Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2014 р. м. Київ К/800/25725/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Маслія В.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Львівагропродукт" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі за позовом дочірнього підприємства "Львівагропродукт" Львівської громадської організації "Фонд сприяння захисту екології України" до Державного реєстратора виконавчого комітету Львівської міської ради Карпа Олександри Петрівни, Управління державної реєстрації Львівської міської ради про визнання протиправними рішення та дій, -

в с т а н о в и л а:

Дочірнє підприємство "Львівагропродукт" Львівської громадської організації "Фонд сприяння захисту екології України", в подальшому перетворене в товариство з обмеженою відповідальністю "Львівагропродукт", звернулось в суд з позовом до Державного реєстратора виконавчого комітету Львівської міської ради Карпа Олександри Петрівни, Управління державної реєстрації Львівської міської ради, в якому просило: визнати протиправним рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Львівської міської ради Карпи Олександри Петрівни, що оформлене у вигляді повідомлення № 1/ф від 30.06.2011 року про залишення документів без розгляду; визнати незаконними дії Державного реєстратора виконавчого комітету Львівської міської ради Карпи Олександри Петрівни щодо вимагання документів, які не передбачені статтею 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"; зобов'язати відповідача Управління державної реєстрації Львівської міської ради застосувати до Державного реєстратора Виконавчого комітету Львівської міської ради Карпи Олександри Петрівни заходи дисциплінарного стягнення у виді винесення догани.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.06.2011 року позивачем у відповідності до вимог законодавства подано державному реєстратору пакет документів для державної реєстрації нової редакції статуту Дочірнього підприємства "Львівагропродукт" Львівської громадської організації "Фонд сприяння захисту екології України", затвердженої 14.06.2011 року рішенням загальних зборів, однак повідомленням № 1/ф від 30.06.2011 року відповідач залишив без розгляду вказані документи, пояснивши, що причиною цього стало неподання статуту, зареєстрованого 28.05.1999 року та змін до нього, викладених окремим додатком та зареєстрованих 21.06.2001 року, що є протиправним на думку позивача, оскільки у період з 27.11.2008 року до 30.06.2011 року єдиним чинним установчим документом позивача був статут від 27.11.2008 року, а статут від 28.05.1999 року та зміни до нього, викладені окремим додатком від 21.06.2002 року, є такими, що втратили чинність.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Львівагропродукт" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позов.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, дочірнє підприємство "Львівагропродукт" (ідентифікаційний код 30338070) як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа засноване на власності товариства з обмеженою відповідальністю "МИГ" 17.05.1999 року, підтвердженням чого є статут підприємства, державна реєстрація якого проведена 28.05.1999 року за № 14339, та свідоцтвом про державну реєстрацію, виданим Департаментом економічної політики та ресурсів Львівської міської ради 28.05.1999 року.

19 листопад 2008 року загальними зборами Львівської громадської організації "Фонд сприяння захисту екології України" затверджено нову редакцію статуту дочірнього підприємства "Львівагропродукт".

Згідно з відміткою на титульному аркуші нової редакції статуту, 27.11.2008 року номер запису реєстраційної дії 1 415 105 0004 004085, проведена державна реєстрація змін до установчих документів.

27 листопада 2008 року виконавчим комітетом Львівської міської ради видано свідоцтво про реєстрацію юридичної особи (серія А01 № 205815) дочірнього підприємства "Львівагропродукт" Львівської громадської організації "Фонд сприяння захисту екології України" (ідентифікаційний код 30338070). Підставою заміни свідоцтва про державну реєстрацію вказана зміна найменування юридичної особи.

14 червня 2011 року вищим органом позивача прийнято рішення про затвердження нової редакції статуту, у зв'язку з чим 30.06.2011 року державному реєстратору Карпі Олександрі Петрівні позивачем надано пакет документів для державної реєстрації вищезгаданої нової редакції статуту, а саме: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів позивача; примірник оригіналу рішення про внесення змін до установчих документів; документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; оригінал чинного статуту позивача у новій редакції, зареєстрованого 27.11.2008 року; два примірники нової редакції статуту позивача; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів; документ, що засвідчує повноваження представника позивача. Підтвердженням вищезазначеного слугує опис документів від 30.06.2011 року, виданий державним реєстратором.

Вказані документи державний реєстратор залишив без розгляду, оскільки останні подані не у повному обсязі; правовою підставою таких дій вказано абзац 4 пункту 1 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", про що складено відповідне повідомлення № 1/ф від 30.06.2011 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що 30.06.2011 року для проведення державної реєстрації змін до статуту позивач не подав державному реєстратору оригінал установчих документів, яким є статут дочірнього підприємства "Львівагропродукт" товариства з обмеженою відповідальністю "МИГ" від 17.05.1999 року, державна реєстрація якого проведена за № 14339 від 28.05.1999 року, у зв'язку з чим державний реєстратор правомірно прийняв рішення про залишення поданих позивачем документів без розгляду через подання документів не у повному обсязі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади.

Внесення змін до установчих документів юридичної особи оформляється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції. На титульній сторінці додатка до установчих документів юридичної особи робиться відмітка про те, що зазначені документи є невід'ємною частиною відповідних установчих документів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що у випадку внесення змін до установчих документів юридичної особи шляхом оформлення окремого додатку, діючими установчими документами юридичної особи є статут та всі додатки до нього. У випадку ж внесення змін шляхом викладення статуту в новій редакції, фактично складається новий статут, після реєстрації якого попередня редакція статуту фактично не береться до уваги при взаємовідносинах з третіми особами, оскільки вже не регламентує діяльності юридичної особи.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що в період з 27.11.2008 року до 30.06.2011 року установчим документом позивача був не лише статут у редакції від 27.11.2008 року, а і статут від 28.05.1999 року та зміни до нього, викладені окремим додатком від 21.06.2002 року.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Державний реєстратор зобов'язаний залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою, другою, четвертою, п'ятою та сьомою статті 8, частиною п'ятою статті 10 та частиною двадцять першою статті 22 цього Закону; документи подані не у повному обсязі; документи подані з порушенням строку, який встановлено частиною одинадцятою статті 37 цього Закону; документи подано особою, яка не має на це повноважень; до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій.

З огляду на наведене, враховуючи, що оригінал чинного статуту позивача у новій редакції, зареєстрованого 27.11.2008 року, був поданий під час проведення державної реєстрації 30.06.2011 року, у державного реєстратора не було підстав для залишення без розгляду поданих документів, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Львівської міської ради Карпи Олександри Петрівни, що оформлене у вигляді повідомлення № 1/ф від 30.06.2011 року про залишення документів без розгляду; та визнання незаконними дії Державного реєстратора виконавчого комітету Львівської міської ради Карпи Олександри Петрівни щодо вимагання документів, які не передбачені статтею 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Що стосується вимоги щодо зобов'язання застосувати до Державного реєстратора Виконавчого комітету Львівської міської ради Карпи Олександри Петрівни заходи дисциплінарного стягнення у виді винесення догани, колегія судів зазначає, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки не направлена на відновлення порушених прав позивача, стосується трудового законодавства між державним реєстратором Карпою Олександрою Петрівною та органом державної реєстрації.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Львівагропродукт" задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Львівагропродукт" до Державного реєстратора виконавчого комітету Львівської міської ради Карпа Олександри Петрівни, Управління державної реєстрації Львівської міської ради задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Львівської міської ради Карпи Олександри Петрівни, що оформлене у вигляді повідомлення № 1/ф від 30.06.2011 року про залишення документів без розгляду.

Визнати незаконними дії Державного реєстратора виконавчого комітету Львівської міської ради Карпи Олександри Петрівни щодо вимагання документів, які не передбачені статтею 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України

Судді:

з оригіналом згідно: помічник судді А.О. Кулеша