ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 727/4058/24

провадження № 61-10847св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - державний виконавець Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворському районі Львівської області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Манукян Мартою Андріївною, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 липня 2024 року та додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 серпня 2024 року складі колегії суддів: Височанської Н. К., Перепелюк І. Б., Половінкіної Н. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу Мостиського відділу державної виконавчої служби (далі -- ВДВС) у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - МЮ) та зобов`язання вчинити певні дії, у якій просила визнати протиправною та скасувати постанову в. о. начальника відділу Мостиського ВДВС у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління МЮ Бідак О. Є. про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на розгляді в Шевченківському районному суді перебував позов ОСОБА_2 до неї про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином (справа № 727/2492/24).

В межах зазначеної справи позивач подав заяву про забезпечення позову, за результатом розгляду якої 01 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці прийняв ухвалу про часткове задоволення заяви. Забезпечив позов шляхом зобов`язання ОСОБА_1 до ухвалення судового рішення у справі №727/2492/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, - Органи опіки та піклування Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, передати малолітнього сина ОСОБА_3 батьку ОСОБА_2 кожної першої суботи місяця з 14 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин.

Зазначала, що 04 квітня 2024 року в. о. начальника відділу Мостиського ВДВС у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління МЮ Бідак О. Є. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 727/2492/24 від 01 квітня 2024 року про забезпечення позову.

Цього ж дня (04 квітня 2024 року) в. о. начальника відділу Мостиського ВДВС у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління МЮ Бідак О. Є. винесла постанову про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, з огляду на наявність описок в резолютивній частині ухвали суду.

Окрім того, 04 квітня 2024 року в. о. начальника відділу Мостиського ВДВС у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління МЮ Бідак О. Є. винесла нову постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2024 року у справі №727/2496/24 про забезпечення позову без врахуванням описок, які на той час ще не були виправлені ухвалою суду, так як таку ухвалу суд прийняв лише 09 квітня 2024 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 квітня 2024 року виправлено помилку в ухвалі суду від 01 квітня 2024 року в імені заявника та по батькові дитини, замість « ОСОБА_4 » вказано « ОСОБА_5 », по батькові дитини замість « ОСОБА_6 » - « ОСОБА_7 ».

09 квітня 2024 року в. о. начальника відділу Мостиського ВДВС у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління МЮ Бідак О.Є. за участі працівників поліції та ОСОБА_2 склала акт про невиконання вимог ухвали суду про забезпечення позову та винесла постанову про накладення штрафу на неї ( ОСОБА_1 ) у розмірі 1 700,00 грн через невиконання вимог виконавчого документу.

Вважала постанову про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2024 року, прийняту в. о. начальником відділу Мостиського ВДВС у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління МЮ Бідак О. Є., протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки остання, отримавши заяву ОСОБА_2 про пред`явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження із ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2024 року у справі № 727/2492/24, не мала підстав для відкриття виконавчого провадження з огляду на наявність описки в імені стягувача - ОСОБА_4 , із заявою про відкриття виконавчого провадження звернувся ОСОБА_8 , який не є стягувачем згідно ухвали суду.

На момент подання заяви про відкриття виконавчого провадження Шевченківський районний суд м. Чернівці не вніс виправлення до імені стягувача (ухвала про виправлення описки від 09 квітня 2024 року), тому державний виконавець не мала права приймати такий виконавчий документ до виконання.

Крім цього, станом на 18 квітня 2024 року в матеріалах виконавчого провадження була відсутня ухвала суду про виправлення вказаної описки.

Посилаючись на наведене, просила скаргу задовольнити.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 травня 2024 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворському районі Львівської області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову в. о. начальника відділу Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворському районі Львівської області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бідак О. Є. про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2024 року по виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Суд першої інстанції, виходячи з того, що державний виконавець не мав повноважень для прийняття до виконання ухвали суду від ОСОБА_2 , який не є стягувачем відповідно до ухвали суду, визнав протиправною та скасував постанову про відкриття виконавчого провадження 04 квітня 2024 року, як протиправну.

Короткий зміст оскаржених судових рішень суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 10 липня 2024 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 травня 2024 року скасовано та відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду аргументована тим, шо помилка в написанні імені стягувача в ухвалі суду про забезпечення позову, яка в подальшому була виправлена, є наслідком технічної описки при оформленні судового рішення та, на думку суду, носить формальний характер і не спростовує право стягувача ОСОБА_2 на виконання судового рішення та не звільняє боржника від обов`язку виконувати його, що, у свою чергу, не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови. Наявність виявленої описки та її виправлення жодним чином не впливає та не зачіпає суть і зміст відповідного судового рішення. Окрім того, звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_1 не довела наявність порушення її прав чи свобод державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови.

Додатковою постановою Чернівецького апеляційного суду від 12 серпня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7 500,00 грн на відшкодування судових витрат, понесених на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Виходячи з того, що понесені ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, суд стягнув їх з ОСОБА_1 на його користь.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

29 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Манукян М. А. звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні скарги.

Апеляційний суд не урахував, що виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження». Державний виконавець не мав повноважень для прийняття до виконання ухвали суду від ОСОБА_9 , так як він не був стягувачем згідно з цим судовим рішенням.

Оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження породжує для ОСОБА_1 обов`язок виконати вимоги державного виконавця в межах відкритого виконавчого провадження. Тому єдиним способом захисту від виконання незаконної вимоги державного виконавця виконати ухвалу суду із зазначенням помилкових даних, які унеможливлюють виконання самої ухвали, є скасування такої постанови як незаконної. Помилковим є висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності порушеного права ОСОБА_1 , так як остання, будучи боржником у виконавчому провадженні, має як права, так і обов`язки, які, зокрема породжуються при відкритті виконавчого провадження. В даному випадку ОСОБА_1 має право з поважних причин не виконувати судове рішення так як порядок примусового виконання судового рішення порушено, з огляду на винесення незаконної постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, ОСОБА_2 у справі № 727/4058/24 не є стороною провадження, є третьою особою, тому не має права на компенсацію понесених судових витрат на правову допомогу.

Доводи інших учасників справи

ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Луку Т. М. подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 12 серпня та 19 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Шевченківського районного суду м. Чернівців справу № 727/4058/24 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворському районі Львівської області західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

У вересні 2024 року матеріали справи № 727/4058/24 надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2024 року частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову. Забезпечено позов шляхом зобов`язання ОСОБА_1 до ухвалення судового рішення у справі №727/2492/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Орган опіки та піклування Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області, передати малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьку ОСОБА_2 кожної першої суботи місяця з 14 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин.

Постановою в. о. начальника відділу Мостиського ВДВС у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління МЮ Бідак О. Є. від 04 квітня 2024 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2024 року про забезпечення позову.

Постановою в. о. начальника відділу Мостиського ВДВС у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління МЮ Бідак О. Є. від 04 квітня 2024 року скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 04 квітня 2024 року на підставі частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою в. о. начальника відділу Мостиського ВДВС у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління МЮ Бідак О. Є. від 04 квітня 2024 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2024 року про забезпечення позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 квітня 2024 року в тексті ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2024 року виправлено описки допущені в імені заявника замість « ОСОБА_4 » правильно вказано « ОСОБА_5 », у по-батькові дитини замість: « ОСОБА_6 » - « ОСОБА_7 ».

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Обґрунтовуючи підстави скарги, ОСОБА_1 посилалась на порушення її прав, оскільки виконавець відкрив виконавче провадження на підставі ухвали суду про забезпечення позову, в якій вказано ім`я стягувача « ОСОБА_4 », а в заяві про примусове виконання рішення суду ім`я стягувача вказане як « ОСОБА_5 ».

Суд першої інстанції погодився з доводами ОСОБА_1 і вважав, що державний виконавець не мав повноважень для прийняття до виконання ухвали суду від ОСОБА_2 , так як в ухвалі ім`я стягувача вказане « ОСОБА_4 » і, на думку суду, державний виконавець зобов`язаний був повернути виконавчий документ на підставі частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Скасовуючи судове рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні скарги, апеляційний суд свої висновки аргументував тим, що помилка в написанні імені стягувача в ухвалі суду про забезпечення позову, яка в подальшому була виправлена, не спростовує право стягувача на виконання судового рішення та не звільняє боржника від обов`язку його виконувати, а також не є підставою для скасування постанови державного виконавця про відкриття провадження з виконання цього рішення.

Верховний Суд погоджується з такими висновками апеляційного суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Частиною третьою статті 431 ЦПК України визначено, що виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Частина четверта статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» містить перелік підстав, за яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання:

рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

боржника визнано банкрутом;

Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

юридичну особу - боржника припинено;

виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 не довела наявність порушення її прав чи свобод рішенням державного виконавця при виконанні ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2024 року про забезпечення позову, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах та не допустив порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення, тому доводи касаційної скарги з цього приводу є безпідставними.

Наведені у касаційній скарзі аргументи фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанцій стосовно установлених обставин справи та зводяться виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Окрім того, доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування додаткового судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права, були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Манукян Мартою Андріївною, залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 липня 2024 року та додаткову постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун