Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.02.2018 року у справі №750/4708/17

Постанова

Іменем України

15 березня 2018 року

м. Київ

справа № 750/4708/17

провадження № 61-9631св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго»,

представники відповідача: Єрко Ірина Олександрівна, Думчева Інна Володимирівна, КузнєцовОлександр Васильович,

третя особа 1 - ОСОБА_8,

третя особа 2 - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

представники третьої особи 2: ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Чернігівської області у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Бобрової І. О., Висоцької Н. В. від 22 грудня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (далі - ПАТ «Чернігівобленерго»), треті особи: ОСОБА_8, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати незаконними дії ПАТ «Чернігівобленерго» щодо нарахування вартості не облікованої електричної енергії в сумі 35 280 грн 05 коп.; визнати пункт 17 договору про користування електричною енергією від 07 лютого 2017 року № 254/35 недійсним; зобов'язати ПАТ «Чернігівобленерго» скасувати суму боргу в розмірі 35 280 грн 05 коп. як незаконно нараховану на підставі акта про порушення Правил користування електричною енергією від 19 вересня 2016 року № 150085 та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Позовна заява мотивована тим, що 19 вересня 2016 року у належному йому та його брату ОСОБА_8 на праві власності житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, працівниками відповідача було складено акт № 150085 про порушення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕН), яке виразилось у самовільному підключенні «штучного нуля», що призвело до споживання не облікованої електричної енергії. Під погрозами працівників відповідача відключити електроенергію в квартирі він підписав акт та пустий бланк схеми. Згодом виявилось, що схема містить відомості, які не відповідають дійсності, а саме в розділі 3 акта (самовільне підключення) зазначено переріз кабелю 1,5 кв. мм, але в схемі (додаток до акта) зазначено інший показник - 2,5 кв. мм.

В акті про порушення не зазначено місце самовільного підключення електропроводки до електричної мережі, місце і спосіб здійснення «перефазування» приладу обліку, також відсутні відомості про підключення «штучного нуля» до розетки, тобто у енергопостачальника були відсутні підстави для застосування положень Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика).

Незважаючи на письмову вимогу НКРЕКП від 30 грудня 2016 року провести перерахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії відповідно до пункту 3.6 Методики, відповідачем не лише не проведено перерахунок, але й неправомірно зобов'язано позивача виплатити неправильно нараховану заборгованість у розмірі 35 280 грн 05 коп.

Позивач зазначає, що 07 лютого 2017 року між ним та ПАТ «Чернігівобленерго» було укладено договір про користування електричною енергією № 254/35, пунктом 17 якого визначено, що заборгованість станом на 02 липня 2017 року згідно з актом від 19 вересня 2016 року № 150085 складає 35 280 грн 05 коп. Однак на момент підписання позивачем зазначеного договору, вказаний пункт не було заповнено. Оскільки згідно з пунктом 10.6. вказаного договору він набирає чинності з дня його підписання, а тому позивач вважає, що він не несе відповідальності за борги попередніх споживачів.

Крім того, позивач вказує, що нарахування відповідачем збитків за три останніх роки проведене у порушення пункту 3.3 Методики. Оскільки остання технічна перевірка чи контрольний огляд приладу обліку у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, проводився 10 вересня 2016 року, то розрахунок заборгованості слід проводити за період з 10 по 19 вересня 2016 року (дати виявлення порушення ПКЕЕН).

Унаслідок зазначеного, позивач вважає дії відповідача щодо зобов'язання його сплачувати суму заборгованості, розмір якої не доведений, неправомірними, а тому пункт 17 договору від 07 лютого 2017 року № 254/35 просить визнати недійсним.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 жовтня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано незаконними дії ПАТ «Чернігівобленерго» щодо нарахування вартості не облікованої електричної енергії на ім'я ОСОБА_11 у сумі 35 280 грн 05 коп., оформленого протоколом № 337 засідання комісії Чернігівських міських електричних мереж з розгляду актів про порушення ПКЕЕН від 18 жовтня 2016 року. Визнано пункт 17 договору про користування електричною енергією від 07 лютого 2017 року № 254/35, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «Чернігівобленерго», недійсним. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про визнання незаконними дій ПАТ «Чернігівобленерго» щодо нарахування позивачу вартості не облікованої електричної енергії у сумі 35 280 грн 05 коп., суд першої інстанції виходив із того, що оскільки в акті про порушення та на схемі відсутня інформація щодо місця підключення «штучного нуля», а також місця та способу здійснення «перефазування» приладу обліку, то у відповідача відсутні підстави для проведення нарахування такої суми відповідно до пункту 3.1 Методики, оскільки остання застосовується за умови виявлення місця підключення та позначається на схемі.

Визнаючи недійсним пункт 17 договору про користування електричною енергією від 07 лютого 2017 року № 254/35, суд першої інстанції виходив із того, що заборгованість у сумі 35 280 грн 05 коп. є спірною, а тому до прийняття на користь енергопостачальника судом рішення (яке набрало законної сили) щодо викрадення побутовим споживачем електричної енергії на відповідну суму її зазначення у договорі є безпідставним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача скасувати суму боргу в розмірі 35 280 грн 05 коп. як незаконно нараховану на підставі акта від 19 вересня 2016 року №150085, місцевий суд виходив із того, що обраний спосіб захисту не відновлює порушене право позивача, враховуючи, що спір щодо розміру заборгованості не вирішувався при розгляді даної справи.

Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 22 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконними дій ПАТ «Чернігівобленерго» щодо нарахування вартості не облікованої електричної енергії на ім'я ОСОБА_11 у сумі 35 280 грн 05 коп. та визнання недійсним пункту 17 договору про користування електричною енергією від 07 лютого 2017 року № 254/35, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «Чернігівобленерго», скасовано та прийнято в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки працівниками відповідача актом від 19 вересня 2016 року № 150085, який складений відповідно до ПКЕЕН, зафіксовано порушення позивачем як співвласником квартири АДРЕСА_1 ПКЕЕН, то відсутні підстави для визнання дій ПАТ «Чернігівобленерго» щодо нарахування вартості не облікованої електричної енергії незаконними.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання пункту 17 договору про користування електричною енергією від 07 лютого 2017 року № 254/35 недійсним, апеляційний суд виходив із того, що зазначаючи, що на момент підписання вказаного договору пункт 17 не було заповнено, позивач

не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наведених ним обставин.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просить скасувати судове рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не надав належної правової оцінки його доводам про те, що у пункт 17 договору було внесено дані про суму боргу лише після його підписання позивачем, що виключає покладання на останнього обов'язку сплатити вказану суму боргу. Також указує на те, що судом безпідставно не прийнято до уваги вказівки надані НКРЕКП у листі від 30 грудня 2016 року щодо проведення відповідачем перерахунку зазначеної у пункті 17 оспорюваної суми відповідно до вимог пункту 3.6 Методики.

У березні 2018 року представник ПАТ «Чернігівобленерго» надіслав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому, зазначаючи, що судом апеляційної інтенції було всебічно з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору й надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Оскільки постанова апеляційного суду не оскаржується в частині вирішення позову про зобов'язання відповідача скасувати суму боргу, то в цій частині на предмет законності та обґрунтованості судом касаційної інстанції не переглядається (стаття 400 ЦПК України).

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

27 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшла вказана справа.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами і Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року № 1416.

За змістом частини другої статті 27 Закону України «Про електроенергетику» та пункту 48 ПКЕЕН, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Пунктом 37 ПКЕЕН передбачено, що енергопостачальник має право, зокрема перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією; тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених пунктами 34 і 35 цих Правил.

Згідно з пунктом 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості не облікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та Методики.

Судом установлено, що 19 вересня 2016 року працівниками ПАТ «Чернігівобленерго» було складено акт про порушення № 150085, згідно з яким за адресою: АДРЕСА_2, виявлено порушення ПКЕЕН, а саме, використання «штучного нуля», що призвело до споживання не облікованої електричної енергії. Місце з'єднання з нульовим проводом внутрішньо-будинкової мережі споживача виявлено, воно знаходиться на другому поверсі і під'єднувалося до опалювальної батареї споживача. Електроенергія споживається, засобом обліку не враховується.

Зазначений акт підписаний трьома представниками відповідача: Каменським С. С., Музичук О. С., КлиминокО. І., та співвласником указаної квартири ОСОБА_8 без будь-яких зауважень (а. с. 161-162).

Під час проведення перевірки та виявлення порушення контролерами велась фото- та відеозйомка, було вилучено зразок проводу, яким здійснювалось самовільне підключення.

18 жовтня 2016 року на засіданні комісії Чернігівських MEM щодо розгляду актів про порушення ПКЕЕН за участю споживачів ОСОБА_4 та ОСОБА_8 за результатами розгляду акта від 19 вересня 2016 року № 150085 відповідачем прийнято рішення, що мало місце порушення, яке відноситься до підпункту 7 пункту 3.1 Методики; комісією проведено розрахунок та визначено вартість безобліково спожитої електроенергії на суму 35 280 грн 05 коп. (а. с. 13, 14).

07 лютого 2017 року між ОСОБА_4 та ПАТ «Чернігівобленерго» укладено договір № 254/35 про користування електричною енергією, у пункті 17 якого зазначено, що згідно з актом про порушення ПКЕЕН від 19 вересня 2016 року №150085 станом на 07 лютого 2017 року заборгованість споживача становить 35 280 грн 05 коп. (а. с. 29).

Відмовляючи у задоволенніпозовних вимог про визнання пункту 17 договору про користування електричною енергією від 07 лютого 2017 року № 254/35 недійсним, апеляційний суд правильно виходив із того, що передбачені законом підстави для визнання оспорюваного пункту недійсним відсутні, оскільки договір підписаний позивачем, про що останній не заперечував, а на підтвердження того, що на момент його підписання пункт 17 договору не було заповнено, позивачем не доведено, що є його процесуальним обов'язком.

Правильним є висновок апеляційного суду про відсутність підстав для визнання незаконними дій працівників ПАТ «Чернігівобленерго» щодо нарахування позивачу вартості не облікованої електричної енергії в сумі 35 280 грн 05 коп., оскільки факт використання позивачем безоблікової електричної енергії узгоджується з матеріалами справи.

Складений працівниками електропостачальної організації Акт про порушення ПКЕЕН та процедура його складання не містять таких порушень, які спростовували б його дійсність, достовірність та законність, в акті про порушення міститься достатньо необхідних даних для встановлення суті правопорушення та визначення обсягу не облікованої електричної енергії.

Доводи касаційної скарги про те, що визначений відповідачем обсяг і вартість не облікованої електричної енергії не відповідає Методиці не впливають на правильність вирішення позову апеляційним судом, оскільки правильність визначення обсягу та обчислення вартості не облікованої електричної енергії не є предметом даного спору. Предметом даного спору є сам факт вказаного правопорушення, а не наслідки його виявлення.

Крім того, із доданої відповідачем у відзиві на касаційну скаргу копії рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2018 року у справі № 750/4760/17 вбачається, що у травні 2017 року ПАТ «Чернігівобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_8 та ОСОБА_4 про відшкодування 35 280 грн 05 коп. збитків згідно акта про порушення від 19 вересня 2016 року № 150085. На виконання вимог НКРЕКП щодо здійснення перерахунку нарахувань за вказаним актом про порушення відповідно до вимог пункту 3.6 Методики, ПАТ «Чернігівобленерго» було здійснено уточнений розрахунок вартості безобліково спожитої електроенергії, розмір якої визначено у 12 361 грн 30 коп.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконними дій ПАТ «Чернігівобленерго» щодо нарахування вартості не облікованої електричної енергії у сумі 35 280 грн 05 коп. та визнання недійсним пункту 17 договору про користування електричною енергією від 07 лютого 2017 року № 254/35, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «Чернігівобленерго», без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Чернігівської області від 22 грудня 2017 року в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконними дій публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» щодо нарахування ОСОБА_4 вартості не облікованої електричної енергії у сумі 35 280 грн 05 коп. та визнання недійсним пункту 17 договору про користування електричною енергією від 07 лютого 2017 року № 254/35 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

В. М. Коротун

В. П. Курило