Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.09.2018 року у справі №607/6884/17

Постанова

Іменем України

17 липня 2019 року

м. Київ

справа № 607/6884/17

провадження № 61-27518св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , поданою представником ОСОБА_3 , на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 16 березня 2018 року у складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Храпак Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю.

Позов мотивовано тим, що відповідно до нотаріального свідоцтва від 23 січня 2017 року він є власником житловим будинком АДРЕСА_1 . Це майно було передано йому у власність органами державної виконавчої служби, як стягувачеві за виконавчими провадженнями про стягнення боргу з ОСОБА_2 . Оформивши право власності, він надіслав відповідачу повідомлення з вимогою про виселення з будинку, однак відповідач добровільно виселятися не бажає та чинить йому перешкоди у користуванні житлом.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив усунути йому перешкоди у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 із зазначеного будинку та зобов`язати відповідача не чинити йому перешкод в користуванні належним йому житловим будинком.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 грудня 2017 року у складі судді Грицака Р. М. позов ОСОБА_1 задоволено.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_2 порушено права позивача, які підлягають захисту шляхом усунення йому перешкод у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1 .

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 27 лютого 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено. Апеляційна скарга ОСОБА_2 не відповідала вимогам статей 185, 356 ЦПК України, а саме: не сплачено судовий збір та надано строк для усунення указаного недоліку апеляційної скарги.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 16 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 грудня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Визнаючи неподаною та повертаючи скаргу, апеляційний суд виходив із того, що оскільки у встановлений судом строк ОСОБА_2 вимоги ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 16 березня 2018 року не виконала, апеляційна скарга відповідно до вимог статей 185, 356, 357 ЦПК України повертається заявнику.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану судову ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для відкриття провадження у справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом належним чином не оцінено надані докази до клопотання про звільнення від сплати судового збору та безпідставно відмовлено у задоволенні такого клопотання. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції обмежив її у доступі до правосуддя.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 27 лютого 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено та ОСОБА_2 було надано строк для усунення указаного недоліку апеляційної скарги.

12 березня 2018 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про продовження строку, необхідного для виконання ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 27 лютого 2018 року до десяти днів з дня подачі заяви про продовження строку (а.с. 163).

Проте, апеляційний суд не розглянув подане ОСОБА_2 клопотання про продовження строку необхідного для виконання ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 27 лютого 2018 рокута ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 16 березня 2018 року передчасно визнав її апеляційну скаргу неподаною.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium) від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» (Hoffmann v. Germany) від 11 жовтня 2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11?рп/2007 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 Кримінально-процесуального кодексу України зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення).

Ураховуючи викладене, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

За таких обставин ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, постановлена з порушенням норм процесуального права, що в силу частини четвертої статті 406 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , поданою представником ОСОБА_3 , задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 16 березня 2018 року скасувати, справу передатидо суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк