Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 20.10.2020 року у справі №296/4664/19 Ухвала КЦС ВП від 20.10.2020 року у справі №296/46...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.10.2020 року у справі №296/4664/19

Постанова

Іменем України

25 січня 2021 року

м. Київ

справа № 296/4664/19

провадження № 61-14284св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідачі - Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Житомирської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 травня 2020 року у складі судді Сингаївського О. П. та постанову Житомирського апеляційного суду

від 09 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Житомирської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта" в особі Житомирської дирекції

АТ "Укрпошта") про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення

на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява обґрунтована тим, що вона працювала у відповідача на посаді оператора поштового зв'язку 1 класу Головної каси Житомирської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта". Наказом від 18 квітня 2019 року №1377-к її було звільнено із посади з 19 квітня 2019 року, у зв'язку з втратою довір'я при обслуговуванні матеріальних цінностей, згідно

з пунктом 2 статті 41 КЗпП України та на підставі акта по проведенню службового розслідування від 27 березня 2019 року і протоколу профспілкової організації від 18 квітня 2019 року №16.

Посилаючись на відсутність з її боку винних дій, пов'язаних з обслуговуванням грошових цінностей, позивач вважає її звільнення незаконним.

З урахуванням уточнених позовних вимог, просила: визнати незаконним наказ відповідача від 18 квітня 2019 року № 1377-к про звільнення її з посади оператора поштового зв'язку 1 класу Головної каси Житомирської дирекції акціонерного товариства "Укрпошта" на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України; поновити її на посаді оператора поштового зв'язку 1 класу Головної каси Житомирської дирекції акціонерного товариства "Укрпошта"; стягнути

з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня ухвалення судового рішення, в тому числі з 20 квітня 2019 року до 12 травня 2020 року включно, без врахування податків та обов'язкових платежів, в сумі

70 530,72 грн; стягнути з Житомирської дирекції акціонерного товариства "Укрпошта" на її користь моральну шкоду в сумі 15 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 12 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду

від 09 вересня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач працюючи у відповідача на посаді, яка пов'язана

з безпосереднім обслуговуванням товарних цінностей, вчинила умисні дії, які дали уповноваженому власником органу підстави для втрати до неї довір'я. Вказані дії заключають не тільки порушення правил проведення операцій

з матеріальними цінностями, а й надання неправдивих пояснень під час проведення внутрішнього розслідування по факту нестачі грошових коштів.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 296/4664/19 та витребувано її з Корольовського районного суду м.

Житомира.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2020 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу до Верховного Суду,

у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: суди не врахували, що відповідачем не надано доказів на підтвердження доведення до ОСОБА_2 вимог Інструкції про здійснення касових операцій у ПАТ "Укрпошта", ознайомлення позивача

з указаною інструкцією під підпис у протоколі та про здачу заліку по закінченню вивчення інструкції. У акті по проведенню службового розслідування

від 27 березня 2019 року комісія за наслідками розслідування дійшла висновку про притягнення її до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення суворої догани, а не звільнення у зв'язку із втратою довір'я.

Крім того, суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-100цс16 та постанові Верховного Суду від 06 лютого

2018 року у справі № 521/4221/16.

Доводи інших учасників справи

У листопаді 2020 року АТ "Укрпошта" в особі Житомирської дирекції

АТ "Укрпошта" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просило оскаржувані судові рішення залишити без змін. А касаційну скаргу - без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_2 працювала у відповідача на посаді оператора поштового зв'язку 1 класу Головної каси Житомирської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Наказом директора Житомирської дирекції АТ "Укрпошта" №1377-к від 18 квітня 2019 року ОСОБА_2 звільнено з посади з 19 квітня 2019 року у зв'язку

з втратою довір'я при обслуговуванні матеріальних цінностей, згідно пункту 2 статті 41 КЗпП України. Підставою звільнення вказано акт по проведенню службового розслідування від 27 березня 2019 року і протокол профспілкової організації від 18 квітня 2019 року № 16.

З ОСОБА_2 15 серпня 2011 року укладено договір про повну матеріальну відповідальність, 02 серпня 2017 року - про колективну матеріальну відповідальність.

Згідно посадової інструкції оператора поштового зв'язку головної каси Центру операційного фінансового супроводу Житомирської дирекції ПАТ "Укрпошта", затвердженої 02 січня 2018 року, до обов'язків оператора поштового зв'язку входило, в тому числі: Оформлення прибуткових та видаткових документів відповідно до вимог чинного законодавства, своєчасне ведення касової книги, звіряння фактичної наявності грошових сум і інших паперів з залишків по касовій книзі (пункт 2.1.1), облік, повне оприбуткування та зберігання грошової готівки одержаної від установ банку та над лімітних коштів від виробничих підрозділів (пункт 2.1.4), облік та зберігання грошової готівки, грошових документів

та виробничих документів, які надійшли в Головну касу.

21 березня 2019 року під час розкриття страхового мішка заступником начальника Відділення поштового зв'язку Житомир-3 (далі - ВПЗ Житомир-3) ОСОБА_3 в присутності начальника ВПЗ ОСОБА_4 та листоноші даного відділення ОСОБА_5 виявлено нестачу грошової готівки в сумі 100 000,00 грн.

В ході проведення службового розслідування вказаного факту встановлено,

що 20 березня 2019 року в Головній касі приймали готівку оператори головної каси, для подальшого формування її для міських відділень, під керівництвом заступника начальника головної каси ОСОБА_6 старшим в Головній касі

в зазначений період була ведучий оператор Головної каси по зміні ОСОБА_2.

Працівники бригади закрили сейфи, а ведучий оператор ОСОБА_2 їх опечатала

і двері Головної каси поставила на охорону. Проте, в порушення пункту 6.13. Інструкції про здійснення касових операцій у ПАТ "Укрпошта" всі ключі (від дверей і сейфів) ведучий оператор ОСОБА_2 поклала в мішечок, який сховала

у кабінеті начальника Головної каси, а не передала відповідну їх частину заступнику начальника Головної каси ОСОБА_6, чим не виконала вимоги нормативних документів і своїми діями не забезпечила схоронність ключів від Головної каси.

При цьому під час надання пояснень, ОСОБА_2 свідомо приховувала цей факт, ввівши в оману керівництво підприємства.

Відповідно до Графіку роботи працівників Головної каси на березень місяць

2019 року, робочий час ОСОБА_2 21 березня 2019 року починався о 04-00 годині.

Відповідно до акта службового розслідування за фактом нестачі грошових коштів у страховому мішку ВПЗ Житомир-3 комісією встановлено, що 21 березня 2019 року ОСОБА_2, скориставшись тим, що ключі від головної каси були

в кабінеті начальника, а не в ОСОБА_6 самостійно відкрила двері головної каси і сейфи, чим порушила пункт 6.15. Інструкції (Відкриття комор, сейфів, металевих шаф у Головній касі здійснюються працівниками, які їх закривали

та запечатували. Перед відкриттям комор та сховищ працівники Головної каси зобов'язані оглянути цілісність замків, дверей, вікон, віконних решіток

та печаток. )

В ході службової перевірки по факту нестачі грошових коштів у страховому мішку ВПЗ Житомир-3, ОСОБА_2, як ведучий оператор, яка була на зміні, давала весь час різні свідчення по одному і тому ж випадку, що призвело до сповільнення службового розслідування, та вводила в оману членів комісії, які проводили службове розслідування та керівництво дирекції. Так, зокрема у поясненні

від 20 березня 2019 року вона зазначила, що "відкрила сховище і видавала разом із заступником начальника Головної каси страхові мішки згідно маршрутних накладних". У поясненні від 25 березня 2019 року, намагаючись приховати факт порушення нормативно правових документів товариства, вказала, "що по закінченню роботи після 24 год. по дорозі додому віддала торбинку з ключами ОСОБА_6, яка вийшла до машини, а вранці приблизно

о 4.10 по дорозі на роботу ОСОБА_6 віддала їх". Лише після того

як ОСОБА_2 стало відомо що все, що вона робила і як відкривала головну касу є на камерах відеонагляду, ОСОБА_2 в поясненнях від 02 квітня 2019 року вказала, що сама відкривала головну касу і що ключі від Головної каси

не давала ОСОБА_6 та почала працювати сама без неї. Наведені факти підтверджені дослідженими судами доказами: копією акта по проведенню службового розслідування за фактом нестачі грошових коштів у страховому мішку ВПЗ Житомир-3 від 27 березня 2019 року (а. с. 81-84), пояснювальними записками ОСОБА_2 (а. с. 85-87).

Відомості за даним фактом за заявою відповідача внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України. Досудове слідство триває (а. с. 124).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 1 , 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства

є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1 , 3 статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Стаття 43 Конституції України встановлює, що кожен має право на працю,

що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини 2 статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених частини 2 статті 41 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків,

чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов'язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і тому подібне), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій

з матеріальними цінностями).

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 26 лютого

2020 року у справі № 592/7118/17 (провадження № 61-24468св18)

та від 11 червня 2020 року у справі № 643/13899/17 (провадження № 14-48176св18).

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини 1 статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати: чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;

чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер

з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 займала посаду оператора поштового зв'язку 1 класу Головної каси, яка безпосередньо пов'язана, зокрема з обліком, повним оприбуткуванням та зберіганням грошової готівки одержаної від установ банку та над лімітних коштів від виробничих підрозділів, обліком

та зберіганням грошової готівки, грошових документів та виробничих документів, які надійшли в Головну касу.

Підставою для звільнення ОСОБА_2 є акт по проведенню службового розслідування від 27 березня 2019 року і протокол профспілкової організації

від 18 квітня 2019 року № 16, відповідно до якої ОСОБА_2 порушила вимоги нормативних документів, а саме: вимоги пунктів 6.13,6.15 "Інструкції про здійснення касових операцій у ПАТ "Укрпошта".

Так згідно змісту акта службового розслідування за фактом нестачі грошових коштів у страховому мішку ВПЗ Житомир-3 комісією вбачається, що 21 березня 2019 року ОСОБА_2, скориставшись тим, що ключі від головної каси були

в кабінеті начальника, а не в ОСОБА_6 самостійно відкрила двері головної каси і сейфи, чим порушила пункт 6.15. Інструкції (Відкриття комор, сейфів, металевих шаф у Головній касі здійснюються працівниками, які їх закривали

та запечатували. Перед відкриттям комор та сховищ працівники Головної каси зобов'язані оглянути цілісність замків, дверей, вікон, віконних решіток

та печаток. ).

Для розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КзпП України потрібна наявність таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір'я

до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Звільнення з підстав втрати довіри суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом тощо), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри.

Отже, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що видаючи наказ про звільнення позивача з роботи у зв'язку з вчиненням нею винних дій, які дають підстави для втрати довір'я до неї, як до працівника, який безпосередньо обслуговує грошові цінності, відповідач діяв відповідно до вимог чинного трудового законодавства.

Доводи касаційної скарги про те, що судами не застосовано правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-100цс16 та постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 521/4221/16 є безпідставними, оскільки у зазначених справа судами встановлено, що до посадових обов'язків позивачів не входило безпосереднє обслуговування грошових або товарних цінностей, у справі, яка є предметом розгляду суд установив, що відповідно до посадової інструкції позивача, з якою вона була ознайомлена (а. с. 80), її робота була пов'язана з безпосереднім обслуговуванням грошових цінностей.

Доводи касаційної скарги про те, що судами неправильно встановлені обставини справи, не досліджені письмові докази, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень, не заслуговують на увагу, оскільки судами надано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а суд касаційної інстанції не може вирішувати питання про достовірність або недостовірність того

чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду

від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться значною мірою

до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне

по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 410 ЦПК України).

Судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлені фактичні обставини справи та вирішена справа із застосуванням норм матеріального

та процесуального права, які підлягали застосуванню, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення,

а оскаржувані судові рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційні скарги залишені без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку

з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 травня 2020 року

та постанову Житомирського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати