ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/2620/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О. Р. - головуючого, Бакуліної С. В., Кондратової І. Д.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В. А.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Тайл" - Чубенко В. В.

Фізичної особи-підприємця Васіліогла Юрія Семеновича - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Васіліогла Юрія Семеновича

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 (колегія суддів у складі: Головея В. М., Принцевської Н. М., Разюк Г. П. )

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Тайл" (далі - ТОВ "Голден Тайл")

до Фізичної особи-підприємця Васіліогла Юрія Семеновича (далі - ФОП Васіліогло Ю. С. )

про стягнення 1 911 372,87 грн

ВСТУП

1. Спір у цій справі виник між продавцем керамічної плитки (ТОВ "Голден Тайл") та її покупцем (ФОП Васіліогло Ю. С. ) щодо стягнення заборгованості за поставлений товар. Продавець звернувся до суду. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив через відсутність доказів поставки товару саме за Договором. Суд апеляційної інстанції скасував вказане рішення та ухвалив нове, яким позов задовольнив частково. ФОП Васіліогло Ю. С. звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

2. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи є акти звірки взаєморозрахунків належними доказами наявності заборгованості;

- чи може суд апеляційної інстанції відмовляти в задоволенні клопотання про призначення експертизи або зупинення провадження, поданого з пропущенням строку на подання відзиву;

- чи може суд визнавати обставини встановленими на підставі більшої вірогідності доказів, поданих на їх підтвердження, аніж доказів, наданих на їх спростування?

3. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких міркувань.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Обставини справи

4.15.10.2008 ТОВ "Голден Тайл" та ФОП Васіліогло Ю. С. уклали договір поставки товару № 18-СО-08 (далі - Договір).

5. Відповідно до п. 1.1. Договору ТОВ "Голден Тайл" зобов'язалось передати плитку керамічну (далі - Товар) у власність ФОП Васіліогло Ю. С., останній же зобов'язався прийняти та оплатити Товар на умовах Договору.

6. Згідно з п. 2.1. Договору ТОВ "Голден Тайл" здійснює поставку Товару в найменуваннях та кількості відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.

7. Відповідно до п. 4.1 Договору (з урахуванням додаткової угоди від 30.01.2015 № 2) відповідач сплачує ціну за Товар протягом 30 робочих днів з моменту передачі позивачем Товару відповідачу. День передачі Товару відповідачу зазначається у накладній.

8. Відповідно до п. 6.1. договору поставка товару підтверджується відповідними документами:

- у разі, коли покупець приймає товар на майданчиках (складах) постачальника, -видатковою накладною;

- у разі, коли покупець користується послугами залізниці з перевезення товару та товар у постачальника приймає залізниця, - накладною (документом на перевезення вантажу).

9. У грудні 2019 року ТОВ "Голден Тайл" поставило ФОП Васіліогло Ю. С. товар (плитку) на загальну суму 1 791 483,08 грн. Повноважними представниками сторін підписані накладні (без зауважень та заперечень): № ОДЦ-1962 від 02.12.2019 на суму 135 336,23 грн; № ОДЦ-1963 від 02.12.2019 на суму 109 967,03 грн; № ОДЦ-1965 від 02.12.2019 на суму 168 415,15 грн; № ОДЦ-1969 від 03.12.2019 на суму 174 718,70 грн; № ОДЦ-1972 від 03.12.2019 на суму 212 626,85 грн; № ОДЦ-1973 від 03.12.2019 на суму 222 557,83 грн; № ОДЦ-1974 від 03.12.2019 на суму 128 471,17 грн; № Го-2591 від 04.12.2019 на суму 111 531,98 грн; № ОДЦ-1984 від 05.12.2019 на суму 29 136,37 грн; № ОДЦ-1986 від 05.12.2019 на суму 24
439,40 грн; № ОДЦ-1987 від 05.12.2019 на суму 8 404,30 грн; № ОДЦ-1993 від
05.12.2019 на суму 11 351,71 грн; № ОДЦ-2001 від 06.12.2019 на суму 110 444,04
грн; № ОДЦ-2002 від 06.12.2019 на суму 185 348,22 грн; № ОДЦ-2003 від 06.12.2019 на суму 59 449,22 грн; № ОДЦ-2011 від 09.12.2019 на суму 99 284,88 грн.

10. Сторонами підписано акти звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2019 та на
30.06.2020. У зазначених актах знайшли своє відображення всі поставки товару, якими позивач обґрунтовує стягувану суму заборгованості та проведені відповідачем оплати.

11.11.06.2020 ТОВ "Голден Тайл" направило через засоби поштового зв'язку на адресу ФОП Васіліогло Ю. С. претензію від 09.06.2020 № 0906-20 з вимогою погашення боргу.

Короткий зміст позовних вимог

12. У вересні 2020 року ТОВ "Голден Тайл" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ФОП Васіліогло Ю. С. про стягнення 1 706 107,17
грн основної суми боргу, 148 083,62 грн пені, 23 889,59 грн інфляційного збільшення, 33 292,49 грн 3% річних.

13. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладений Договір, на виконання умов якого ТОВ "Голден Тайл" поставило ФОП Васіліогло Ю. С. Товар, за який останній не розрахувався.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

14. Господарський суд Одеської області рішенням від 04.11.2020 відмовив у задоволенні позовних вимог через їх недоведеність. Відмову мотивував тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів поставки Товару відповідачу за Договором, однак в обґрунтування позовних вимог посилався на порушення зобов'язання саме за цим Договором. Водночас із накладних вбачається, що Товар поставили відповідно до договору від 01.01.2011 № 18, що не є підтвердженням поставки Товару за Договором, який має іншу дату та номер (від 15.10.2008 № 18-СО-08).

15. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 11.03.2021 рішення суду першої інстанції скасував, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: позовні вимоги задовольнити частково; стягнути з ФОП Васіліогло Ю. С. на користь ТОВ "Голден Тайл" 1 706 107,17 грн основного боргу, 9 788,84 грн інфляційних втрат та 25 738,44 грн витрат по сплаті судового збору.

16. Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що:

- між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб, в якому сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов, оскільки кожна накладна містить загальну суму поставки (ціна), найменування товару (предмет) та дату поставки (строк), а претензією від 09.09.2020 позивач встановив кінцевий строк оплати товару;

- по накладним з 02.12.2019 по 09.12.2019 позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 1 791 483,08 грн, однак заборгованість в сумі 1 706 107,17 грн, підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2020;

- матеріали справи не містять, а відповідач не надав суду належних та допустимих доказів виконання своїх зобов'язань за вказаними накладними щодо сплати коштів за поставлений товар у повному обсязі, як і не надав доказів пред'явлення позивачу претензій та зауважень щодо кількості, якості та вартості товару або накладних на повернення товару;

- необґрунтованими є пояснення представників відповідача про те, що ФОП Васіліогло Ю. С. не підписував договір поставки, не отримував товар за накладними за цим договором, оскільки вони не підтверджені жодними доказами та в суді першої інстанції відповідач не надав заперечень щодо заявлених позовних вимог;

- факт підписання ФОП Васіліогло Ю. С. як покупцем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар;

- акти звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2019 та 30.06.2020 підписані повноважними представниками сторін (відповідачем особисто); підписання акта звірки уповноваженою особою боржника, у якому зазначено розмір заборгованості, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

17.05.04.2021 ФОП Васіліогло Ю. С. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від
11.03.2021, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи учасників справи

18. В обґрунтування вимог касаційної скарги ФОП Васіліогло Ю. С. посилається на те, що:

- апеляційний суд в оскаржуваній постанові застосував норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК), Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.08.2020 у справі № 910/4919/19, відповідно до якого акт звірки не є первинним документом на підтвердження здійснення господарської операції між сторонами чи наявності зобов'язання за господарським договором; сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом;

- апеляційний суд неправомірно залишив без розгляду клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі, як такі, що подані з порушенням строків, встановлених в ухвалі суду від 14.01.2021, та через ненадання відповідачем доказів направлення останніх на адресу позивача;

- апеляційний суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме Договору, накладних за період з 02.12.2019 по
09.12.2019, які відповідач не підписував;

- відповідач не укладав та не підписував із позивачем договорів поставки та не замовляв товар на виконання Договору;

- акт звірки, яким суд апеляційної інстанції мотивує рішення, не підтверджений первинними документами.

19.16.06.2020 ТОВ "Голден Тайл" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу. Доводи відзиву в цілому співпадають з висновками суду апеляційної інстанції. ТОВ "Голден Тайл" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

20. Верховний Суд ухвалою від 27.05.2021 відкрив касаційне провадження, розгляд касаційної скарги призначив на 23.06.2021. Ухвалою від 23.06.2021 відклав розгляд справи на 07.07.2021.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Чи є акти звірки взаєморозрахунків належними доказами наявності заборгованості?

21. Скаржник посилається на те, що апеляційний суд в оскаржуваній постанові застосував норми ЦК та Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.08.2020 у справі № 910/4919/19, відповідно до якого акт звірки не є первинним документом на підтвердження здійснення господарської операції між сторонами чи наявності зобов'язання за господарським договором; сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

22. Проаналізувавши вказаний висновок, суд касаційної інстанції вважає, що він стосується правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається, з огляду на таке.

23. У справі № 910/4919/19 предметом спору були вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів. Справа стосувалась повернення авансового платежу, який перераховано на рахунок замовника за державним контрактом з оборонного замовлення на закупівлю озброєння та військової техніки.

24. У вказаній справі суди виходили з такого:

1) згідно з платіжним дорученням № 725 ДП "Антонов" 21.04.2016 перерахувало Міністерству грошові кошти у сумі 111885073,82 грн, і такі дії позивача були зумовлені необхідністю виконання рішення Господарського суду міста Києва від
22.10.2014 у справі № 910/24853/13, яке набрало законної сили та було обов'язковим до виконання;

2) у подальшому вказане судове рішення було скасовано судом касаційної інстанції, внаслідок чого припинився обов'язок позивача зі сплати грошових коштів у спірній сумі на користь Міністерства, який (обов'язок) ґрунтувався на рішенні суду, натомість у Міністерства виник обов'язок повернути підприємству зазначену суму як отриману за відсутності достатньої правової підстави;

3) відсутність бюджетних коштів на реєстраційному рахунку Міністерства не виправдовує бездіяльність замовника щодо неповернення спірної суми грошових коштів.

25. Таким чином, у зазначеній скаржником справі та у справі, що розглядається, обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, не можна визнати подібними з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій у цих справах інших фактичних обставин, які вплинули на прийняття відповідних рішень при вирішенні спору. У цих справах не тотожні предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, фактичні обставини справи.

26. Водночас у справі № 908/1218/18, у якій з фізичної особи-підприємця стягувалася основна заборгованість та штраф за договором дистрибуції (тобто відносини були подібними), скаржник також стверджував, що суди прийняли за основу акт звірки розрахунків, який як зведений обліковий документ, відображаючи загальну суму заборгованості, не належить до первинних документів бухгалтерської звітності та не може підтверджувати проведення господарської операції. Втім, Верховний Суд визнав акти звірки належними доказами з посиланням на ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Суд вказав, що "відповідач жодних доказів на підтвердження своїх доводів не надав, посилаючись на їх відсутність у сторони-2, тобто не вів свій бухгалтерський облік щодо відносин з позивачем, свої доводи ґрунтує лише на тих доказах, що надав позивач. Разом з тим, дані щодо взаємовідносин між сторонами використовує вибірково, не враховує звіряння сторін..". (постанова Верховного Суду від
21.03.2019 у справі № 908/1218/18).

27. Так, відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 13 ГПК . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

28. Згідно зі ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами; 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

29. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

30. Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

31. Зазначені норми свідчать, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень саме відповідними, вищевказаними, наданими саме цією стороною доказами.

32. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що акт звірки розрахунків є належним письмовим доказом, яким сторона може підтверджувати обставини, на які вона посилається у позові, і не погоджується з твердженням скаржника про ухвалення оскаржуваного судового рішення без урахування висновку Верховного Суду у подібних відносинах.

Чи може суд апеляційної інстанції відмовляти в задоволенні клопотання про призначення експертизи або зупинення провадження, поданого з пропущенням строку на подання відзиву?

33. Посилаючись на п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК скаржник стверджує, що апеляційний суд неправомірно залишив без розгляду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі.

34. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

35. Отже, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, таке порушення норм процесуального права, коли суд необґрунтовано відхилив клопотання учасника справи, внаслідок чого обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, не були встановлені.

36. Скаржник вказує, що у строк, встановлений судом апеляційної інстанції ухвалою від 14.01.2021, ним не було подано клопотань про призначення експертизи та зупинення провадження у справі, оскільки ним не був поданий позов до Господарського суду міста Києва про визнання Договору недійсним. Водночас клопотання пов'язані одне з одним та подані до суду після того, як з'явилися законні підстави для їх подання, з урахуванням того, що участь у судових засіданнях відповідач не приймав.

37. Вказані доводи скаржника Верховний Суд вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на таке.

38. Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 14.01.2021 (отримана відповідачем 19.01.2021) відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Голден Тайл"; встановив строк на подання відзиву до 10.02.2021 та роз'яснив учасникам справи про їх право не пізніше 5 днів з дня вручення ухвали подати до суду заяви чи клопотання щодо розгляду апеляційної скарги по суті, із доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.

39. Згідно зі ст. 118 ГПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги та документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ст. 118 ГПК .

40. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2 ст. 119 ГПК).

41.10.03.2021 до апеляційного суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи; 11.03.2021 до початку судового засідання до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення Господарським судом м. Києва справи № 910/2283/21.

42. Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови та доводів касаційної скарги, ФОП Васіліогло Ю. С. у відповідності до ст. 119 ГПК не просив суд продовжити строк на подання процесуальних документів щодо розгляду апеляційної скарги по суті, а клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі подав через більш як півтора місяця, після отримання вказаної ухвали.

43. Судом апеляційної інстанції також не встановлено поважних причин неподання зазначених клопотань у встановлений судом строк. Скаржник також не просив під час розгляду справи у суді першої інстанції призначити почеркознавчу експертизу.

44. Верховний Суд зазначає, що ФОП Васіліогло Ю. С. як сторона процесу наділений правом подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Згідно з ч. 6 ст. 101 ГПК експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

45. Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

46. Суд апеляційної інстанції встановив, що в порушення п. 3 резолютивної частини ухвали від 14.01.2021, представники відповідача подали клопотання пізніше ніж 5 днів з дня вручення ухвали. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про залишення вказаних клопотань без розгляду.

Чи може суд визнавати обставини встановленими на підставі більшої вірогідності доказів, поданих на їх підтвердження, аніж доказів, наданих на їх спростування?

47. Посилаючись на п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК, скаржник стверджує, що факт поставки Товару позивач доводить накладними, сформованими за період з 02.12.2019 по
09.12.2019 у кількості 16 штук на суму 1 791 483,08 грн, виписаними на виконання договору від 01.01.2011 № 18, який відповідач не укладав та не підписував із позивачем.

48. Водночас вважає, що єдиним доказом, який свідчить про те, що у відповідача може бути зобов'язання про оплату поставленого товару відповідно до позовних вимог, є Договір. Стверджує, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі неналежних та недопустимих доказів.

49. Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

50. Відповідно до ст. 78 ГПК достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

51. Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

52. Колегія суддів звертає увагу, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

53. Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньої кількості доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

54. Іншими словами, тлумачення змісту ст. 79 ГПК свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

55. Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. п.
6.19,6.20 постанови Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 910/11534/18).

56. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

57. Як вказано вище, судом апеляційної інстанції під час розгляду справи встановлено, що відповідачем не було надано жодних доказів, що підтверджують факт виконання своїх зобов'язань з оплати отриманого Товару, пред'явлення претензій щодо його якості та кількості, неотримання Товару за вказаними накладними.

58. Таким чином, суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшов правильного висновку стосовно більшої вірогідності доказів позивача та ухвалив правильне та законне судове рішення. Версія позивача про зазначення помилкових даних в накладних щодо дати та номера договору з точки зору суду апеляційної інстанції є більш вірогідною, аніж версія відповідача про існування іншого договору від 01.01.2011 № 18, який так і не був наданий суду відповідачем, підробку підписів відповідача на накладних, помилкового підписання ним акту звірки.

59. Відповідно до ст. 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

60. Враховуючи наведене, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо встановлення в оскаржуваному судовому рішенні обставин на підставі недопустимих доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

61. Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

62. За ч. 1 ст. 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ч. 1 ст. 309 ГПК межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

63. Ураховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції у цій справі підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Судові витрати

64. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК).

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Васіліогла Юрія Семеновича залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 у справі № 916/2620/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова