Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №460/1254/15

Постанова

Іменем України

16 січня 2018 року

м. Київ

справа № 460/1254/15-ц

провадження № 61-1227 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., Ступак О. В., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - прокурор Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі регіонального Фонду державного майна України у Львівській області,

відповідач - ОСОБА_1,

представник відповідача - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2016 року у складі судді Шумської Н. Л.,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року прокурор Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просив стягнути з відповідача на користь регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області завдані державі збитки у розмірі 63 945 грн.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 9 червня

2016 року позов прокурора Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області завдані державі збитки у розмірі 63 945 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з указаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1подав до суду апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 9 червня 2016 року у справі за позовом прокурора Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних об'єкту незавершеного будівництва.

Ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження мотивована тим, що ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали апеляційного суду Львівської області від 26 серпня 2016 року у встановлений судом строк, а саме: не подав заяву про поновлення строку та не сплатив судовий збір у розмірі 703 грн

40 коп. При цьому із надісланої ОСОБА_1 рекомендованої кореспонденції убачається, що остання повернута до суду «за закінченням терміну зберігання», тоді як особа, яка подала апеляційну скаргу, не повідомляла суд апеляційної інстанції про наявність будь-яких обставин, що перешкоджають отримувати копії процесуальних документів за зазначеною в апеляційній скарзі адресою.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2016 року, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ні він, ні його представник ухвалу апеляційного суду Львівської області від 26 серпня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху не отримували, що унеможливило усунення недоліків в частині сплати судового збору. Апеляційну скаргу було подано 1 липня 2016 року, тобто у десятиденний термін з дня отримання копії рішення суду першої інстанції, яке було отримано його представником - ОСОБА_2 27 червня 2016 року.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції

Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до

Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального

кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших

законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних

справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи

процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними

обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних

доказів над іншими.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи

порушення норм процесуального права.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд допустив порушення вимог процесуального закону.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до статті 72 ЦПК України (у редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Положення частини першої статті 294 ЦПК України (у редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) визначає строки апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, які становлять: десять днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

На підставі частини третьої статті 297 ЦПК України (у редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до статті 222 ЦПК України (у редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин.

З журналу судового засідання убачається, що під час проголошення рішення Яворівського районного суду Львівської області від 9 червня 2016 року у судовому засіданні був присутній представник відповідача - ОСОБА_2

У зв'язку з необхідністю тривалого часу для складання повного тексту рішення та відповідно до частини третьої статті 209 ЦПК України суд відклав складання повного тексту рішення на строк п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, тобто до

14 червня 2016 року. Фактично рішення було направлено сторонам 22 червня

2016 року, поза межами строку на апеляційне оскарження, який закінчився

19 червня 2016 року.

Повний текст оскаржуваного рішення суду представник відповідача отримав

27 червня 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Матеріали справи не містять доказів отримання повного тексту рішення суду першої інстанції ОСОБА_1, який подав апеляційну скаргу 1 липня

2016 року.

Апеляційний суд обґрунтовано залишив апеляційну скаргу без руху, оскільки вона подана після закінчення строку, установленого статтею 294 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушила питання про поновлення цього строку, а також не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 703 грн 40 коп.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд зазначив, що до апеляційного суду повернулось поштове відправлення з відміткою на конверті - «за закінченням терміну зберігання», а тому вважав, що ОСОБА_1 зловживає своїми процесуальними правами, і до встановленого судом строку не усунув недоліки апеляційної скарги.

Такий висновок суду є передчасним, оскільки поштове відправлення повернулось до суду апеляційної інстанції з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про неотримання заявником ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а відтак він не мав можливості виконати вимоги ухвали у встановлений судом строк.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом

(стаття 8 ).

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня

2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Частиною четвертою статті 411 ЦПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущення тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 400 406 411 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду ,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2016 року скасувати, справу направити до апеляційного суду на новий розгляд для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

С.О. Погрібний

О.В. Ступак

Г.І. Усик