № 3551-XII.

41. Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що предметом спору є надання в оренду земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що не може ототожнюватися ні з земельною ділянкою для індивідуального житлового будівництва, ні з земельною ділянкою для садівництва, ні з земельною ділянкою для городництва.

42. У контексті наведеного слід зауважити, що зміст позовних вимог не відповідає положенням пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, тобто предмет спору у справі № 240/26226/25 не пов`язаний із захистом порушених прав позивача саме як учасника бойових дій, а отже позивач не звільнений від сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви.

43. Викладене спростовує доводи касаційної скарги щодо наявності у судів попередніх інстанцій законодавчо встановленого обов`язку звільнити позивача від сплати судового збору.

44. Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що залишаючи без руху, а потім повертаючи позивачу позовну заяву, з підстав неусунення ним недоліків позовної заяви шляхом сплати в належному розмірі судового збору, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно застосував положення процесуального закону.

45. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

46. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

47. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, при ухваленні оскаржуваних судових рішень, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі № 240/26226/25 - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді А. Ю. Бучик

С. Г. Стеценко