Історія справи

Постанова

Іменем України

15 січня 2020 року

м. Київ

справа № 761/35015/17

провадження № 61-40769св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

заявник - Публічне акціонерне товариство «Київенерго»,

боржник - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 червня 2018 року в складі судді

Українець Л. Д.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог, рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі -

ПАТ «Київенерго») звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги.

02 листопада 2017 рокусудом виданий судовий наказ щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованості за комунальні послуги з урахуванням інфляційних витрат та 3 % річних у розмірі 31 471 грн. 35 коп. та судовий збір у сумі 800 грн. 00 коп., а разом 32 271 грн. 35 коп.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 червня 2018 року відповідно до пункту 1 частини п?ятої статті 357 ЦПК України відмовлено у прийнятті апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року та повернуто її заявнику.

Ухвала мотивована тим, що апеляційна скарга підписана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності та не є адвокатом згідно із Реєстром адвокатів, тобто особою, яка не має процесуальної дієздатності на подачу апеляційної скарги після 01 січня 2018 року.

Аргументи учасників справи

У липні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що в справах у малозначних спорах представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2020 року справа призначена до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи відомо, що у червні 2018 року представник

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року.

До касаційної скарги додано довіреність, згідно з якою ОСОБА_2 уповноважено представляти інтереси ОСОБА_1 у будь-яких судах України усіх інстанцій та третейських судах з усіма правами, наданими чинним законодавством.

У частині першій статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи,

а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з частиною третьою статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Відповідно до частин першої, другої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених

у статті 61 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті

6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи

в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись

з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Відповідно до частини першої статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Тлумачення частини першої статті 47 ЦПК України свідчить, що процесуальну дієздатність має, зокрема, фізична особа, яка досягла повноліття.

За таких обставин, оскаржена ухвала апеляційного суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 , підписану представником ОСОБА_2 , відповідно до пункту 1 частини п?ятої статті 357 ЦПК України, з висновком про те, що ОСОБА_2 не наділений процесуальною дієздатністю, є помилковим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. У зв`язку

з наведеним колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 червня 2018 року скасувати.

Справу № 761/35015/17 передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук