Історія справи

Постанова КЦС ВП від 19.03.2025 року у справі №352/271/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року

м. Київ

справа № 352/271/21

провадження № 61-17326св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2024 року у складі судді Хоминець М. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Пнівчук О. В., Томин О. О., і виходив з такого.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У лютому 2021 року АБ «Укргазбанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

2. На обґрунтування позовних вимог АБ «Укргазбанк» зазначало, що

05 вересня 2008 між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є

АБ «Укргазбанк», та позичальником ОСОБА_4 укладено кредитний договір

№ 22-ІФ/08-47, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 50 000,00 дол. США на строк до 04 вересня 2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14,4 % річних. Сторони договору погодили збільшену процентну ставку у розмірі 15,4 % річних на прострочену заборгованість та сплату пені в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

3. Крім того, 05 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення зобов`язань за кредитним договором. Також для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 05 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Юрчаком О. В., згідно з яким іпотекодавець передав в іпотеку банку домоволодіння АДРЕСА_1 та присадибну земельну ділянку кадастровий № 2625880901:02:035:0024, площею 0,1845 га, яка розташована на АДРЕСА_1 .

4. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер. Станом на день його смерті заборгованість за кредитним договором становила 116 308,47 дол. США та складалася з: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі

48 530,45 дол. США; простроченої заборгованості по процентах у розмірі

67 778,02 дол. США; 2 882 554,69 грн пені, з яких 1 302 443,47 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності та

1 580 111,22 грн - пеня за несвоєчасне погашення процентів в межах строку позовної давності.

5. Посилався банк на те, що спадкоємці померлого позичальника ОСОБА_4 відповідно до вимог частини першої статті 1282 Цивільного кодексу України зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

6. Враховуючи наведене, АБ «Укргазбанк» просило суд: звернути стягнення на майно відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яке одержано у спадок, на користь АБ «Укргазбанк» у розмірі 116 308,47 дол. США та 2 882 554,69 грн у рахунок погашення боргу спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стислий виклад позиції відповідачів

7. Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначали, що борг позичальника ОСОБА_4 на момент його смерті становив

552 111,00 грн, що визначено рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 березня 2014 року, з урахуванням ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 30 травня 2024 року про роз`яснення.

8. Зазначали, що спадковим майном є лише половина нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці банку, оскільки друга половина належить відповідачці ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності подружжя. Відповідачі самі провели оцінку вартості домоволодіння, яка станом на 10 лютого 2024 року становить 1 120 000,00 грн, вартість земельної ділянки становить 23 000,00 грн. Тобто ринкова вартість майна становить 1 143 000,00 грн, що фактично у два рази перевищує визначену в іпотечному договорі.

9. Кожен з відповідачів успадкував по 1/6 частині спадкового майна (1/2 частки) в сумі 190 500,00 грн (1 143 000,00 грн/6). Разом з тим відповідачі

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю сплатили банку вартість успадкованої кожним 1/6 частини майна, у зв`язку з чим позов до цих спадкоємців не підлягає задоволенню.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

10. Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2024 року позов задоволено частково.

11. У рахунок погашення заборгованості спадкодавця ОСОБА_4 перед

АБ «Укргазбанк» за кредитним договором № 22-ІФ/08-47 від 05 вересня 2008 року у розмірі 58 586,77 дол. США, що складається з 48 530,45 дол. США простроченої заборгованості за кредитом і 10 056,32 дол. США заборгованості за відсотками та 1 000,00 грн пені звернуто стягнення на успадковане ОСОБА_1 нерухоме майно, яке складається з 1/6 частини будинковолодіння

АДРЕСА_1 та 1/6 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 2625880901:02:035:0024 площею 0,1846 га, що розташована на АДРЕСА_1 , шляхом проведення електронного аукціону.

12. У решті позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

13. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після пред'явлення позову про дострокове стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором у порядку частини другої статті 1050 ЦК України, що мало місце в лютому 2013 року, право позивача на нарахування процентів та пені за кредитним договором припинилося. З огляду на те, що після смерті позичальника ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину прийняли троє спадкоємців за законом першої черги - відповідачі у справі, водночас ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконали свій обов`язок як спадкоємці щодо задоволення вимог кредитора, позов підлягає частковому задоволенню щодо стягнення коштів з відповідачки ОСОБА_1 та звернення стягнення на успадковану нею 1/6 частину нерухомого майна.

Основний зміст та мотиви судового рішення суду апеляційної інстанції

14. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 листопада

2024 року апеляційну скаргу АБ «Укргазбанк» залишено без задоволення.Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2024 року залишено без змін.

15. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для звернення стягнення на успадковане

ОСОБА_1 нерухоме майно після смерті позичальника ОСОБА_4 . З огляду на те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконали свій обов`язок, як спадкоємці, щодо задоволення вимог кредитора, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог до цих відповідачів про звернення стягнення на успадковане ними майно.

Узагальнені доводи касаційної скарги

16. 26 грудня 2024 року АБ «Укргазбанк» через підсистему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

17. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 645/3265/13, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 755/7730/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 347/952/17, від 18 вересня 2019 року у справі № 336/7643/18, від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, від 20 січня 2020 року у справі № 916/556/19, від 20 січня 2020 року у справі № 902/803/17, від 22 січня 2020 року у справі № 306/2000/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 904/1093/19, від 05 лютого 2020 року у справі № 924/196/19, від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17, від 04 березня 2020 року у справі № 2609/30529/12, від 15 липня 2020 року у справі № 645/1566/16-ц, від 10 лютого 2021 року у справі № 904/5934/17, від 31 березня 2021 року у справі № 923/875/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 910/9351/20, від 12 травня 2021 року у справі № 905/2340/19, від 05 липня 2021 року у справі № 910/12556/20, від 07 липня 2021 року у справі № 916/2620/20, від 21 липня 2021 року у справі № 910/12930/18, від 24 листопада 2021 року у справі № 615/473/20, від 06 липня 2022 року у справі № 546/338/20, від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц, від 07 квітня 2023 року у справі № 910/5172/19, від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили зібрані у справі докази, не надали їм належної правової оцінки та встановили обставини на підставі неналежних доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

18. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не з`ясували дійсний склад спадкового майна, отриманого спадкоємцями в натурі, дійсну вартість спадкового майна, не дослідили всі зібрані у справі докази та порушили норми процесуального права, прийнявши на стадії судових дебатів подані відповідачами звіти про оцінку спірного нерухомого майна.

19. Зауважує, що оцінка майна була проведена за ініціативою відповідачів, без постановлення ухвали про призначення експертизи для визначення вартості спадкового майна, без попередження експерта про кримінальну відповідальність. Більш того, така оцінка є заниженою та не відповідає ринковій ціні. Вартість майна у наданих відповідачами звітах визначалася не на дату його отримання у спадщину та була встановлена без ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього. Результати проведення оцінки не були погоджені з банком як кредитором/іпотекодержателем, а результат оцінки суперечить портфельній переоцінці предмету іпотеки.

20. Зазначене, на думку заявника, свідчить про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про виконання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 своїх обов`язків, як спадкоємців, щодо задоволення вимог кредитора в повному обсязі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

21. Ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.

22. Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 352/271/21, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

23. 11 лютого 2025 року матеріали цивільної справи № 352/271/21 надійшли на адресу Верховного Суду.

24. Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25. 05 вересня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір

№ 22-ІФ/08-47, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 50 000,00 дол. США на строк до 04 вересня 2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14,4 % річних. Сторони договору погодили збільшену процентну ставку у розмірі 15,4 % річних на прострочену заборгованість та сплату пені в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

26. 05 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель взяв на себе зобов`язання нести солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення зобов`язань за кредитним договором.

27. Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 05 вересня 2008 року банк та іпотекодавець ОСОБА_4 уклали іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Юрчаком О. В., згідно з умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку банку таке нерухоме майно: 1) домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку загальною площею 237,2 кв. м житловою площею 75,5 кв. м; 2) земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий № 2625880901:02:035:0024, площею 0,1846 га, яка розташована на АДРЕСА_1 . За згодою сторін предмет іпотеки оцінено у 595 800,00 грн, а саме: вартість земельної ділянки - 132 650,00 грн, вартість домоволодіння - 463 150,00 грн.

28. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер.

29. Згідно з наданим розрахунком заборгованості, банк заявив до стягнення заборгованість, яка утворилася станом на день смерті позичальника, у розмірі 116 308,47 дол. США, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 48 530,45 дол. США; простроченої заборгованості по процентах у розмірі 67 778,02 дол. США; пені у розмірі 2 882 554,69 грн, з яких 1 302 443,47 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності та

1 580 111,22 грн - пеня за несвоєчасне погашення процентів в межах строку позовної давності.

30. Водночас, банк у лютому 2013 року звертався до суду з позовом до позичальника ОСОБА_4 та поручителя ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що складалася із 48 530,45 дол. США за тілом кредиту, 25 745,45 дол. США за процентами та 238 706,15 грн пені.

31. Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 березня 2014 року у справі № 352/260/13-ц було скасовано рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2014 року та ухвалено нове рішення про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у солідарному порядку 48 530,45 дол. США простроченої заборгованості за кредитом, що еквівалентно 387 903,89 грн, 20 426,52 дол. США заборгованості по процентах, що еквівалентно 163 207,89 грн, 1 000 грн пені, нарахованих станом на 07 лютого 2013 року на виконання умов кредитного договору від 05 вересня 2008 року; усього стягнуто 552 111,00 грн заборгованості за кредитним договором.

32. На виконання зазначеного судового рішення Тисменицький районний суд Івано-Франківської області видав виконавчі листи, які перебувають на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького В. В.

33. У квітні 2024 року приватний виконавець подав заяву про роз`яснення рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 березня 2014 року. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 травня 2024 року було роз`яснено резолютивну частину судового рішення від 27 березня 2014 року та зазначено, що стягненню з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» підлягають 48 530,45 дол. США простроченої заборгованості за кредитом, що на час розгляду справи було еквівалентно

387 903,89 грн, 20 426,52 дол. США заборгованості по процентах, що на час розгляду справи було еквівалентно 163 207,89 грн, 1 000,00 грн пені, нарахованих станом на 07 лютого 2013 року на виконання умов кредитного договору

від 05 вересня 2008 року.

34. Після смерті позичальника ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину прийняли троє спадкоємців за законом першої черги, а саме: дружина померлого ОСОБА_1 та двоє їхніх дітей ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

35. З листа Драгомирчанської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 29 липня 2020 року № 205 вбачається, що разом із ОСОБА_4 в житловому будинку на АДРЕСА_1 до дня його смерті проживали і були зареєстровані дружина та двоє повнолітніх дітей.

36. Спадкова справа № 137/2019 зареєстрована в Спадковому реєстрі 18 липня 2019 року на підставі вимоги (претензії) кредитора ПАТ АБ «Укргазбанк» від 11 липня 2019 року. Відповідно до інформації державного нотаріуса Тисменицької державної нотаріальної контори Колтун С. В. після смерті ОСОБА_4 ніхто із спадкоємців не звертався до нотаріальної контори та не отримував свідоцтва про право на спадщину.

37. Ухвалою Тисменицького районного суду від 27 серпня 2021 року, яка набрала законної сили, у порядку статті 443 ЦПК України в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа суду № 352/260/13-ц від 06 травня 2014 року було визначено частку майна боржника ОСОБА_1 у нерухомому майні, яке перебуває в іпотеці позивача - будинковолодінні та присадибній земельній ділянці, що розташовані на

АДРЕСА_1 , у розмірі 1/2 частини на праві спільної сумісної власності подружжя.

38. Відповідно до наданого представником відповідача звіту про оцінку майна оціночна (ринкова) вартість будинковолодіння

АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку загальною площею

237,2 кв. м, станом на 10 лютого 2024 року становить 1 120 000,00 грн.

39. Згідно з наданим представником відповідача звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки вартість земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий № 2625880901:02:035:0024, площею 1846 кв. м, на

АДРЕСА_1 станом на 29 липня 2024 року становить 23 000,00 грн.

40. Загальна ринкова вартість нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці позивача, становить 1 143 000,00 грн (1 120 000,00 грн + 23 000,00 грн), а вартість спадкового майна - 571 500,00 грн (1 143 000,00 грн : 2).

41. Частка кожного з трьох спадкоємців дорівнює 1/6 частині будинковолодіння та 1/6 частині присадибної земельної ділянки (1/2 або

3/6 : 3 = 1/6).

42. Кожен з трьох відповідачів успадкував нерухоме майно вартістю 190 500,00 грн (571 500,00 грн : 3 = 190 500,00 грн). Відповідачі офіційно не оформили свої спадкові права, не отримали свідоцтва про право на спадщину за законом.

43. ОСОБА_2 сплатив на користь банку 190 503,00 грн, погасивши 5 185,04 дол. США боргу позичальника, а саме: 176 700,00 грн згідно з квитанцією від 09 серпня 2023 року, що за курсом НБУ (1 долар США = 36,5686 грн) становило 4 832,0143 дол. США; 4 970,00 грн згідно з квитанцією від 27 лютого 2024 року, що за курсом НБУ (1 долар США = 38,3361 грн) становило 129,6428 дол. США; 4 998,00 грн згідно з квитанцією від 28 лютого 2024 року, що за курсом НБУ (1 долар США = 38,4249 грн) становило 130,0719 дол. США; 3 835,00 грн згідно з квитанцією від 29 липня 2024 року, що за курсом НБУ (1в долар США = 41,0980 грн) становило 93,3135 дол. США.

44. ОСОБА_3 сплатила на користь банку 190 503,00 грн, погасивши 5 185,16 дол. США боргу позичальника, а саме: 176 700,00 грн згідно з квитанцією від 10 серпня 2023 року, що за курсом НБУ (1 долар США = 36,5686 грн) становило 4 832,0143 дол. США; 4 970,00 грн згідно з квитанцією від 27 лютого 2024 року, що за курсом НБУ (1 долар США = 38,3361 грн) становило 129,6428 дол. США; 4 998,00 грн згідно з квитанцією від 28 лютого 2024 року, що згідно курсу НБУ (1 долар США = 38,4249 грн) становило 130,0719 дол. США; 3 835,00 грн згідно з квитанцією від 30 липня 2024 року, що згідно курсу НБУ (1 долар США = 41,0478 грн) становило 93,4276 дол. США.

Позиція Верховного Суду

45. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

46. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

47. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

48. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

49. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

50. Спірні правовідносини стосуються захисту прав кредитора на задоволення своїх вимог після смерті боржника за кредитним договором № 22-ІФ/08-47 від 05 вересня 2008 року. З огляду на доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття провадження у справі, що переглядається в касаційному порядку, а також положення частини першої статті 400 ЦПК України, межами касаційного перегляду є перевірка дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині висновків про відмову у задоволенні позовних вимог АБ «Укргазбанк» до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

51. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до зазначених відповідачів, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як спадкоємці померлого позичальника ОСОБА_4 , належним чином виконали свій обов`язок спадкоємців та сплатили кредитору вартість успадкованої ними частки у нерухомому майні, отриманої після смерті їх батька ОСОБА_4 .

52. Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України). Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань.

53. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

54. Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

55. Статтями 1216 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

56. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

57. Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

58. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

59. За частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

60. Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

61. Згідно із положеннями статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб..

62. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

63. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

64. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

65. Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

66. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

67. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

68. За змістом наведених вище норм права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

69. У разі смерті позичальника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в основному зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину (постанова Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13, постанова Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 2-2519/11).

70. У постанові Верховного Суду у від 18 вересня 2019 року у справі

№ 640/6274/16-ц зазначено, що при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

71. До обов`язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов`язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна (постанови Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, від 26 жовтня 2022 року у справі № 336/437/21,

від 20 березня 2024 року у справі № 128/839/19).

72. Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

73. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

74. Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

75. Встановивши на підставі наявних у матеріалах справи доказів вартість успадкованої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частки у нерухомому майні, яке увійшло до складу спадщини, відкритої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_4 , а також факт її виплати двома спадкоємцями кредитору, що не спростовується останнім, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для звернення стягнення на набуте вказаними спадкоємцями спадкове майно.

76. Колегія суддів враховує, що фактично АТ «Укргазбанк» не погоджується з визначеною вартістю спірного будинковолодіння

АДРЕСА_1 та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий

№ 2625880901:02:035:0024, площею 0,1846 га, що розташована на АДРЕСА_1 , 1/6 вартості яких була сплачена ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (кожним) на користь банку у рахунок погашення боргу спадкодавця.

77. Судом першої інстанції було обґрунтовано прийнято до уваги надані відповідачами звіти від 10 лютого 2024 року про оцінку спірного нерухомого майна. Натомість позивач, в порядку спростування поданих відповідачами доказів, жодного доказу на підтвердження вартості успадкованого майна не надав, клопотання про призначення судової експертизи не заявляв.

78. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин, нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, надали правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог АБ «Укргазбанк», заявлених до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

79. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, значною мірою зводяться до переоцінки доказів.

80. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

81. Посилання касаційної скарги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті з пропуском строку звітів про оцінку спірного нерухомого майна є необґрунтованими. Так, перший звіт про оцінку майна був наданий до відзиву ОСОБА_5 на позовну заяву. Наступний звіт про оцінку майна був наданий з посиланням на закінчення терміну чинності попереднього звіту. Водночас, у позивача була реальна можливість надати належні, допустимі та достатні докази на спростування визначеної у поданих відповідачами звітах щодо вартості нерухомого майна, чим останній не скористався, не дивлячись на те, що справа перебувала у провадженні суду першої інстанції більше трьох років, а перший звіт про оцінку був наданий відповідачами ще у травні 2021 року.

82. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

83. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

84. Висновки судів першої та апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилається заявник у касаційній скарзі.

85. Верховний Суд неодноразово зауважував, що зважаючи на різноманітність правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, ураховуючи фактичні обставини, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі

№ 201/16373/16-ц, від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21)).

86. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

87. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

88. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

89. З урахуванням доводів касаційної скарги ПАТ АБ «Укргазбанк», які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 402 409 410 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» залишити без задоволення.

2. Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області

від 01 серпня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович