Історія справи

Постанова

Іменем України

13 березня 2020 року

м. Київ

справа № 724/1216/18

провадження № 61-15588св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , Хотинська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 травня 2019 року у складі судді Гураль Л. Л. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 липня

2019 року у складі колегії суддів: Лисака І. Н., Владичана А. І., Литвинюк І. М.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися з позовом до

ОСОБА_3 , Хотинської міської ради, в якому посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня мати ОСОБА_5 , просили визнати право власності на спадкове майно, а саме по 1/3 частці кожному від Ѕ частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки.

Рішенням Хотинського Хотинського районного суду Чернівецької області від

18 грудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_4 та за ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування за законом по 1/3 частці від 1/2 житлового будинку

з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що 1/2 будинку входить до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , і кожному спадкоємцю належить по 1/3 частини від 1/2 будинку, тому позов в частині визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом підлягає задоволенню.

Короткийзміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

У квітні 2019 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 грудня

2018 року за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що після ухвалення зазначеного рішення та набрання ним законної сили їй стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути їй відомі під час розгляду цієї справи. Звертаючись до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування 1/3 частки від 1/2 частини спадкового майна після смерті матері ОСОБА_5 , їй не було відомо те, що матері не належала на праві власності 1/2 частина спадкового майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 ,

а належала лише 1/4 частина зазначеного майна. Інша 1/4 частина майна після смерті її батька ОСОБА_7 належить їй, оскільки відповідно до статті 1261 ЦК Українивона також разом зі своєю матір`ю ОСОБА_5 є спадкоємцем першої черги за законом.

На час відкриття спадщини на 1/2 частину спадкового майна, яке належало батьку, вона проживала та була зареєстрована разом із спадкодавцем, а тому відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК Українивважається такою, що прийняла 1/4 частину спадщини і в шестимісячний термін встановлений чинним законодавством України від неї не відмовилася. Про те, що їй належить право власності на 1/4 частину майна їй стало відомо тільки 05 квітня 2019 року під час перебування на консультації в адвоката, який роз`яснив, що вона теж прийняла спадщину на підставі статті 1268 ЦК України.

Вважає, що зазначені обставини мають значення для вирішення справи

і є істотними для ухвалення правильного рішення у справі, оскільки на їх підставі можна зробити висновок про наявність у неї гарантованого законодавством права власності на 1/4 частину спадкового майна і що відповідно до рішення суду їй та іншому позивачу належить не 1/3 частина від Ѕ частини, а 1/3 частина від ј частини спадкового майна.

Посилаючись на те, що зазначені обставини не були і не могли бути їй відомі, оскільки вона необізнана в юриспруденції та спадковому праві, позивач просила задовольнити заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та скасувати рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 грудня 2018 року.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 травня

2019 року, залишеною без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2019 року, в задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції, з висновками якої погодився й суд апеляційної інстанції, мотивована тим, що юридична необізнаність заявника про наявність прав на спірне майно в більшому розмірі, ніж заявлялось, не може бути підставою для перегляду рішення суду, оскільки не є нововиявленою обставиною та не свідчитьпро те, що заявник про вказані обставини не знав та не міг знати на час розгляду справи.

Аргументи учасників справи

У серпні 2019 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,

у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно відмовили їй в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки вказані нею обставини

є нововиявленими.

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного суду не надходили.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК Українирішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частина друга статті 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Розрізняють нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, докази, які не оцінювались судом у процесі розгляду справи (пункт 2 частини четвертої статті 423 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію,

а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня

2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Під час розгляду справи в судовому засіданні установлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_7 не заводилася, а спадщину фактично прийняла його дружина ОСОБА_5 , що визнавали всі учасники справи.

За таких обставин суди зробили правильний висновок про те, щозазначені заявником обставини не є нововиявленими, а тому підстави для перегляду рішення суду відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення судів постановлено без додержання норм процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку

з наведеним колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 травня

2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат