Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2016 р. м. Київ К/800/36595/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській області

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013

у справі № 2а-10129/12/2670

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - СПД ОСОБА_2.)

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській області

про скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській області (далі - РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС), в якому просив визнати протиправними та скасувати розпорядження РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС від 13.06.2012 № 936/Д/21-0320 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013, позов СПД ОСОБА_2 задоволено: скасовано розпорядження РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС від 13.06.2012 № 936/Д/21-0320 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами заходів оперуповноваженого ВКМСД 2-го МВМ Білоцерківського міського відділу ГУ МВС України у Київській області капітана міліції Лемешко А.О., які були проведені 21.05.2012, було встановлено порушення статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР), яке полягало у продажу в кафе-шашлична "Карс", через яке позивач здійснює підприємницьку діяльність, алкогольного напою (пляшка вина 0,75 л) особі, яка не досягла 18 років. Зазначене порушення зафіксовано у протоколі про адміністративне порушення від 21.05.2012 КХ № 0400931, складеному відносно працівника позивача (бармена кафе-шашлична "Карс" гр. ОСОБА_4.) щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який разом із поясненнями неповнолітніх осіб гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6, свідків гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_8, рапортом капітана міліції Лемешка А.О. було надіслано до РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС. На підставі зазначених матеріалів РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС було прийнято розпорядження, з приводу правомірності якого виник спір.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що розпорядження від 13.06.2012 № 936/Д/21-0320 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями прийняте з порушенням порядку, встановленого пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК): перевірка РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС не проводилася; акт РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС не складався; протокол, складений працівником міліції, який став підставою для прийняття розпорядження, з приводу правомірності якого виник спір, не є актом, яким оформлюються результати перевірки.

Закон № 481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 153 цього Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років.

Відповідно до частини 4 статті 15-3 Закону № 481/95-ВР продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Системний аналіз вище наведених правових норм дає підстави для висновку щодо запровадження в імперативній формі заборони на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років, порушення якої згідно зі статтею 15 Закону № 481/95-ВР передбачає анулювання ліцензії на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження.

У частині 2 статті 16 Закону № 481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Статтею 2 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII передбачено основні завдання міліції, зокрема, запобігання правопорушенням та їх припинення; сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Отже, за встановленого факту реалізації в закладі громадського харчування, з використанням якого позивач здійснює підприємницьку діяльність, алкогольних напоїв неповнолітній особі розпорядження про анулювання ліцензії, виданій позивачу на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 13.06.2012 № 936/Д/21-0320 прийнято РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС в межах компетенції, на підставі та в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі (частина 2 цієї статті).

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову СПД ОСОБА_2 з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській області задовольнити; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 скасувати; у задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.А. Усенко

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев