Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.09.2021 року у справі №235/3344/20
Постанова КЦС ВП від 14.02.2022 року у справі №235/3344/20

Постанова

Іменем України

14 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 235/3344/20

провадження № 61-14948св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», Східне регіональне управління Державної служби України з питань праці, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Покровсько-Мирноградська територіальна організація профспілки працівників вугільної промисловості, Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь-металургійний завод», Профспілковий комітет Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 2021 року у складі судді Клікунової А. С. та постанову Донецького апеляційного суду від 10 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Кішкіної І. В., Азевича В. Б., Тимченко О. О.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», Східного регіонального управління Державної служби України з питань праці, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Покровсько-Мирноградської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості, Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь-металургійний завод», Профспілкового комітету Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у червні 2020 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- встановити факт нещасного випадку на виробництві, який стався з ним 05 грудня 2016 року приблизно з 18 години до 19 години 15 хвилин при виконанні трудових обов`язків гірничого майстра підземного дільниці ВТБ Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (далі - ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське»);

- визнати незаконним та скасувати акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 грудня 2016 року о 09 годині 15 хвилин, затверджений 17 квітня 2020 року начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області (далі - ГУ Держпраці у Донецькій області);

- зобов`язати ГУ Держпраці провести розслідування нещасного випадку, що стався з ним 05 грудня 2016 року о 19 годині 15 хвилин під час виконання трудових обов`язків гірничого майстра дільниці ВТБ ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» скласти та видати акт спеціального розслідування по формі Н-5 та акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом по формі Н-1.

Зазначений позов ОСОБА_1 мотивований тим, що він з 21 вересня 2016 року до 24 квітня 2017 року перебував в трудових відносинах з АТ «Шахтоуправління «Покровське» та звільнений на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров`я.

05 грудня 2016 року на ПК-189 допоміжному похилу блоку 10 ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» стався нещасний випадок з тяжкими наслідками, а саме йому завдано тілесних ушкоджень з діагностуванням закритої черепно-мозкової травми. Обставин нещасного випадку він не пам`ятає через тяжку травму голови.

За фактом завдання шкоди його здоров`ю порушено кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 272 КК України. До теперішнього часу рішення за даним кримінальним провадженням не прийняте.

Він 11 травня 2017 року був оглянутий медико-соціальною експертною комісією, за наслідками встановлено ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням.

Висновком судово-медичної експертизи, складеним 12 липня 2017 року встановлено, що травмування ОСОБА_1 спричинено внаслідок ударної дії по правій тім`яно-потиличній області, по лівій вушній раковині і привушної області, по області правої надбрівної дуги і правого ока, тупих твердих предметів, якими більш ймовірно могли бути ноги нападника, взуті у взуття з жорсткою підошовної поверхнею.

Комісією, створеною ГУ Держпраці у Донецькій області, 28 листопада 2017 року складено акт (за формою Н-5) проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 з прийняттям висновку про відсутність підстав кваліфікувати травмування, як нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом та скласти акт за формою Н-1.

Не погоджуючись із вказаним висновком, він звернувся до ГУ Держпраці у Донецькій області із заявою (скаргою) про призначення повторного спеціального розслідування нещасного випадку комісією в іншому складі, в задоволенні якої йому було відмовлено, у зв`язку з відсутністю додаткової інформації щодо обставин і причин настання нещасного випадку, яка могла б бути підставою, згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, для призначення повторного (додаткового) спеціального розслідування.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 лютого 2019 року ГУ Держпраці у Донецькій області зобов`язано призначити повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку комісією в іншому складі.

17 квітня 2020 року було складено акт повторного спеціального нещасного випадку, що стався 05 грудня 2016 року о 19 годині 15 хвилин. Комісія з повторного спеціального розслідування нещасного випадку з тяжким наслідком, прийняла рішення про те, що немає підстав кваліфікувати нещасний випадок, який стався з позивачем, як нещасний випадок, що пов`язаний з виробництвом і по ньому складений акт за формою Н-1/НП.

Він не погоджується із вказаним висновком, оскільки згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві № 1232, що діяв на час виникнення спірних правовідносин (у період з 01 січня 2012 року до 17 квітня 2019 року), обставинами за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом і складається акт за формою Н-01, є завдання тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв`язку з виконанням ним трудових (посадових) обов`язків або дій в інтересах підприємства незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з`ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів.

Наявними доказами підтверджено, що травму він отримав у робочий час, під час перебування на робочому місці, при виконанні трудових обов`язків в інтересах відповідача ПрАТ «ШУ «Покровське». Перебуваючи на робочому місці на території підприємства, за безпечність умов праці якого відповідає роботодавець, внаслідок невстановленого небезпечного виробничого фактора, що стався з ним у процесі виконання трудових обов`язків, він отримав тілесні ушкодження, а отже нещасний випадок, на його думку, є таким, що пов`язаний з виробництвом, оскільки отримати тілесні ушкодження він міг лише від іншого (інших) працівника (ків) підприємства.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області рішенням від 13 травня 2021 року позов задовольнив.

Встановив факт нещасного випадку на виробництві, який стався з ОСОБА_1 05 грудня 2016 року приблизно з 18 години до 19 години 15 хвилин при виконанні трудових обов`язків гірничого майстра підземного дільниці ВТБ ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське».

Визнав незаконним та скасував акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 грудня 2016 року о 09 годині 15 хвилин, затверджений 17 квітня 2020 року начальником ГУ Держпраці у Донецькій області.

Зобов`язав Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 05 грудня 2016 року о 19 годині 15 хвилин під час виконання трудових обов`язків гірничого майстра дільниці ВТБ ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» скласти та видати акт спеціального розслідування по формі Н-5 та акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом по формі Н-1.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Рішення місцевий суд мотивував тим, що позивач, що перебуваючи на робочому місці на території підприємства, за безпечність умов праці якого відповідає роботодавець, внаслідок невстановленого небезпечного виробничого фактора, що стався з потерпілим - позивачем ОСОБА_1 у процесі виконання трудових обов`язків, він отримав тілесні ушкодження, а отже нещасний випадок є таким, що пов`язаний з виробництвом, оскільки отримати тілесні ушкодження він міг лише від іншого (інших) працівників підприємства.

Також місцевий суд зазначив про те, що стосовно ОСОБА_1 не було враховано всі обставини події, що трапилася з потерпілим, а тому акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 грудня 2016 року, затверджений начальником ГУ Держпраці у Донецькій області Козаком В. С. 17 квітня 2020 року має бути скасований.

Донецький апеляційний суд постановою від 10 серпня 2021 року апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області задовольнив частково. Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 2021 року в частині зобов`язання Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 05 грудня 2016 року о 19 годині 15 хвилин скасував та прийняв в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову в означеній частині.

В іншій частині рішення залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до положень Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року№ 1232 (далі - Порядок № 1232) визначено процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях. У разі настання нещасного випадку проводиться його розслідування комісією з розслідування, у випадку скарги або їх незгоди з висновками результатів розслідування проводиться повторне (додаткове) спеціальне розслідування, при цьому після останнього не передбачено проведення знову розслідування нещасного випадку, а тому рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 05 грудня 2016 року о 19 годині 15 хвилин під час виконання трудових обов`язків гірничого майстра дільниці ВТБ ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» підлягає скасуванню.

Залишаючи в решті рішення суду першої інстанції без змін апеляційний суд виходив з того, що ні комісією з розслідування, ні компетентними органами (слідчим відділом Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, яким проводиться досудове розслідування кримінального провадження) не встановлено, що нещасний випадок, що стався з позивачем, є випадком з`ясування з іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру.

Відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, які відповідно до пункту 16 Порядку № 1232 спростовували встановлені судом висновки, а тому суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про визнання нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, скасування актів та зобов`язання скласти та видати акт відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області у вересні 2021 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 10 серпня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що факт нещасного випадку на виробництві, який стався із ОСОБА_2 на території ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» вже було встановлено спеціальною комісією, що підтверджується оскаржуваним актом, в якому детально описано події, що сталися, які проводилися до нещасного випадку, відомості про вказівки безпосереднього керівника, тощо. Факт нещасного випадку на виробництві не оспорювався сторонами. Тобто факт подання позову за відсутності предмета спору є очевидним.

Перебування потерпілого на робочу місці під час нещасного випадку свідчить про його зв`язок із виробництвом у разі, якщо він стався внаслідок впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища. Сам по собі факт перебування на робочому місці під час нещасного випадку не обумовлює характер нещасного випадку як такого, що пов`язаний з виробництвом.

Відсутність доказів того, що погіршення стану здоров`я працівника виникло виключно в результаті впливу небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових обов`язків, неможливо робити висновок, що такий нещасний випадок є пов`язаним з виробництвом (постанови Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 689/2426/18, від 26 червня 2018 року у справі № 242/1065/16-ц, від 29 березня 2018 року у справі № 212/8369/15-ц).

Судами попередніх інстанцій на порушення норм ЦПК України прийнято судові рішення, що ґрунтуються на припущеннях.

Суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин підпункт 16 пункту 15 Порядку № 1232.

Апеляційний суд помилково зазначив про те, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про визнання нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, оскільки судом не було визнано нещасний випадок таким, що пов`язаний з виробництвом. Судом першої інстанції було лише встановлено факт нещасного випадку на виробництві.

Ухвалою суду першої інстанції задоволено клопотання сторони відповідача про заміну первісного відповідача Головного управління Держпраці у Донецькій області на його правонаступника - Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці. Однак, на той час Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці не було учасником справи (відповідачем).

Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 762 не містить відомостей про те, що Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є правонаступником Головного управління Держпраці у Донецькій області.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від Східного міжрегіонального управління Держпраці у Донецькій області у жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просив відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 762 «Про деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є правонаступником Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області та Головного управління Державної служби з питань праці у Луганській області, які ліквідуються.

Нещасний випадок, який стався із ОСОБА_1 є таким, що пов`язаний з виробництвом, оскільки отримати тілесні ушкодження він міг лише від іншого (інших) працівників підприємства.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 16 вересня 2021 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.

Справа № 235/3344/20 надійшла до Верховного Суду 01 жовтня 2021 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 з 21 вересня 2016 року працював в АТ «Шахтоуправління «Покровське» гірничим майстром з повним робочим днем в шахті, а 24 квітня 2017 року - звільнений на підставі пункту 2 частини 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з невідповідністю працівника виконуваній роботі за станом здоров`я.

На ПК-189 допоміжному похилу блоку 10 АТ «Шахтоуправління «Покровське» 05 грудня 2016 року стався нещасний випадок з гірничим майстром підприємства ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 050443 від 02 квітня 2018 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням до 02 квітня 2021 року із необхідністю спостереження, лікування у невролога, стаціонарного медикаментозного, санаторно-курортного лікування.

За фактом нещасного випадку зі спричиненням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 05 грудня 2016 року о 19 годині 15 хвилин слідчим відділом Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості за яким внесено 07 грудня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050410003000 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 272 КК України (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого).

У рамках досудового розслідування проведено судово-медичну експертизу.

Згідно з висновком експерта № 126 Покровського відділення СМЕ КЗОЗ «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» у ОСОБА_1 виявлено тяжкі тілесні ушкодження, які в комплексі утворюють закриту черепно-мозкову травму, що заподіяна 05 грудня 2016 року. Травму спричинено внаслідок ударної дії по правій тім`яно-потиличній області, по лівій вушній раковині і привушної області, по області правої надбрівної дуги і правого ока, тупих твердих предметів, якими більш ймовірно могли бути ноги нападника, взуті в взуття з жорсткою підошовної поверхнею.

Комісією, створеною Головним управлінням Держпраці у Донецькій області, 28 листопада 2017 року складено акт за формою Н-5 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 , з прийняттям висновку про відсутність підстав кваліфікувати травмування як нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, та скласти акт за формою Н-1.

Позивач не погодився з вказаним висновком та звернувся до ГУ Держпраці у Донецькій області із заявою (скаргою) про призначення повторного спеціального розслідування нещасного випадку комісією в іншому складі.

ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні повторного спеціального розслідування.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 лютого 2019 року ГУ Держпраці у Донецькій області зобов`язано призначити повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку комісією в іншому складі. На підставі вказаного рішення суду наказом Управління Держпраці від 11 квітня 2019 року № 116-СР утворено комісію зі спеціального повторного розслідування зазначеного нещасного випадку в іншому складі.

17 квітня 2020 року було складено акт повторного спеціального нещасного випадку, що стався 05 грудня 2016 року о 19 годині 15 хвилин.

Згідно з актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 грудня 2016 року о 19 годині 15 хвилин на ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» комісія провела огляд місця нещасного випадку, ознайомилася з пояснювальними записками осіб, причетних до нещасного випадку, провела опит свідків, ознайомилась з медичним висновком стосовно характеру та тяжкості травми, встановила перебування ОСОБА_1 на ПК-189 допоміжного похилу блоку 10, дана виробка входить до маршруту обстеження № 1 (в супереч отриманого наряду на здійснення контролю пилогазового режиму та за усуненням порушень нормативно-правових актів з охорони праці по маршруту обстеження гірничих виробок № 4); перебування потерпілого на допоміжному похилі блоку 10 (ПК-189) не було пов`язане з виконанням ОСОБА_1 функціональних обов`язків, не було викликане виробничою необхідністю (запобігання виникнення аварії або врятування людей та майна підприємства, вчинення будь-яких дій за дорученням роботодавця); характер травм вказує на отримання тілесних ушкоджень від іншої особи, тобто виключається вплив будь-якого фактору, пов`язаного з виробничим процесом; ОСОБА_1 не може пояснити чому він знаходився на місці травмування і за яких обставин травмувався.

Комісія з повторного спеціального розслідування нещасного випадку з тяжким наслідком відповідно до пункту 34 Порядку № 337, шляхом голосування (голова комісії ОСОБА_3 проголосував за визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, інші члени комісії проголосували проти визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом) прийняла рішення про те, що немає підстав кваліфікувати нещасний випадок, який стався 05 грудня 2016 року о 19 годині 15 хвилин з майстром гірничим дільниці ОСОБА_1 як нещасний випадок, що пов`язаний з виробництвом і по ньому складається акт за формою Н-1/НП.

Комісія з повторного спеціального розслідування нещасного випадку з тяжким наслідком прийняла рішення про те, що немає підстав кваліфікувати нещасний випадок, який стався з потерпілим, як нещасний випадок, що пов`язаний з виробництвом і по ньому складений акт за формою Н-1/НП.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 5 частиною першою статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерті.

Частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Частинами першою, другою статті 153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно із статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Таким чином, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а у разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком № 1232 та Порядком № 337.

Згідно з пунктом 47 Порядку № 1232 за результатами спеціального розслідування складаються акти форми Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом).

Порядок № 337 набрав чинності з 01 липня 2019 року і повинен застосовуватися при розслідуванні всіх нещасних випадків, гострих профзахворювань (отруєнь) та аварій, що сталися після цієї дати.

Відповідно до пункту 48 Порядку № 337 у разі проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що вже проводилося на підставі нормативно-правового акта, який на момент проведення повторного розслідування втратив чинність, для визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом застосовується нормативно-правовий акт, під час дії якого вони сталися, а оформлення матеріалів розслідування здійснюється відповідно до вимог цього Порядку.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1232 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків.

Пунктом 15 Порядку № 1232 у редакції, чинній на час настання випадку, передбачено перелік обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1.

Відповідно до підпунктів 1, 2, 16, 17 пункту 15 Порядку № 1232 обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є:

- виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;

- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу;

- заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв`язку з виконанням ним трудових (посадових) обов`язків або дій в інтересах підприємства незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з`ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів;

- одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров`я, яке сталося під впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов`язків, що підтверджено медичним висновком.

Таким чином, однією з основних умов, виходячи з якої можна вважати, що нещасний випадок пов`язано з виробництвом, - є місце отримання травми, яким є територія підприємства, тобто земельна ділянка, що надана йому для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд, під`їзних доріг, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель тощо, а також до неї відноситься і робоче місце та інше місце, пов`язане з виконанням роботи.

Пунктом 16 Порядку № 1232 перелічені обставини за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом: 1) перебування за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ; 2) використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками); 3) погіршення стану здоров`я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов`язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору; 4) алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком; 5) вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; 6) природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

З огляду на викладене суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що нещасний випадок, який стався із ОСОБА_1 є таким, що пов`язаний із виробництвом, оскільки позивач перебуваючи на робочому місці на території підприємства, за безпечність умов праці якого відповідає роботодавець, внаслідок невстановленого небезпечного виробничого фактора, що стався з потерпілим у процесі виконання трудових обов`язків, він отримав тілесні ушкодження.

Також суди попередніх інстанцій врахувавши фактичні обставини, правильно зазначили про те, що під час проведення розслідування не було враховано всі обставини події, що сталися 05 грудня 2016 року.

Крім того, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці провести розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях передбачено Порядком № 1232. У разі настання нещасного випадку проводиться його розслідування комісією з розслідування, у випадках скарги або їх незгоди з висновками результатів розслідування проводиться повторне (додаткове) спеціальне розслідування, при цьому після останнього не передбачено проведення знову розслідування нещасного випадку.

Доводи касаційної скарги про те, що відсутність доказів того, що погіршення стану здоров`я працівника виникло виключно в результаті впливу небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових обов`язків, неможливо робити висновок, що такий нещасний випадок є пов`язаним з виробництвом (постанови Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 689/2426/18, від 26 червня 2018 року у справі № 242/1065/16-ц, від 29 березня 2018 року у справі № 212/8369/15-ц), не заслуговують на увагу, оскільки саме по собі посилання на неоднакове застосування положень КЗпП України, Закону України «Про охорону праці» у різних справах хоч і у подібних правовідносинах, але з різними встановленими обставинами, не має правового значення для справи, яка є предметом перегляду, та не свідчить про різне застосування чи тлумачення норм матеріального права.

Посилання у касаційній скарзі на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 762 не містить відомостей про те, що Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є правонаступником Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області, також не заслуговують на увагу, оскільки згідно з пунктом 3 зазначеної постанови Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є правонаступником Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області та Головного управління Державної служби з питань праці у Луганській області, які ліквідуються.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58 59 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції у нескасованій після апеляційного перегляду частині та суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції у нескасованій після апеляційного перегляду частині та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо заяви про зупинення виконання судового рішення

Від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області у лютому 2022 року до Верховного Суду надійшла заява про зупинення виконання судового рішення, яка мотивована тим, що виконання постанови суду апеляційної інстанції у цій справі, яка набрала законної сили, поворот її виконання у разі повного чи часткового скасування буде утрудненим та/або практично неможливим. Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», акт розслідування нещасного випадку за встановленою формою є підставою для оплати потерпілому ОСОБА_1 витрат на медичну допомогу, проведення реабілітації у сфері охорони здоров`я, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат. Якщо не буде дотриманий баланс інтересів сторін, існує висока вірогідність неправомірної (безпідставної) виплати коштів Фонду соціального страхування України. На підтвердження наведеного заявник надав, зокрема постанову про відкриття виконавчого провадження № 67987508 від 24 грудня 2021 року.

Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Оскільки суд касаційної інстанції залишив рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 10 серпня 2021 року без змін, тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зупинення виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 2021 року та постанови Донецького апеляційного суду від 10 серпня 2021 року.

Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 2021 року у нескасованій після апеляційного перегляду частині та постанову Донецького апеляційного суду від 10 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров