Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.09.2019 року у справі №242/4217/18

Постанова

Іменем України

21 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 242/4217/18

провадження № 61-14759св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство «Служба єдиного замовника» Авдіївської міської ради Донецької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 17 липня 2019 року в складі колегії суддів: Биліни Т. І., Мальцевої Є. Є., Принцевської В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» Авдіївської міської ради Донецької області (далі - КП «Служба єдиного замовника») про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що наказом КП «Служба єдиного замовника» від 26 липня 2018 року створено комісію з метою службового розслідування невиконання позивачем посадових обов`язків та доручень директора.

Під час засідання комісії, ОСОБА_1 пояснив, що доручення, які зазначені в протоколах - дорученнях не відповідають його посадовій інструкції задачам та функціям юридичної служби. Позивачем були подані пояснювальні записки, які містять вмотивовані відповіді причини невиконання вказаних доручень.

Наданий членами комісії витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про участь ОСОБА_1 у судових справах не містить доказів відсутності останнього на робочому місці та перебування у суді в особистих справах. Комісія не мала доказів в обґрунтування претензії щодо розповсюдження наказу від 20 червня 2018 року «Про скорочення чисельності працівників

КП «СЄЗ» Авдіївської міської ради».

Внаслідок проведеного службового розслідування складено акт від 31 липня 2018 року, на підставі якого наказом від 02 серпня 2018 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Вважає, що притягнення до дисциплінарної відповідальності є незаконним, внаслідок чого йому завдано моральні страждання у вигляді погіршення стосунків з колегами, постійної необхідності вживати заспокійливі ліки, через втрату нормального сну.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив: визнати незаконним та скасувати наказ КП «Служба єдиного замовника» від 02 серпня 2018 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 70 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 13 травня

2019 року (в складі судді Владимирської І. М.) позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ КП «Служба єдиного замовника»

від 02 серпня 2018 рокупро притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Стягнуто з КП «Служба єдиного замовника» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач надавав позивачу доручення, які не передбачені його посадовою інструкцією. Суду не надано доказів, які б вказували на порушення позивачем Правил внутрішнього розпорядку, Посадової інструкції, а також що дані порушення мають відповідні наслідки.

Крім того, відповідачем не надано суду першої інстанції доказів на підтвердження того, що позивач у робочий час приймав участь у судових засіданнях у справах, які не стосуються інтересів відповідача, і що саме позивач здійснив передачу сторонній особі наказу про скорочення штату численності працівників з метою її публікації на сторінці «Фейсбук».

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 17 липня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Служба єдиного замовника» судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу, у розмірі 2 114,41 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зібраними у справі доказами підтверджено порушення позивачем своїх трудових обов`язків. Позивач у своїх поясненнях підтвердив невиконання ним протокольних розпоряджень від 15 червня 2018 року, 19 червня 2018 року та 24 липня

2018 року. Крім того, позивач у робочий час приймав участь у судових засіданнях як представник інших осіб.

Позивач не надав суду доказів належного виконання ним трудових обов`язків щодо проведення претензійно-позовної роботи, врегулювання питань дебіторської заборгованості, підготовлених додаткових угод до існуючих договорів або існування об`єктивних перешкод, що вплинули на невиконання ним трудових обов`язків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не встановив, який саме проступок вчинив позивач, що стало підставою для дисциплінарного стягнення. Відповідач надавав позивачу доручення, які не передбачені його посадовою інструкцією.

Відповідачем не надано до суду належних доказів на підтвердження того, що саме позивачем було здійснено передачу третій особі з метою публікації на сторінці «Фейсбук» наказу про скорочення штату численності працівників.

КП «Служба єдиного замовника» не мало доказів, що ОСОБА_1

у робочий час приймав участь у розгляду судових справ як представник сторонніх осіб.

Директор КП «Служба єдиного замовника» ОСОБА_2 не має права порушувати питання, які відбулися з часів іншого директора -

ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга подана з порушенням строків на апеляційне оскарження.

Доводи інших учасників справи

КП «Служба єдиного замовника» подало до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що у межах посадових обов`язків на оперативних нарадах

15 червня 2018 року, 19 червня 2018 року, 24 липня 2018 року позивачу протокольним дорученням були надані завдання, які відповідають посадовій інструкції, проте жодного з них він не виконав.

Крім того, позивач у робочий час приймав участь у судових засіданнях як представник інших осіб.

Постанова апеляційного суду є законною та справедливою, підстави для її скасування відсутні.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

04 жовтня 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що згідно з наказом КП «Служба єдиного замовника»

від 26 липня 2018 року створено комісію з метою встановлення факту невиконання посадових обов`язків та доручень директора юрисконсультом юридичної служби Холостенком О. В. і встановлення обставин, що призвели до такого порушення.

Відповідно до акта проведення службового розслідування від 31 липня

2018 року на оперативних нарадах, які відбулися 15 червня 2018 року,

19 червня 2018 року, 24 липня 2018 року, юрисконсульту юридичної служби ОСОБА_1 протокольними дорученнями директора були надані завдання, які необхідно було виконати у зазначені терміни.

Завдання директора відповідають посадовій інструкції ОСОБА_1 ,

а саме: він повинен був укласти договори з бюджетними та іншими організаціями по наданню їм необхідних комунальних послуг; надати директору звіти про виконану роботу та плани роботи на тиждень; довести до відома споживачів про наявність заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. Жодне протокольне доручення не виконано.

Також встановлено, що всупереч посадових обов`язків, у робочий час як представник позивачів (заявників) ОСОБА_1 систематично приймав участь у судових засіданнях не пов`язаних з діяльністю підприємства.

Наказом від 02 серпня 2018 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Згідно з пунктом 2.7 Посадової інструкції юрисконсульта юридичної служби

КП «Служба єдиного замовника» юрисконсульт веде претензійно-позовну роботу підприємства із заборгованості з центрального опалення та послуг з подачі гарячого водопостачання а також з інших питань відповідно до укладених договорів.

Відповідно до пункту 2.10 вказаної Інструкції юрисконсульт виконує роботу, пов`язану з укладанням господарських договорів, в тому числі і тендерних, бере участь у їх підготовці або дає правову оцінку проектам договорів, які надійшли від контрагентів для підписання.

З посадовою інструкцією ОСОБА_1 був ознайомлений та отримав

її 09 вересня 2016 року.

За змістом пункту 12 Правил внутрішнього розпорядку КП «Служба єдиного замовника» працівник зобов`язаний працювати чесно і сумлінно, дотримуватися дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації, використовувати весь робочий час для підтримки на належному рівні продуктивності праці, утримуватися від дій, що заважають іншим працівникам виконувати їх трудові обов`язки.

Апеляційний суд також встановив, що 15 червня 2018 року, 19 червня

2018 року та 24 квітня 2018 року директор КП «Служба єдиного замовника» надавав позивачу протокольні доручення із зазначенням термінів їх виконання, а саме: 15 червня 2018 року - підготувати необхідні документи для складання договорів з бюджетними і іншими організаціями по наданню їм необхідних комунальних послуг та укласти додаткові угоди до існуючих договорів; 19 червня 2018 року - підготувати необхідні документи для складання договорів з бюджетними і іншими організаціями по наданню їм необхідних комунальних послуг та укласти додаткові угоди до існуючих договорів; 24 квітня 2018 року - надати доповідну записку (вдруге) про укладені договори з населенням про надання житлово-комунальних послуг, зазначивши дату їх укладання та кількість; з метою поліпшення правової роботи з повернення боргів від населення, довести до відома споживачів про існуючу заборгованість, в рамках посадових обов`язків; надавати юридичні консультації споживачам послуг з питань погашення заборгованості, інформувати абонентів шляхом вручення повідомлень (попереджень) їх особисто під розпис; щоденно повідомляти абонентів про існуючу заборгованість за наданні житлово-комунальні послуги у кількості не менш ніж 50 квартир в житлових будинках; про проведену роботу щоденно звітувати керівника.

З метою виконання вище зазначених доручень позивач здійснив роботу щодо узгодження одного договору, який заплановано укласти між КП «Служба єдиного замовника» та Військово-цивільною адміністрацією міста Авдіївка Донецької області про надання платних послуг.

Відповідно до пояснювальних записок ОСОБА_1 інші доручення, зокрема від 25 липня 2018 року та від 01 серпня 2018 року не відповідають його посадовій інструкції, задачам і функціям юридичних підрозділів, які зазначені в Міжгалузевих нормах чисельності працівників юридичної служби, тому не підлягають виконанню.

Згідно з пунктом 4.1 Посадової інструкції юрисконсульта юридичної служби

КП «Служба єдиного замовника» юрисконсульт несе відповідальність за невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання своїх посадових обов`язків у відповідності з вимогами чинного законодавства, колективним договором, правилами внутрішнього розпорядку.

Апеляційний суд також встановив, що ОСОБА_1 приймав участь у розгляді судових справ, не пов`язаних з діяльністю відповідача, а саме:

27 листопада 2017 року у справі про встановлення факту роботи у шкідливих умовах, 27 грудня 2017 року про поділ майна подружжя, 27 лютого 2018 року про призначення пенсії за віком, 26 квітня 2018 року про поділ спільної сумісної власності, 10 квітня 2018 року про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та інших.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX)підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (стаття 139 КЗпП України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

За змістом статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що зібраними у справі доказами підтверджено порушення позивачем своїх трудових обов`язків, зокрема він не виконав розпоряджень відповідача від 15 червня 2018 року, 19 червня 2018 року та 24 липня 2018 року, а також у робочий час приймав участь у судових засіданнях як представник інших осіб, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що КП «Служба єдиного замовника», керуючись пунктом 1 частини першої статті 147 КЗпП України, правильно застосувала до ОСОБА_1 такий захід стягнення як догану.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що апеляційний суд не встановив, який саме проступок вчинив позивач, що стало підставою для дисциплінарного стягнення, оскільки такі доводи спростовані вкладеними у тексті постанови апеляційного суду обставинами. При цьому, позивач не надав суду доказів належного виконання ним трудових обов`язків щодо проведення претензійно-позовної роботи, врегулювання питань дебіторської заборгованості, підготовлених додаткових угод до існуючих договорів або існування об`єктивних перешкод, що вплинули на невиконання ним трудових обов`язків.

Доводи касаційної скарги, що відповідач надавав позивачу доручення, які не передбачені його посадовою інструкцією, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що КП «Служба єдиного замовника» не мало доказів, що ОСОБА_1 у робочий час приймав участь у розгляду судових справ як представник сторонніх осіб, оскільки такі доводи спростовані витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, листом Селидівського міського суду Донецької області від 09 серпня

2018 року, табелями обліку використання робочого часу тощо.

Безпідставними є доводи касаційної скарги, що директор КП «Служба єдиного замовника» ОСОБА_2 не має права порушувати питання, які відбулися з часів іншого директора - ОСОБА_3 , оскільки зібраними у справі доказами підтверджено порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, а зміна керівника підприємства не може бути підставою для уникнення працівником відповідальності за вчинені проступки.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що апеляційна скарга подана з порушенням строків на апеляційне оскарження, оскільки з матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції відповідач отримав 30 травня 2019 року, а з апеляційною скаргою звернувся 12 червня 2019 року, тобто в межах строку, визначеного статтею 354 ЦПК України.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в апеляційному суді з наданням відповідної правової оцінки всім обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд під час вирішення заяв про постановлення окремої ухвали

У жовтні 2019 року та лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявами про постановлення окремої ухвали.

Заяви ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали мотивовані тим, що договір між КП «Служба єдиного замовника» та адвокатом

Чекменьовим Д. М., який знаходиться у матеріалах справи, є підробленим. Вказував, що відповідач не оприлюднив звіт про укладені договори про надання послуг адвокатами, чим порушив вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив постановити окрему ухвалу щодо порушення КП «Служба єдиного замовника» та адвокатом Чекменьовим Д. М. законодавства, за що передбачена статтями 358, 366,

368 КК України кримінальна відповідальність, та повідомити належні органи.

Відповідно до статті 420 ЦПК України суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

У частині першій статті 262 ЦПК України передбачено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (частина друга статті 262 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що до письмових пояснень відповідача, які підписані представником ОСОБА_5 додано витяг з договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, який укладений між

КП «Служба єдиного замовника» та адвокатом Чекменьовим Д. М.

від 15 липня 2019 року, ордер на надання правової допомоги від 15 липня 2019 року, а також свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження викладених у заявах доводів, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 262, 400, 401, 403, 416, 420 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного суду від 17 липня 2019 року залишити без змін.

Відмовити в задоволенні заяв ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

В. В. Сердюк