Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.04.2021 року у справі №463/6539/20

Постанова

Іменем України

24 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 463/6539/20

провадження № 61-5272св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

суб'єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Юлія Андріївна,

заінтересовані особи: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 09 вересня 2020 року у складі судді Мармаша В. Я. та постанову Львівського апеляційного суду від 01 березня 2021 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Бойко С. М., Савуляка Р. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій приватного виконавця, недійсною оцінки майна.

На обґрунтування скарги посилався на таке. Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 15 жовтня 2013 року стягнуто з нього на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль"), 151 624,73 грн та судовий збір. Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 15 квітня 2014 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15 жовтня 2013 року змінено в частині розміру пені. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На виконання зазначених судових рішень Личаківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист від 27 травня 2014 року № 2/463/671/13.01 червня 2020 року, на підставі якого приватним виконавцем Зелінською Ю. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62220185.19 червня 2020 року винесено постанову про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер № 4623683100:01:003:0207, площею 1,2 га, для ведення особистого селянського господарства, за адресою: с. Звенигород Пустомитівського району Львівської області, що належить ОСОБА_1 19 червня 2020 року приватний виконавець виніс постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення початкової вартості майна для примусової реалізації на прилюдних торгах та призначено суб'єкта оціночної діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 25 червня 2020 року до приватного виконавця надійшов звіт про незалежну оцінку вартості земельної ділянки станом на 22 червня 2020 року, яка становить 939 450,00 грн. 25 червня 2020 року приватний виконавець надіслав на адресу Львівської філії Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ") пакет документів разом із заявкою на реалізацію земельної ділянки. Однак, для виконання зобов'язання приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП № 60143327. В межах цього провадження здійснена оцінка земельної ділянки тим самим оцінювачем ОСОБА_3 та відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки загальна вартість об'єкта оцінки станом на 23 грудня 2020 року становила 1 134 747,00 грн. Цей звіт був дійсний з 23 грудня 2019 року до 22 червня 2020 року. Повторна оцінка була проведена за суттєво заниженою ціною - 939 450 грн, що на 20,79 % менше, а приватний виконавець Зелінська Ю. А. передала земельну ділянку на реалізацію ДП "СЕТАМ". Для встановлення незалежної оцінки земельної ділянки він звернувся до Приватного підприємства "Експерт-Тур-Проект" (далі - ПП "Експерт-Тур-Проект").

Відповідно до висновку про вартість, який є невід'ємною частиною звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, проведеної оцінювачем ПП "Експерт-Тур-Проект" ОСОБА_4, загальна вартість об'єкта оцінки станом на 09 липня 2020 року становить 1 306 680,00 грн (48 482,82 дол. США), тобто, ціна у доларах відповідно до звіту від 23 грудня 2019 року (48 719,99 дол. США) та відповідно до звіту від 09 липня 2020 року (48 482,82 дол. США) відрізняється лише на 1,00 %, що є у межах арифметичної похибки. Цим підтверджується заниження оцінки, встановленої у звіті від 22 червня 2020 року.

Оцінка земельної ділянки, що проведена оцінювачем ОСОБА_3 від 22 червня 2020 року, суперечить нормі частини 6 статті 57 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - ~law13~) та є заниженою, що є підставою для визнання цієї оцінки недійсною. З цих підстав незаконними є дії приватного виконавця Зелінської Ю. А. щодо надіслання на адресу ДП "СЕТАМ" пакету документів разом із заявкою на реалізацію земельної ділянки.

З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив: визнати недійсною оцінку належної йому земельної ділянки, кадастровий номер № 4623683100:01:003:0207, площею 1,2 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться у с. Звенигород Пустомитівського району Львівської області, проведену суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 22 червня 2020 року в межах виконавчого провадження ВП № 62220185 та визнати неправомірними дії приватного виконавця Зелінської Ю. А. щодо надіслання 25 червня 2020 року на адресу ДП "СЕТАМ" пакету документів разом із заявкою на реалізацію зазначеної земельної ділянки.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 09 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 01 березня 2021 року, у задоволенні скарги відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що звіт про оцінку майна станом на 22 червня 2020 року та вказана вартість у ньому повністю відповідає закону, ринковим цінам, а також підтверджується рецензією на звіт від 10 серпня 2020 року.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 09 вересня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 березня 2021 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили наявні в матеріалах справи докази, повно та всебічно не з'ясували обставини, що мають значення для справи, неправильно застосували норми права. Суди безпідставно не взяли до уваги належні та допустимі докази - звіт ПП "Експерт-Тур-Проект" від 09 липня 2020 року та рецензію ПП "Оцінка" № 212/20 на зазначений звіт, а натомість взяли до уваги неналежний доказ- рецензію ФОП ОСОБА_5 від 10серпня 2020 року. Станом на 22 червня 2020 року оцінювачем ОСОБА_3 було проведено оцінку із суттєво заниженою ціною у розмірі 939 450,00 грн (на 20,79 % нижчою) і за цією заниженою ціною приватним виконавцем Шелінською Ю. А. скеровано земельну ділянку на реалізацію до ДП "СЕТАМ". Такі дії можуть завдати значних збитків у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості ціною.

У травні 2021 року на адресу Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу від приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю. А. та АТ "Райффайзен Банк Аваль", у якому вони просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

Підставами відкриття касаційного провадження є підстави, передбачені частиною 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права: ~law14~, статей 76, 78, 83 ЦПК України, неврахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 15 жовтня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 151
624,73 грн, з яких: 5 956,00 дол. США (47 606,31 грн) - заборгованість за кредитом; 2 634,78 дол. США (21 059,79 грн) - заборгованість зі сплати відсотків; 10 378,91 дол. США (82 958,53 грн) - пеня та судовий збір.

Рішенням Апеляційного суду від 15 квітня 2014 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15 жовтня 2013 року змінено в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" пені у розмірі 1 000,00 дол. США, що в еквіваленті становить 7 993,00 грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

27 травня 2014 року Личаківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист № 2/463/671/13.

30 вересня 2019 року приватним виконавцем Зелінською Ю. А. відкрито виконавче провадження ВП № 60143327.

У процесі перевірки майнового стану боржника встановлено, що за ним зареєстроване нерухоме майно: земельна ділянка, кадастровий номер №undefined, площею 1,2 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться у с. Звенигород Пустомитівського району Львівської.

04 грудня 2019 року приватним виконавцем описано зазначене нерухоме майно боржника та 18 грудня 2019 року винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення початкової вартості майна для примусової реалізації на прилюдних торгах.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості майна станом на 23 грудня 2019 року вартість майна становила 1 134 747,00 грн.

За зазначеною ціною майно було передано для реалізації на прилюдних торгах через ДП "СЕТАМ" згідно із заявою на реалізацію земельної ділянки від 26 грудня 2019 року.

Встановлено, що прилюдні торги тричі не відбулись. Відповідно до протоколів від 27 січня 2020 року № 462570, від 18 лютого 2020 року № 466240, від 11 березня 2020 року № 469388 торги за ціною відповідно 1 134 747,00 грн, 964 534,95 грн, 794 322,90 грн не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Відповідно до ~law15~ нереалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості.

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому ~law16~. У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Виконуючи вимоги ~law17~, приватним виконавцем запропоновано стягувачу залишити за собою нереалізоване майно боржника за ціною третіх торгів - 794 322,90 грн, проте стягувач не виявив бажання залишати за собою таке майно.

10 квітня 2020 року приватний виконавець винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з ~law18~ та надіслано з виконавчим документом стягувачу - АТ "Райффайзен Банк Аваль".

АТ "Райффайзен Банк Аваль" 01 червня 2020 року повторно пред'явило до виконання виконавчий лист від 27 травня 2014 року № 2/463/671/13.

19 червня 2020 року приватним виконавцем описано спірне нерухоме майно боржника та винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання експерта Швець І. З. для визначення початкової вартості майна для примусової реалізації на прилюдних торгах.

Згідно зі звітом про незалежну оцінку вартості майна станом на 22 червня 2020 року така вартість становила 939 450,00 грн. За цією ціною майно передано ДП "СЕТАМ" для реалізації на прилюдних торгах згідно із заявкою на реалізацію земельної ділянки від 25 червня 2020 року.

Відповідно до протоколу від 15 липня 2020 року № 490650 торги за ціною 939
450,00 грн не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Згідно з протоколом від 04 серпня 2020 року № 494924 другі торги за ціною 798
532,50 грн не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Відповідно до протоколу від 25 серпня 2020 року № 498630 треті торги за ціною 657 615,00 грн не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

26 серпня 2020 року, відповідно до ~law19~, стягувачу АТ "Райффайзен Банк Аваль" запропоновано залишити за собою нереалізоване майно боржника, проте станом на 09 вересня 2020 року від банку не надійшло повідомлення про виявлене бажання залишити за собою нереалізоване майно боржника.

Згідно з ~law20~ виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема таких засад як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ~law21~ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності (~law22~).

Звертаючись до суду зі скаргою, заявник посилався на те, що дії приватного виконавця з визначення вартості спірної земельної ділянки є неправомірними, а результати оцінки цього майна - заниженими у порівнянні із попереднім звітом від 23 грудня 2019 року на 20,79 відсотка.

Відповідно до ~law23~ визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Згідно з абзацами першим та другим пункту 8 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна (майнових прав) - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача. У постанові про призначення експерта або спеціаліста, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, перекладача зазначаються питання, на які ці особи повинні надати письмовий висновок (звіт), або з якої мови слід здійснити переклад, або вид та характеристика майна, яке необхідно ідентифікувати, оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій.

Згідно з частинами 1 , 2 статті 12 Закону України "Про оцінку майна майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ~law25~ виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Боржник у цій справі оскаржив відповідні дії приватного виконавця та результати визначення вартості майна.

Згідно зі ~law26~ звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

Встановлено, що постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника винесена 19 червня 2020 року, а визначення вартості відбувається за цінами, що діють на день визначення вартості. Звіт про оцінку майна мав бути складений не раніше 19 червня 2020 року, а вартість визначена за цінами не раніше дня, коли виконавець (або залучений суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання) визначає таку вартість.

Отже, приватним виконавцем дотримані строки, визначені ~law27~.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Відповідно до рецензії від 10 серпня 2020 року звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,2 га для ведення особистого селянського господарства, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, яка розташована у с.

Звенигород Пустомитівського району Львівської області, в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки. Звіт може використовуватись з вищевказаною метою, без внесення додаткових коригувань чи доопрацювань.

Отже, рецензією від 10 серпня 2020 року підтверджено, що звіт, в тому числі ціна визначена у звіті (939 450,00 грн), відповідає вимогам і може бути використана.

При повторному пред'явленні до виконання виконавчого документа та при відкритті виконавчого провадження ВП № 62220185 виконавцем вчинялись виконавчі дії, в тому числі опис та арешт майна боржника, його оцінка та реалізація, відповідно до положень ~law29~ за новою оцінкою майна боржника в межах нового виконавчого провадження.

Встановлено, що звіт про оцінку майна станом на 22 червня 2020 року отримано за процедурою, визначеною відповідно до закону.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що дії приватного виконавця вчинені в межах його компетенції та відповідають вимогам ~law30~.

Доводи заявника щодо непогодження із рецензією від 10 серпня 2020 року про підтвердження звіту щодо оцінки майна не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Верховний Суд зазначає, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією приватного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів.

Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання рішення суду, то відповідно до ~law31~ така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб'єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.

Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/44440/16 (провадження № 11-1200апп18).

Доводи касаційної скарги про неврахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.

У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.

Проте ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки вони є загальними та не враховують фактичних обставин цієї справи.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать вказаним висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Аргументи касаційної скарги про те, що суди не взяли до уваги звіт ПП "Експерт-Тур-Проект" від 09 липня 2020 року Верховний Суд відхиляє, оскільки відповідно до ~law32~ПП "Експерт-Тур-Проект" не залучалося до процедури оцінювання майна у виконавчому провадженні, а тому складений звіт не має правового значення.

Доводи касаційної скарги про те, що 22 червня 2020 року оцінювачем Швець І. 3. було проведено оцінку із суттєво заниженою ціною у розмірі 939 450,00 грн (на 20,79 % нижче), є необґрунтованими, оскільки звіт про незалежну оцінку вартості майна станом від 22 червня 2020 року відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Посилання заявника на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норм процесуального права, а саме: ~law33~, статей 76, 78, 83 ЦПК України, є безпідставними, оскільки зводяться до власного тлумачення норм матеріального права та процесуального права.

Доводи касаційної скарги також зводяться до необхідності переоцінки наявних у справі доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 09 вересня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

Г. І. Усик