Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.10.2020 року у справі №644/8749/18

Постанова

Іменем України

11 березня 2021 року

м. Київ

справа № 644/8749/18

провадження № 61-14428св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Державне підприємство "СЕТАМ" в особі регіональної філії Державного підприємства "СЕТАМ" в Харківській області, ОСОБА_2,

треті особи: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович, ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Каламайком Дмитром Юрійовичем, на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року в складі судді Бугери О. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року в складі колегії суддів:

Хорошевського О. М., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом

до Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), Федосеєнка Ю. В., треті особи: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі -

ПАТ "Укрсоцбанк"), приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д. А., ОСОБА_3, про визнання електронних торгів недійсними.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2018 року з неї

на користь ПАТ "Укрсоцбанк" стягнуто заборгованість за кредитним договором

у розмірі 132 438,00 грн.

На підставі цього рішення Орджонікідзевським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист, відкрито виконавче провадження та проведено електронні торги з реалізації її майна - квартири

АДРЕСА_1.

Про існування виконавчого провадження та проведення електронних торгів

їй стало відомо лише 07 вересня 2018 року, коли новий власник

ОСОБА_2 з працівниками Національної поліції України прийшли

за адресою її проживання.

У подальшому вона дізналась, що належну їй квартиру продано 16 серпня

2018 року на повторних електронних торгах за заниженою ціною.

Посилаючись на те, що первинні електронні торги визнані такими,

що не відбулись, неправомірно, оскільки таке можливо лише у разі відсутності учасників торгів, несплати належної грошової суми, ненадходження цінової пропозиції, а з протоколу первинних торгів від 13 липня 2018 року вбачається, що дві заявки учасників були відхилені, а третя повернута, що є порушенням вимог Порядку реалізації майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок), під час проведення повторних електронних торгів відхилення заявок учасників торгів призвело

до відсутності конкуренції між учасниками та, як наслідок, належне їй майно реалізоване за значно нижчою ціною, а також на те, що вона не була повідомлена про день, час та місце проведення торгів, про початкову ціну реалізації, крім того, вона не отримала копії протоколів проведення електронних торгів, а всі додані до позовної заяви докази отримані з веб-сайту ДП "СЕТАМ", просила визнати недійсними електронні торги, проведені 16 серпня 2018 року

за лотом № 292473 (оформлені протоколом проведення електронних торгів № 352396) з реалізації предмета іпотеки - двокімнатної квартири загальною площею 41,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_2.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 січня

2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду

від 01 вересня 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження доводів про порушення

її прав при проведенні електронних торгів з продажу предмета іпотеки. Суд

не встановив обставин, які б свідчили про порушення вимог Закону України

від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - ~law11~) та Порядку, під час реалізації на електронних торгах належної позивачеві квартири.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, дійшов висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги про те, що виконавчий лист, на підставі якого було здійснено продаж майна на торгах, був нечинним

на час проведення торгів. Апеляційний суд відхилив доводи про продаж квартири за значно нижчою ціною, ніж середньоринкова, оскільки суду

не надано доказі на підтвердження таких посилань. Клопотання про оцінку квартири не заявлялось. Суд також не встановив порушень під час проведення електронних торгів.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У вересні 2020 року ОСОБА_4, діючи в інтересах ОСОБА_1, надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись

на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року

та постанову Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року скасувати й ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

На думку особи, яка подала касаційну скаргу, електронні прилюдні торги проведені на підставі виконавчого листа, який втратив чинність, оскільки рішення, відповідно до якого його було видано, скасовано в апеляційному порядку.

Вказує, що права ОСОБА_1 як власника майна порушені у зв'язку

з істотним заниженням вартості майна, виставленого на продаж, та вказує,

що виконати рішення суду можна було іншим шляхом, у тому числі шляхом звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, а також у зв'язку

з неповідомленням її належним чином про проведення прилюдних торгів.

Зазначає також, що розглядаючи позов ОСОБА_1, суд не залучив

до участі у справі належних відповідачів (сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами прилюдних торгів, є продавці - виконавча служба, організатор прилюдних торгів і покупець - переможець електронних торгів), чим порушив норми процесуального права.

При цьому посилається на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 6 лютого 2018 року у справі № 911/845/17, від 14 березня 2018 року

у справі № 910/1454/17, від 27 травня 2020 року у справі № 336/7019/17.

Підставою касаційного оскарження судових рішень також зазначає те,

що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновків щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду

від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц, від 06 лютого 2018 року

у справі № 911/845/17, від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17,

від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17, від 07 листопада 2018 року

у справі № 712/1317/14-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц,

від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц, від 20 травня 2019 року

у справі № 447/1366/17, від 10 березня 2020 року у справі № 927/1184/15,

від 27 травня 2020 року у справі № 336/7019/17, від 22 липня 2020 року у справі № 750/2447/18 та від 19 серпня 2020 року у справі № 202/1698/17.

Також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах у справах про визнання електронних торгів недійсними, у яких одночасно встановлено, що виконавчий лист, на виконання якого проводились торги, втратив силу, оцінка майна проведена без залучення суб'єкта оціночної діяльності, та мають місце порушення з боку організатора торгів (пункт 3 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу представник ДП "СЕТАМ" просить відмовити

в її задоволенні, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова

від 28 січня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 01 вересня 2020 року залишити без змін.

Вказує, що оскаржувані судові рішення є законними й обґрунтованими

та відповідають усталеній практиці Верховного Суду щодо розгляду справ про визнання електронних торгів недійсними, а позивачем не доведено жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень

на результат торгів, а також порушення прав або законних інтересів позивача

у зв'язку з такими порушеннями.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 644/8749/18, витребувано матеріали справи

з Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду

м. Харкова від 05 лютого 2018 року задоволено позов ПАТ "Укрсоцбанк"

та стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором від 02 квітня 2007 року № 839/3/27/38/7 у розмірі

132 438,62 грн.

10 травня 2018 року приватним виконавцем Бабенко Д. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56366544 з примусового виконання виконавчого листа від 21 березня 2018 року № 644/7034/17, копія якої направлена сторонам провадження та роз'яснено права й обов'язки сторін,

у тому числі щодо зобов'язання надати декларацію про доходи та майно, на яке може бути звернено стягнення.

Постановою приватного виконавця Бабенка Д. А. від 31 травня 2018 року накладено арешт на майно боржника - двокімнатну квартиру загальною площею 41,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно з повідомленням про результати оцінки майна, 07 червня 2018 року було отримано звіт суб'єкта оціночної діяльної - фізичної особи - підприємця

ОСОБА_5 про ринкову (оціночну) вартість описаної та арештованої квартири, яким вартість квартири визначена в розмірі 397 700,00 грн. 11 червня 2018 року вказаний звіт направлено на адресу боржника й роз'яснено право на його оскарження, результати оцінки боржником не оскаржувались.

11 червня 2018 року приватним виконавцем направлено заявку на реалізацію арештованого майна за визначеною у звіті вартості.

Відповідно до даних веб-сайту ДП "СЕТАМ" за номером лоту 286078 двокімнатна квартиру загальною площею 41,2 кв. м за адресою:

АДРЕСА_2, призначено дату проведення аукціону на 13 липня 2018 року, стартова ціна 397 700,00 грн. (дата роздрукування повідомлення із сайту ДП "СЕТАМ" -

12 вересня 2018 року).

18 червня 2018 року ДП "СЕТАМ" було направлено повідомлення приватному виконавцю Бабенку Д. А., ПАТ "Укрсоцбанку", ОСОБА_1 про реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів,

із визначенням номера лота 286078, початкової ціни, відомостей про предмет іпотеки. Інформація про проведення торгів була оприлюднена в газетах "Прем'єр" від 21 червня 2018 року № 146 (6665) та "Харківський кур'єр"

від 21 червня 2018 року № 49 (3163).

На участь у торгах було подані сім заявок, з яких шість заявок відхилено через несплату гарантійного внеску, від одного учасника не надійшла цінова пропозиція.

Відповідно до наданої копії протоколу проведення електронних торгів № 345001,13 липня 2018 року торги з реалізації лоту номер 286078 не відбулись,

від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція.

Повторні електронні торги за даними веб-сайту ДП "СЕТАМ" за номером лоту 292473 - квартири АДРЕСА_2 призначено на 16 серпня 2018 року із стартовою ціною 318
160,00 грн, про що 30 липня 2018 року

ДП "СЕТАМ" було направлено повідомлення приватному виконавцю

Бабенку Д. А., ПАТ "Укрсоцбанк", ОСОБА_1 із визначенням номеру лоту, початкової ціни, відомостей про предмет іпотеки та даними про уцінку лоту.

Інформація про проведення торгів була оприлюднена в газетах "Прем'єр"

від 26 липня 2018 року № 176 (6695) та "Харківський кур'єр" від 26 липня

2018 року № 58 (3171).

На участь у торгах було подані вісім заявок, з яких сім заявок відхилено через несплату гарантійного внеску, від одного учасника надійшла цінова пропозиція.

Торги, проведені 16 серпня 2018 року, відбулись, переможцем визначено учасника № 8 ОСОБА_2, ціна - 318 160,00 грн, про що складено протокол № 352396.

28 серпня 2018 року ДП "СЕТАМ" направив на адресу ОСОБА_1 копію протоколу № 352396 про проведення електронних торгів по лоту № 292473.

29 серпня 2018 року на адресу ДП "СЕТАМ" приватним виконавцем направлено повідомлення про перерахування коштів за придбане майно в повному обсязі.

Судом установлено, що всі повідомлення ОСОБА_1 надсилалось

за місцем розташування квартири - АДРЕСА_2, від ОСОБА_1 не надходило повідомлень про зміну

її адреси проживання та адреси, на яку слід направляти кореспонденцію.

У рамках виконавчого провадження складено акт про реалізацію предмета іпотеки із зазначенням переможця торгів, перерахування коштів від продажу

на рахунок приватного виконавця, копія акту направлена сторонам.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта станом на 03 вересня 2018 року право власності на квартиру АДРЕСА_2, зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

29 серпня 2018 року виконавче провадження з примусового виконання судового рішення за виконавчим листом №644/7034/17, виданим 21 березня 2018 року, було закінчено у зв'язку із повним виконанням судового рішення.

Також суд встановив, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду

м. Харкова від 26 вересня 2018 року заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2018 року була залишена без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного суду від 16 січня 2019 року заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 лютого

2018 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 130 481,40 грн, яка складається з 123593,39 грн - сума заборгованості за кредитом, 2720,48 грн - сума заборгованості за відсотками; 2175,57 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 521,65 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків; 1191,82 грн - інфляційні витрати за кредитом; 278,49 грн - інфляційні витрати по відсоткам. Стягнуто судовий збір в сумі 1957,22 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -

ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1 , 3 статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права й касаційна скарга задоволенню

не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів

і посадових осіб, визначених у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться

на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частини 1 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував

за нього найвищу ціну.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення прав ОСОБА_1 як власника майна у зв'язку із істотним заниженням вартості майна, виставленого на продаж, та зазначає про те, що виконання рішення суду можливо було іншим шляхом, у тому числі шляхом звернення стягнення

на кошти та інше майно боржника.

Такі доводи не можна взяти до уваги, оскільки предметом позову в цій справі

є не визнання незаконними дій виконавця під час виконання судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, а визнання недійними прилюдних торгів з підстав проведення їх з порушенням відповідної процедури.

Крім того, матеріали справи містять докази направлення ОСОБА_1 звіту про оцінку майна, проведеного суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

Дані про те, що ОСОБА_1 оскаржила звіт у справі відсутні.

З тих же підстав відхиляються доводи касаційної скарги про заниження вартості початкової оцінки квартири, на яку було звернено стягнення, які обґрунтовані порушенням статті 43 Закону України "Про іпотеку" та частини третьої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Також касаційна скарга містить посилання на те, що проведення прилюдних торгів без належного повідомлення про це позивача призвело до порушення

її прав.

Касаційний суд відхиляє такі доводи, оскільки вони були предметом перевірки суду першої інстанції, ці доводи містились і в апеляційній скарзі, вони були предметом перевірки апеляційного суду, зокрема суд встановив, і матеріалами справи це підтверджено, що ОСОБА_1 направлялись повідомлення про проведення електронних торгів, крім того інформація про торги була оприлюднена в засобах масової інформації.

Доводом касаційної скарги є також те, що суд, порушивши норми процесуального права, не залучив до участі у справі належних відповідачів, оскільки сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами прилюдних торгів, є продавці - виконавча служба, організатор прилюдних торгів і покупець - переможець електронних торгів. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 911/845/17, від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17, від 27 травня 2020 року у справі № 336/7019/17.

Такі доводи відхиляються з огляду на таке.

Переглядаючи в касаційному порядку справи № 911/845/17 (постанова

від 06 лютого 2018 року), № 910/1454/17 (постанова від 14 березня 2018 року), № 336/7019/17 (постанова від 27 травня 2020 року), в яких покупець - переможець електронних торгів приймав участь у якості третьої особи, Верховний Суд дійшов висновку, що відповідачами у цій категорії справ повинен бути продавець і покупець, тобто переможця електронних торгів слід залучати

в якості відповідача.

Оскільки у справі, яка розглядається, відповідачами є організатор торгів -

ДП "СЕТАМ" та особа, яка визнана переможцем торгів, - ОСОБА_2, залучення виконавця в якості третьої особи, враховуючи, зокрема, те,

що позивач не подавала клопотання про притягнення виконавця в якості відповідача, на правильність висновків суду не впливає, а може лише бути формальною підставою для скасування правильного по суті й законного рішення, що є неприпустимим відповідно до частини 2 статті 410 ЦПК України.

Щодо доводів касаційній скарзі про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у справах про визнання недійсними електронних торгів у випадках, коли одночасно підставами для визнання їх недійсними є виконавчий лист, який втратив силу, оцінка майна, проведена без залучення суб'єкта оціночної діяльності, та порушення з боку організатора торгів, то колегія суддів касаційного суду вважає, що кожна з цих підстав може бути окремою самостійною підставою для ухвалення рішення про визнання електронних торгів недійсними, звичайно, за умови доведеності таких обставин, тому застосування норм права у подібних правовідносинах у справах,

у яких одночасно в обставинах справи при визнанні електронних торгів недійсними мали б місце виконавчий лист, який втратив силу, оцінка майна, проведена без залучення суб'єкта оціночної діяльності, та порушення з боку організатора торгів залежить виключно від фактичних обставин справи, доведених сторонами за допомогою належних і допустимих доказів.

Крім того, варто звернути увагу, що у цій справі виконавчий лист, на підставі якого проведено електронні торги, на час їх проведення не був недійсним і таким не визнавався.

Скасування судового рішення, на підставі якого проведено електронні торги, після їх проведення, має інші наслідки, ніж визнання торгів недійсними.

16 серпня 2018 року електронні торги з реалізації належного ОСОБА_1 нерухомого майна проведено на підставі чинного на момент їх проведення виконавчого документа.

Підставою касаційного оскарження судових рішень зазначено також

те, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду

від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц, від 06 лютого 2018 року

у справі № 911/845/17, від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17,

від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17, від 07 листопада 2018 року

у справі № 712/1317/14-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц,

від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц, від 20 травня 2019 року

у справі № 447/1366/17, від 10 березня 2020 року у справі № 927/1184/15,

від 27 травня 2020 року у справі № 336/7019/17, від 22 липня 2020 року у справі № 750/2447/18 та від 19 серпня 2020 року у справі № 202/1698/17.

Доводи касаційної скарги щодо незастосування судами першої й апеляційної інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у зазначених

у касаційній скарзі постановах, на увагу не заслуговують, оскільки ухвалені у цій справі рішення не суперечать цим висновкам.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки такі судові рішення

є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням вимог процесуального та матеріального закону, а доводи касаційної скарги висновків судів

не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове рішення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв'язку

з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Каламайком Дмитром Юрійовичем, залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 січня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун М. Є. Червинська