Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/23697/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Лиска Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної-особи підприємця ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька, Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій, вимоги № Ф20У від 9 грудня 2013 року, рішення № 5396 від 9 серпня 2013 року, акту від 9 серпня 2013 року, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року позивач - ФОП ОСОБА_5 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати вимогу ДПІ у Кіровському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф20У від 9 грудня 2013 року у розмірі 9777,56 грн.; рішення Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька № 5396 від 09.08.2013 року про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 штрафних санкцій за неподання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у розмірі 170 грн. та акт б/н від 09.08.2013 року.

Постановою постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року, адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправними та скасовано вимогу № Ф20У від 9 грудня 2013 року та рішення № 5396 від 09.08.2013 року.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що позивач є пенсіонером, з урахуванням чого має передбачене ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» право на звільнення від сплати єдиного внеску.

У поданій касаційній скарзі відповідач заявив вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У доводах касаційної скарги, заявник зазначає, що на позивача не розповсюджуються пільги передбачені ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» оскільки їй призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Судами попередній інстанцій встановлено наступні обставини.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця, перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 виданого 21.11.2007 року, ОСОБА_5 призначено пенсію за віком. (а.с. 8).

Відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька Донецької області № 130217 від 31.01.2014 року, та посилань позивача, у 2011 році вона перейшла з пенсії за віком на інший вид пенсії по втраті годувальника (а.с. 42).

Вказаний вид пенсії позивач отримувала у період за який нарахована заборгованість зі сплати страхових внесків.

9 грудня 2013 року Державною податковою інспекцією у Кіровському районі міста Донецька прийнята вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-20У про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 31.10.2013 року у розмірі 9777,56 грн. за період з серпня 2011 року по 3 квартал 2013 року (а.с. 11).

10 грудня 2013 року позивачем зазначену вимогу оскаржено в адміністративному порядку. 30 грудня 2013 року Головне управління Міндоходів у Донецькій області залишило без змін вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-20У, а скаргу - без задоволення.

Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька прийнято рішення 09.08.2013 року № 5396 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (а. с. 16).

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Право жінок на пенсію за віком, що передбачене статтею 12 Закону України від «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та частиною першою статті 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) у редакціях, чинних на час вчинення спірних відносин, пов'язується, зокрема, з досягненням 55 років.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платником єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За приписами частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом № 3609-VI, які набули чинності 6 серпня 2011 року), особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-IV (далі - Закон 1058-VI) пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримуюсь пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Зазначеним Законом 1058-VI передбачені такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія у зв'язку з втратою годувальника та пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, з 18.11.2011 року позивач отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 3, 22-23, 38, 42 та 42 зворот).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія у зв'язку з втратою годувальника та пенсія за віком чи по інвалідності є окремими видами трудових пенсій.

На підставі аналізу зазначених норм права суд касаційної інстанції вважає, що ФОП, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» і які обрали спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ. Тобто, від сплати за себе єдиного внеску звільняються лише ті ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування і які отримують пенсію за віком чи є інвалідами.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним акту перевірки від 09.08.2013 року суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, викладених у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі відповідного акту.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що фізичні особи - підприємці, які отримують пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» не звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 229, 232, 256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року у справі № 805/333/14 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - відмовити.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає

Судді І.Я. Олендер

В.І. Бутенко

Т.О. Лиска