Історія справи

Постанова КЦС ВП від 22.01.2025 року у справі №759/13817/18
Ухвала КЦС ВП від 20.04.2020 року у справі №759/13817/18

Постанова

Іменем України

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 759/13817/18

провадження № 61-7793св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представник позивача ОСОБА_2 - Фадєєва Наталія Ігорівна,

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Світлана Тарасівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович,

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Світлана Тарасівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович, ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Фадєєва Наталія Ігорівна, на постанову Київського апеляційного суду від 11 березня

2020 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Махлай Л. Д.,

Шкоріної О. І., та касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року у складі судді Сенька М. Ф. та постанову Київського апеляційного суду

від 11 березня 2020 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М.,

Махлай Л. Д., Шкоріної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко С. Т., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каплуна Ю. В., про визнання недійсною довіреності та договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що їй на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 03 вересня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В., зареєстрованого у реєстрі за № 8692, належить земельна ділянка площею 0,0701 га, кадастровий номер 8000000000:75:670:0092, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

У серпні 2018 року їй стало відомо, що 30 червня 2017 року ОСОБА_5, діючи в її інтересах на підставі довіреності, посвідченої

20 червня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко С. Т. за реєстровим № 437, продав,

а ОСОБА_3 купив земельну ділянку площею 0,0701 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, про що між ними було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю. В. за реєстровим № 4924.

Зазначала, що вона не мала наміру на продаж належної їй земельної ділянки, довіреності на право розпорядження майном ОСОБА_5 не видавала, кошти за спірним договором не отримувала.

Ураховуючи зазначене, посилаючись на вимоги статтей 215 216 ЦК України, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати недійсною довіреність від 20 червня 2017 року, укладену від імені ОСОБА_1, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко С. Т. за реєстровим № 437;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0701 га, кадастровий номер undefined, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю. В. за реєстровим № 4924;

- зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко С. Т. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каплуна Ю. В. внести відповідні зміни до Єдиного реєстру довіреностей, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна.

У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко С. Т., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каплуна Ю. В. про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу, зобов'язання вчинити реєстраційні дії.

Позовна заява мотивована тим, що їй стало відомо, що ОСОБА_5, який діяв в її інтересах, відповідно до довіреності, посвідченої 04 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу

Шевченко С. Т. за реєстровим № 342, продав, а ОСОБА_3 купив земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:75:670:0275,що розташована за адресою: АДРЕСА_2, про що між ними було укладено договір

купівлі-продажу земельної ділянки, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю. В. за реєстровим № 4927.

Зазначала, що вона не мала наміру на продаж належної їй земельної ділянки, довіреності на право розпорядження майном ОСОБА_5 не видавала, кошти за спірним договором не отримувала.

Ураховуючи зазначене, посилаючись на вимоги статтей 215 216 ЦК України, ОСОБА_2 просила суд:

- визнати недійсною довіреність від 20 червня 2017 року, укладену від імені ОСОБА_2, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко С. Т. за реєстровим № 342;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею

0,1 га, кадастровий номер 8000000000:75:670:0275,що розташована за адресою: АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу

Каплуном Ю. В. за реєстровим № 4927;

- зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко С. Т. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каплуна Ю. В. внести відповідні зміни до Єдиного реєстру довіреностей, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна.

У лютому 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко С. Т., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Ю. В., про усунення перешкод у користуванні власністю, набутою шляхом купівлі-продажу земельних ділянок.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 30 червня 2017 року

він придбав у ОСОБА_5, який діяв в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої 20 червня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко С. Т. за реєстровим № 437, земельну ділянку площею 0,0701 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, про що між ними було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю. В. за реєстровим № 4924.

Цього ж дня, він придбав у ОСОБА_5, який діяв в інтересах ОСОБА_2, відповідно до довіреності, посвідченої 04 травня

2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко С. Т. за реєстровим № 342, земельну ділянку площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, про що між ними було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю. В. за реєстровим № 4927.

Проте відповідачі чинять йому перешкоди в користуванні земельними ділянками, які він придбав правомірно.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_3 просив суд усунути перешкоди

у користуванні власністю, набутою шляхом купівлі-продажу, а саме: земельною ділянкою, площею 0,0701 га, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1, та земельною ділянкою, площею 0,1 га, що розташована за адресою:

АДРЕСА_2.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2019 року цивільну справу № 759/13817/18 за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_3 про визнання недійсною довіреності та договору купівлі-продажу земельної ділянки об'єднано в одне провадження з цивільною справою № 759/13824/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсною довіреності та договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Об'єднаній справі присвоїно № 759/13817/18.

Прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, набутою шляхом купівлі-продажу земельних ділянок, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко С. Т., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Ю. В. .

Залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсних довіреностей та договорів купівлі-продажу земельних ділянок третю особу - ОСОБА_5.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачі не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко С. Т. дотримані вимоги статті 45 Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, під час посвідчення спірних довіреностей. Особи довірителів нотаріусом встановлено за паспортами громадянина України. При цьому копії паспортів, що долучені позивачами до позову, є такими ж, що і долучені нотаріусом до довіреностей. Крім того, дані паспортів нотаріусом занесені до журналу реєстраційних дій. Самі довіреності підписані позивачами

в присутності нотаріуса, підпис довірителями власноручно розшифровано (за підписом наведено прізвище та ініціали). Правочини зареєстровані

в Єдиному реєстрі довіреностей. Довіреності довірителями не відкликались.

Будь-яких даних, що нотаріус посвідчив спірні довіреності без особи довірителів, суду не надано. Не надано суду і належних та допустимих доказів, що вказували б на те, що підпис в довіреностях від імені довірителів виконано не позивачами, а іншими особами.

З урахуванням того, що довіреності видані позивачами саме на право розпорядження належними їм земельними ділянками, за відсутності іншого, підстави для визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу земельних ділянок відсутні.

Щодо зустрічного позову судом зазначено, що відповідач не надав доказів на підтвердження факту порушення його прав, та не визначив належного способу захисту порушеного права, а тому цей позов є необґрунтованим.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 рокуапеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7, які діють на підставі ордерів в інтересах ОСОБА_2, залишено без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко С. Т. дотримані вимоги статті 45 Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, під час посвідчення спірних довіреностей.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у травні 2020 року до Верховного Суду,

ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Фадєєва Н. І., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судове рішення апеляційного суду скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі, поданій у травні 2020 року до Верховного Суду,

ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат

Фадєєва Н. І., мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно залишив без задоволення клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи у зв'язку з її перебуванням на лікарняному та у зв'язку з участю її представника у кримінальній справі, чим порушив права позивача на основні засади процесуального законодавства, а саме: змагальність сторін, право на справедливий суд та правову допомогу.

Також суд апеляційної інстанції безпідставно проігнорував клопотання представника ОСОБА_2 про визнання поважними причини неподання доказів до суду першої інстанції та долучення до матеріалів справи висновку експерта від 24 жовтня 2019 року № 17-3/1536.

Касаційна скарга ОСОБА_2, мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував заяву представника позивачів про відкладення підготовчого судового засідання та водночас за наявності факту відсутності повідомлення позивачів про розгляд справи, суд першої інстанції

25 березня 2019 року прийняв рішення про закінчення підготовчого засідання, що підтверджується відповідним протоколом.

Зазначає, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанції ухвалив рішення 13 травня 2019 року щодо особи, правоздатність якої була припинена.

Також суд апеляційної інстанції безпідставно залишив без задоволення її клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з її перебуванням на лікарняному та у зв'язку з участю її представника у кримінальній справі, чим порушив права позивача на основні засади процесуального законодавства, а саме: змагальність сторін, право на справедливий суд та правову допомогу.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі № 519/1046/13-ц (провадження № 61-238св18).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2020 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив на касаційні скарги, в якому зазначає, що касаційні скарги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Також у липні 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко С. Т. подала до Верховного Суду відзив на касаційні скарги, в якому просить відмовити у задоволенні касаційних скарг та оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30 червня 2017 року ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_5, який діяв

в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої 20 червня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу

Шевченко С. Т. за реєстровим № 437, земельну ділянку площею 0,0701 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, про що між ними було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю. В. за реєстровим № 4924 (а. с. 14,15,105,106, т. 1).

Цього ж дня, ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_5, який діяв

в інтересах ОСОБА_2, відповідно до довіреності, посвідченої

04 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко С. Т. за реєстровим № 342, земельну ділянку площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, про що між ними було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю. В. за реєстровим № 4927 (а. с. 58-61,107,108, т. 2).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктів 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат

Фадєєва Н. І., підлягає частковому задоволенню.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами 1 та 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають із огляду на таке.

Подаючи апеляційну скаргу, ОСОБА_2, в інтересах якої діяв представник ОСОБА_7, додала свідоцтво про смерть ОСОБА_1, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до ухвалення рішення судом першої інстанції (а. с. 210 т. 1).

Отже, факт того, що сторона у справі - позивач ОСОБА_8 померла до ухвалення рішення судом першої інстанції, суду апеляційної інстанції було достовірно відомо.

Згідно з частиною 4 статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені

в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які

б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі, у даному випадку до відкриття апеляційного провадження.

Отже ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається

в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно

від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна

в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження

у справі.

Чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду чи апеляційного перегляду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, і в силу вказаного не може бути стороною у справі.

Апеляційний суд, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вказаного не врахував та помилково залишив без змін рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 3 та частини 4 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Згідно із частиною 6 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, які призвели до помилкового ухвалення рішення судом першої інстанції та апеляційного перегляду справи за участю померлої особи, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин рішення суду першої інстанції та судове рішення апеляційного суду не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалено з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини 3 та 4 статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно із частиною 4 статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 409 411 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Фадєєва Наталія Ігорівна, задовольнити частково.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк