Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2019 року у справі №464/3098/18

Постанова

Іменем України

25 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 464/3098/18

провадження № 61-14111св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Західне територіальне управління Військової служби правопорядку,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у складі судді Приколоти Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Західного територіального управління Військової служби правопорядку про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Просила стягнути із Західного територіального управління Військової служби правопорядку на її користь на відшкодування завданої майнової шкоди 32 861 грн 22 коп. та на відшкодування моральної шкоди 60 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 15 січня 2019 року у складі судді Мички Б. Р. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 06 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки її подано з порушенням вимог частини 2 статті 356 ЦПК України, а саме: не сплачено судовий збір та надано строк для усунення указаного недоліку апеляційної скарги.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 06 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15 січня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив із того, що оскільки у встановлений судом строк ОСОБА_1 вимоги ухвали Львівського апеляційного суду від 06 травня 2019 року не виконала, то апеляційна скарга відповідно до вимог статей 185, 357 ЦПК України повертається заявнику.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану судову ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для відкриття провадження у справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнена від сплати судового збору як за подання позовної заяви, так і за подання апеляційної скарги.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу від Західного територіального управління Військової служби правопорядку, в яких зазначене управління просило залишити оскаржувану судову ухвалу без змін, оскільки вона прийнята при всебічному та повному з'ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Західного територіального управління Військової служби правопорядку про відшкодування шкоди призначено до судового розгляду в складі колегії з п'яти суддів.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено, що 01 квітня 2019 року ОСОБА_1 подала до Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15 січня 2019 року про відмову їй у задоволенні позову до Західного територіального управління Військової служби правопорядку про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями відповідача.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 06 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки її подано з порушенням вимог частини 2 статті 356 ЦПК України, а саме: не сплачено судовий збір та надано строк для усунення указаного недоліку апеляційної скарги (а. с. 148).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 06 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 15 січня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику (а. с. 151).

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Апеляційна скарга на судове рішення місцевого суду підлягає оплаті судовим збором за ставками, визначеними підпунктами 6, 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - ~law16~).

У ~law17~ визначено об'єкти справляння судового збору.

Згідно з положеннями ~law18~ судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Із урахуванням системного аналізу цієї норми закону призначення судових витрат, а також змісту положення ~law19~ й встановлення законодавцем ставок судового збору за скарги при перегляді судових рішень у відсотках збору, що підлягає сплаті за подання позову (стаття 4), то зазначене слід розуміти так, що позивачі, які звільнені від сплати судового збору при поданні окремих позовів, та певні категорії осіб незалежно від категорії позову звільняються не лише від сплати судового збору за подання позову, а й за подання апеляційних та касаційних скарг. Порушені права позивача з наведених у позові підстав можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (стаття 2 ЦПК України).

Подібні правові висновкі викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 14-57цс18.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі "Делькур проти Бельгії" від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі "Гофман проти Німеччини" від 11 жовтня 2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

У порушення норм процесуального права апеляційний суд не взяв до уваги доводи та аргументи апеляційної скарги та дійшов помилкового висновку про необхідність сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

Оскільки оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали суду апеляційної інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, відповідно до частини 6 статті 411 ЦПК України є підставою для скасування такого судового рішення апеляційної інстанції і направлення справи для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 червня 2019 року скасувати, справу передатидо суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк