Історія справи

Постанова

Іменем України

19 березня 2020 року

м. Київ

справа №686/17001/17

провадження №61-22067св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління національної поліції в Хмельницькій області, Головне управління державної фіскальної служби в Хмельницькій області, Управління державної казначейської служби у м. Хмельницькому Хмельницької області, Головне управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 серпня 2019 року у складі судді Стефанишина С. Л. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у складі колегії суддів Купельського А. В., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області (далі - ГУ НП в Хмельницькій області), Головного управління державної фіскальної служби в Хмельницькій області (далі - ГУ ДФС в Хмельницькій області), Управління державної казначейської служби у м. Хмельницькому Хмельницької області (УДКС у м. Хмельницькому), Головного управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області (далі - ГУ ДКС України у Хмельницькій області), в якому просив стягнути з державного бюджету України на його користь 100 000 000 грн моральної шкоди та 108 316,40 грн майнової шкоди.

Позов мотивовано тим, що бездіяльністю слідчих Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Хмельницькій області та ГУ ДФС в Хмельницькій області,

у кримінальних провадженнях, відкритих за заявами і скаргами позивача, йому завдано моральну і матеріальну шкоду, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету України.

Бездіяльність вказаних відповідачів полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення за заявами ОСОБА_1 , що встановлено відповідними ухвалами слідчих суддів (45 ухвал), якими зобов`язано внести відповідні відомості. Позивач також посилається на те, що бездіяльність відповідачів полягає не лише у внесенні відомостей у ЄРДР, а й відбувається в ході досудового розслідування.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 9 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, в судові засідання 23 липня 2019 року, 09 серпня 2019 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, що є підставою, відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви без розгляду.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 є обґрунтованими, оскільки останній допустив повторну неявку в судове засідання, про день, час, місце якого був повідомлений належним чином і про причини неявки суду не повідомляв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції постановив ухвалу про залишення позову без розгляду, а суд апеляційної інстанції, залишив цю ухвалу без змін, чим порушили абсолютне право позивача на правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність працівників органу державної влади та беззастережне право споживача на доброякісну послугу від органів державної влади, право на сатисфакцію, право на справедливий суд, право на доступ до правосуддя, право на дотримання процесуальних строків, та є фактичною відмовою суддів відправляти правосуддя, включаючи і невиконання своїх же ухвал про проведення судово-психологічної експертизи, яку Київський НДІСЕ ухиляється проводити.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, ГУНП в Хмельницькій області, заперечує проти доводів позивача та просить залишити прийняту у справі постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на законність і обґрунтованість залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Учасники судового процесу та їхні представники, як зазначено у частині першій статті 44 ЦПК України, повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом зазначених положень цивільного процесуального закону повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Установивши, що позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явився в судове засідання (23 липня 2019 року, 09 серпня 2019 року), про причини неявки суду не повідомив та не скористався правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 257 ЦПК України для залишення позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди - без розгляду.

Доводи касаційної скарги заявника, що залишаючи його заяву без розгляду, суд порушив його право на судовий захист, є безпідставними, оскільки особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України).

Крім того, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Доводи касаційної скарги не містять доводів про неправильність застосування судом першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, положень пункту 3 частини першої статі 257 ЦПК України і залишення позову ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з його повторною неявкою в судове засідання без поважних причин та неповідомлення про причини такої неявки.

Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що ухвалою про залишення позову без розгляду порушено права позивача, в тому числі, право на справедливий суд та право на доступ до правосуддя.

Разом з тим, вказані доводи є необґрунтованими та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і встановлені ними обставини щодо наявності правових підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 257 ЦПК України для залишення позову без розгляду.

Процесуальний закон не позбавляє позивача права звертатися до суду повторно при даних конкретних обставинах.

Позивач не навів аргументів, які б свідчили про відсутність обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування таких процесуальних наслідків, як залишення позову без розгляду за наведеною вище нормою.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 серпня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська