Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.02.2020 року у справі №273/1808/19

Постанова

Іменем України

22 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 273/1808/19

провадження № 61-9329св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Міністерство юстиції України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Молочне сузір'я",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баранівського районного суду Житомирської області у складі судді Новицького Є. А. від 24 червня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду у складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Микитюк О. Ю. від 02 березня 2021 року.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Молочне сузір'я" (далі - ТОВ "Молочне сузір'я"), про визнання незаконним та скасування акта органу державної влади.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом 2015-2016 років на підставі цивільно-правових угод він придбав у співвласників пайового фонду сільськогосподарського кооперативу "Діброва" (далі - СГК "Діброва") майнові паї, загальною вартістю 210 604 грн. 20 серпня 2018 року придбані ним свідоцтва про право власності на майнові паї були замінені підприємством-користувачем на єдиний майновий сертифікат серії ЖИ-6 № 095165 та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна - нежитлових будівель, загальною площею 8 772,7 кв. м, які розташовані по АДРЕСА_1.28 серпня 2018 року його право власності на вказане нерухоме майно було зареєстроване у встановленому законом порядку на підставі рішення № ~organization0~. У подальшому він передав вказані нежитлові приміщення до статутного фонду ТОВ "Молочне сузір'я". На підставі рішення державного реєстратора від 20 листопада 2018 року проведено реєстрацію права власності на це нерухоме майно за ТОВ "Молочне сузір'я" за № 44135895. ОСОБА_1 зазначав, що у грудні 2018 року йому стало відомо про те, що на адресу місця реєстрації його дружини надійшов лист Міністерства юстиції України від 03 грудня 2018 року та копія скарги ОСОБА_3, діючого в інтересах засновника СГК "Діброва" ОСОБА_2, на дії державного реєстратора щодо реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно на його ім'я. Скарга була зареєстрована у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2018 року. Вважав, що розгляд скарги ОСОБА_3 було здійснено з порушенням вимог Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128. Наказом Міністерства юстиції України від 15 січня 2019 року № 126/5 задоволено скаргу ОСОБА_3, який діяв в інтересах засновника СГК "Діброва" ОСОБА_2, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 серпня 2018 року № ~organization1~, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 листопада 2018 року № 44135895.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15 січня 2019 року № 126/5 та зобов'язати відповідача поновити рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 серпня 2018 року № ~organization2~, прийняте державним реєстратором Баранівської міської ради Житомирської області Бабюк О. А.; зобов'язати Міністерство юстиції України поновити рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

від 20 листопада 2018 року № 44135895, прийняте державним реєстратором управління економічного, агропромислового розвитку, архітектури та житлово-комунального господарства Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області Захарчуком Р. О.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

Рішенням Баранівского районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Міністерством юстиції України було правомірно встановлено, що державний реєстратор Бабюк О. А. в порушення вимог пункту 57-1 Порядкупро державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, належним чином не перевірив обсяг цивільної правоздатності та дієздатності СГК "Діброва", а також обсяг повноважень Коваленка М. В., що діяв від імені зазначеної юридичної особи. Суд також дійшов висновку про те, що розгляд Міністерством юстиції України скарги ОСОБА_3, діючого в інтересах засновника СГК "Діброва" ОСОБА_2, здійснено з дотриманням вимог законодавства.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки Міністерство юстиції України розглянуло скаргу та видало у межах визначених компетенції й процедури наказ про скасування державної реєстрації права власності. Апеляційний суд зазначив, що державний реєстратор не виконав вимоги законодавства та не перевірив обсяг повноважень Коваленка В. М., а також підстави набуття позивачем права власності. Також апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції правильно розглянув цю справу у порядку спрощеного позовного провадження.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі, поданій у червні 2021 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Баранівського районного суду Житомирської області

від 24 червня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду

від 02 березня 2021 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив неправильне застосування судами норм матеріального

і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права

у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду

від 13 лютого 2018 року у справі № 264/4263/16-ц, від 18 травня 2018 року

у справі №826/6965/14, від 29 травня 2018 року у справі № 800/341/17 (9991/944/12), від 27 листопада 2018 року у справі №807/997/16,

від 19 лютого 2019 року у справі № 824/399/17-а, від 06 березня 2019 року

у справі № 571/1306/16-ц, від 15 травня 2019 року у справі № 825/1496/17, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 05 червня 2019 року

у справі № 9901/847/18, від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18,

від 15 липня 2019 року у справі № 804/14556/15, від 15 липня 2019 року

у справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року у справі № 523/3612/16-ц,

від 17 липня 2019 року у справі № 810/719/18, від 24 липня 2019 року

у справі № 760/23795/14-ц, від 24 вересня 2019 року у справі № 819/1420/15, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16-ц,

від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 06 листопада 2019 року

у справах № 464/4574/15-ц, № 756/17180/14-ц, від 12 листопада 2019 року

у справі № 9901/21/19 від 13 листопада 2019 року у справі № 697/2368/15-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 826/9457/18, від 22 листопада

2019 року у справі №815/4392/15, від 04 грудня 2019 року у справі № 635/8395/15-ц, від 23 грудня 2019 року у справі № 815/3145/15,

від 07 лютого 2020 року у справі № 826/11086/18, від 25 березня 2020 року

у справі № 752/18396/16-а, від 01 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18,

від 05 травня 2020 року у справі № 1340/4044/18, від 23 червня 2020 року

у справі № 820/1545/16, від 01 липня 2020 року у справі № 287/575/16-ц,

від 06 серпня 2020 року у справі № 805/3147/16-а, від 19 серпня 2020 року

у справі № 287/587/16-ц (пункт 1 частини 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що суди попередніх інстанцій вийшли за межі позовних вимог, оскільки надали оцінку законності отримання позивачем свідоцтва про право власності на майновий пай СГК "Діброва" від 20 серпня 2018 року, що надалі стало підставою для звернення ОСОБА_2 до суду з позовом про визнання його недійсним. На думку заявника, суд першої інстанції не врахував складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів, в результаті чого дійшов помилкового висновку про віднесення справи до категорії малозначних.

Особа, яка подала касаційну скаргу, стверджує, що суди попередніх інстанції неправильно застосували норми матеріального права, оскільки встановлення обсягу цивільної дієздатності, перевірка повноважень представника юридичної особи повинні бути проведені державним реєстратором у разі державної реєстрації прав на нерухоме майно за СГК "Діброва", а не за фізичною особою. Вважає, що оскаржені судові рішення ґрунтуються на неналежних доказах.

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу

У відзивах на касаційну скаргу ОСОБА_2 та Міністерство юстиції України просять залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржені рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Відзив ОСОБА_2 мотивований тим, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки керівник СГК "Діброва" перевищив свої повноваження, без відома співвласників майна самостійно вирішив питання про виділення частини цього майна.

Відзив Міністерства юстиції України мотивований тим, що державний реєстратор порушив вимоги 57-1 Порядку № 1127, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На підставі рішення державного реєстратора Баранівської міської ради Житомирської області Бабюк О. А. від 28 серпня 2018 року № ~organization3~ здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлові будівлі, загальною площею 8772,7 кв. м, розташовані по АДРЕСА_1. Зазначене нерухоме майно складається із: вагової, загальною площею 10,3 кв. м; сіносховища № 1, загальною площею 829,5 кв. м; телятника № 1, загальною площею 818,8 кв. м; корівника № 1, загальною площею 2057,3 кв. м; корівника № 2, загальною площею 1585,7 кв. м; корівника № 3, загальною площею 1 000,9 кв. м; будинку відпочинку, загальною площею 52,8 кв. м; конюшні, загальною площею 673,7 кв. м; кормокухні, загальною площею 307,9 кв. м; телятника № 2, загальною площею 835,1 кв. м; сіносховища № 2 та силосної траншеї № 1, № 2; водонапірної башні № 4; артскважини; прибудов.

Зазначені нежитлові приміщення належали до пайового фонду

СГК "Діброва ", який є правонаступником КСП "Лан".

Право власності на вказані нежитлові приміщення зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі акта приймання-передачі пайового фонду

СГК "Діброва" від 20 серпня 2018 року, а також свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифіката) № 095165, виданого головою

СГК "Діброва" Коваленком М. В. 20 серпня 2018 року.

20 листопада 2018 року державний реєстратор Управління економічного, агропромислового розвитку, архітектури та житлово-комунального господарства Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області Захарчук Р.

О. прийняв рішення № 44135895 про державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ТОВ "Молочне сузір'я".

10 жовтня 2018 року ОСОБА_3, діючи в інтересах засновника СГК "Діброва" ОСОБА_2, звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою, у якій просив провести перевірку правомірності прийняття державним реєстратором Баранівської міської ради Житомирської міської ради Бабюк О. А. рішення про державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за ОСОБА_1 від 28 серпня 2018 року № ~organization4~ та скасувати його.

27 листопада 2018 року представник ОСОБА_2 звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою, якою доповнив обґрунтування необхідності проведення перевірки правомірності прийняття державним реєстратором рішення від 28 серпня 2018 року № ~organization5~. Зазначав, що ОСОБА_1 не є членом СГК "Діброва", а тому не наділений правом на отримання майнового паю цього кооперативу. До скарги долучив копію установчого договору та статуту СГК "Діброва".

03 грудня 2018 року Міністерство юстиції України надіслало на адресу місця проживання ОСОБА_1 та місця реєстрації його дружини - ОСОБА_5 копії вищевказаної скарги з додатками. Також Міністерство юстиції України повідомило, що інформацію про дату, час та місце розгляду скарги комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації буде опубліковано на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.

За наслідками розгляду скарги ОСОБА_3, діючого в інтересах ОСОБА_2,14 січня 2019 року комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації складений висновок, яким рекомендовано задовольнити скаргу, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 серпня 2018 року № ~organization6~, прийняте державним реєстратором Баранівської міської ради Житомирської області Бабюк О. А., а також рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

від 20 листопада 2018 року № 44135895, прийняте державним реєстратором Управління економічного, агропромислового розвитку, архітектури та житлово-комунального господарства Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області Захарчуком Р. О.

Висновком також рекомендовано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора Баранівської міської ради Житомирської області Бабюк О. А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці.

Комісія встановила, що оскільки для державної реєстрації права власності у зв'язку з виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємства заявником подано акт приймання-передачі від 20 серпня 2018 року, складений Коваленком М. В. від імені СГК "Діброва" та ОСОБА_1, та свідоцтво, видане 20 серпня 2018 року Коваленком М. В. від імені СГК "Діброва", державний реєстратор Бабюк О. А. повинна була виконати вимоги пункту 57-1 Порядку № 1127 щодо перевірки обсягу цивільної правоздатності та дієздатності СГК "Діброва", а також обсягу повноважень Коваленка М. В., що діяв від імені зазначеної юридичної особи, шляхом отримання та перевірки установчих документів цієї юридичної особи. Зазначено, що дії державного реєстратора не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації.

Наказом Міністерства юстиції України від 15 січня 2019 року № 126/5 скаргу ОСОБА_3, подану в інтересах засновника СГК "Діброва" ОСОБА_2, задоволено.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 серпня 2018 року № ~organization7~, прийняте державним реєстратором Баранівської міської ради Житомирської області Бабюк О. А. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 листопада 2018 року № 44135895, прийняте державним реєстратором Управління економічного, агропромислового розвитку, архітектури та житлово-комунального господарства Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області Захарчуком Р. О. Тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора Баранівської міської ради Житомирської області Бабюк О. А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктів 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 7 частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені Пунктом 7 частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 2 якого визначено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.

Частиною 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів,

що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

У справі, яка переглядається, ОСОБА_3, діючи в інтересах засновника СГК "Діброва" ОСОБА_2, звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою, у якій просив провести перевірку правомірності прийняття державним реєстратором Баранівської міської ради Житомирської області Бабюк О. А. рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 від 28 серпня 2018 року № ~organization8~ та скасувати його.

Обґрунтовуючи скаргу, заявник вказував, що збори засновників

СГК "Діброва" не приймали жодного рішення щодо виділення нерухомого майна в натурі та його передачі третім особам. Також заявник ставив під сумнів факт існування свідоцтва про право власності на майновий пай, на підставі якого здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно. Оскільки ОСОБА_1 не є членом СГК "Діброва", то він не наділений правом на отримання майнового паю цього кооперативу.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує, які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду

(пункт 9 Порядку № 1128).

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій встановили дотримання Міністерством юстиції України вимог пункту 9 Порядку № 1128, що підтверджується надісланим за адресою місця проживання позивача відповідним повідомленням з копією скарги представника ОСОБА_2.

Відповідно до положень частини 2 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяжень; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно з пунктом 57-1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553), для державної реєстрації прав, що набуваються не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, також подаються документи, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності фізичних та юридичних осіб, а також обсяг повноважень представника фізичної або юридичної особи.

Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі її установчих документів та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

Суди встановили, що з метою державної реєстрації права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 надав державному реєстратору акт приймання-передачі пайового фонду СГК "Діброва" від 20 серпня 2018 року, підписаний головою СГК "Діброва" Коваленком М. В. та позивачем, а також свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) № 095165, виданий головою сільськогосподарського кооперативу "Діброва" Коваленком М. В. 20 серпня 2018 року. Міністерством юстиції за результатами розгляду скарги представником засновника СГК "Діброва" ОСОБА_2 зроблено висновок, що у порушення пункту 57-1 Порядку № 1127 державний реєстратор не перевірив повноважень Коваленка М. В., який діяв від імені СГК "Діброва", а також відповідність вимогам законодавства набутого ОСОБА_1 права власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Встановивши, що підставою для скасування рішень державних реєстраторів стало порушення ними процедури проведення реєстраційних дій, передбачених зазначеними положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку № 1127, взявши до уваги, що саме право на нерухоме майно не було підтверджено належними правоустановчими документами, суди попередніх інстанцій дійшли загалом правильного висновку про правомірність виданого Міністерством юстиції України наказу від 15 січня 2019 року № 126/5 про скасування рішень державних реєстраторів від 28 серпня

2018 року № ~organization9~ та від 20 листопада 2018 року № 44135895 та відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1.

Суди обґрунтовано виходили із того, що реєстрація за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно стосується прав та інтересів засновника СГК "Діброва" ОСОБА_2, а тому остання мала право на звернення до Міністерства юстиції України з відповідною скаргою.

Доводи касаційної скарги з посиланням на те, що під час розгляду справи суди попередніх інстанцій вийшли за межі позовних вимог є безпідставними, оскільки оцінка законності отримання позивачем свідоцтва про право власності на майновий пай СГК "Діброва" від 20 серпня 2018 року здійснена судами в межах доводів й заперечень учасників справи з метою встановлення підстав для виникнення та реєстрації права власності на нерухоме майно і законності оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 15 січня 2019 року № 126/5.

Колегія суддів не бере до уваги посилання касаційної скарги на неправомірність віднесення справи до категорії малозначних, оскільки згідно ухвали Баранівського районного суду Житомирської від 16 жовтня

2019 року справа не визнавалась судом малозначною відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України. Разом з тим, врахувавши обставини, визначені частиною 3 статті 274 ЦПК України, місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, що не суперечить нормам процесуального права. При цьому справа була розглянута за участі сторін (їхніх представників).

Колегією суддів взято до уваги, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 11 вересня 2019 року у справі № 640/4745/19 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 15 січня

2019 року № 126/5, зобов'язання вчинити дії. Суд дійшов висновку про те, що спірні правовідносини пов'язані з необхідністю захисту права на об'єкт нерухомого майна, тобто цивільного права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

За змістом статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статті 410 ЦПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, встановивши в межах доводів касаційної скарги відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного від 02 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович