Історія справи

Постанова

Іменем України

22 січня 2020 року

м. Київ

справа № 243/3882/19

провадження № 61-17490св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Держава України в особі територіального управління Державного бюро розслідування міста Краматорська, Державна казначейська служба України,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 29 серпня 2019 року у складі судді Мальованого Ю. М.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави України в особі територіального управління Державного бюро розслідування, Державної казначейської служби України, про стягнення моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 липня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі територіального управління Державного бюро розслідувань м. Краматорськ, Державної Казначейської служби України про стягнення моральної шкоди.

22 липня 2019 року на вказане судове рішення позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 30 липня 2019 року апеляційну скаргу на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 липня 2019 року залишено без руху для сплати судового збору у розмірі 2 253,42 грн.

Ухвалою апеляційного суду Донецького апеляційного суду від 29 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 липня 2019 року визнано неподаною та повернуто.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що норма пункту 13 частини другої статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» не звільняє позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення, клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи його майновий стан, до апеляційного суду від позивача ОСОБА_1 не надходило.

Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду Донецького апеляційного суду від 29 серпня 2019 року. При цьому посилався на порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції порушив право позивача на доступ до суду в аспекті правової визначеності, оскільки є ухвала від 03 вересня 2019 року у справі № 243/4888/19, якою відкрито провадження без сплати судового збору.

Аргументи учасників справи

Відзив на касаційну скарги до Верховного суду від учасників справи не надано.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

У листопаді 2019 року матеріали цивільної справи № 243/3882/19 надійшли до Верховного Суду.

26 листопада 2019 року матеріали справи передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави України в особі Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди. У позовній заяві та в апеляційній скарзі, поданих до судів першої та апеляційної інстанції, позивач на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» зазначав про звільнення його від сплати судового збору згідно закону.

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

У пункті 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Тлумачення пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) свідчить, що у справі про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду позивач звільняється від сплати судового збору не тільки у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, безпідставно поклав на ОСОБА_1 обов`язок зі сплати судового збору та передчасно визнав апеляційну скаргу неподаною і повернув її.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 712/2452/17 (провадження № 61-32839св18).

Висновки Верховного Суду

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги та достатніми для скасування оскарженої ухвали, з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного суду від 29 серпня 2019 року скасувати.

Передати справу № 243/3882/19 до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Донецького апеляційного суду від 29 серпня 2019 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді: Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук