Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.04.2018 року у справі №725/2217/17

Постанова

Іменем України

07 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 725/2217/17

провадження № 61-16367св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Чернівецький обласний військовий комісаріат,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Чернівецького обласного військового комісаріату на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2017 року у складі судді Стоцької Л. А. та постанову апеляційного суду Чернівецької області від 23 січня 2018 року у складі колегії суддів:

Перепелюк І. Б., Яремко В. В., Литвинюк І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Чернівецького обласного військового комісаріату про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 1985 року до 23 листопада 2004 року перебував на військовій службі та на підставі рішення від 13 лютого 2004 року житлової комісії військової частини А 0807 він був зарахований на квартирний облік зі складом сім'ї п'ять осіб.

Наказом Міністра оборони України від 23 листопада 2004 року його звільнено у запас у зв'язку зі скороченням штату із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України.

Проте на підставі рішення житлової комісії Чернівецького обласного військового комісаріату від 28 грудня 2010 року № 15 його виключено зі списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі для поліпшення житлових умов, у зв'язку з чим просив скасувати це рішення та поновити його на квартирному обліку.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Чернівецької області від 23 січня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано рішення житлової комісії Чернівецького обласного військового комісаріату про зняття з квартирного обліку та виключення зі списків військовослужбовців (які потребують поліпшення житлових умов, користуються правом на першочергове, на позачергове отримання житлових приміщень) майора запасу ОСОБА_1 зі складом сім'ї п'ять осіб, згідно з протоколом від 28 грудня 2010 року № 15.

Зобов'язано Чернівецький обласний військовий комісаріат поновити на квартирному обліку майора запасу ОСОБА_1 зі складом сім'ї п'ять осіб: з 03 березня 1995 року - в загальній черзі; з 04 жовтня 2003 року - в першочерговій черзі; з 29 грудня 2004 року - в позачерговій черзі.

Стягнуто з Чернівецького обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 ~money0~ понесених судових витрат.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що зняття позивача з квартирного обліку є незаконним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з таким вирішенням спору, Чернівецький обласний військовий комісаріат подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга Чернівецького обласного військового комісаріату аргументована тим, що зроблені судами першої та апеляційної інстанцій висновки не відповідають обставинам справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, суди вважали встановленими, зокрема, не враховано, що зняття позивача з квартирного обліку пов'язане із неправомірними діями службових осіб при вирішенні питання про взяття його на облік.

Крім того, судом залишено без уваги клопотання про допит свідків, які для з'ясування питання присутності на засіданні позивача для прийняття обґрунтованого рішення щодо застосування позовної давності.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького обласного військового комісаріату про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Витребувано з Першотравневого районного суду м. Чернівці зазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі з 1985 року до 23 листопада 2014 року.

Наказом Міністра оборони України від 23 листопада 2004 року № 997 майора ОСОБА_1 звільнено у запас у зв'язку зі скороченням штатів та зазначено, що він підлягає направленню на військовий облік до Чернівецького обласного військового комісаріату із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міністерства оборони України, що підтверджується витягом із наказу.

Наказом від 29 грудня 2004 року № 330 командира військової частини А 0307 позивача виключено зі списків особового складу військової частини А 0807 і направлено для зарахування на військовий облік до Чернівецького МВК.

20 січня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького обласного військового комісаріату з заявою про зарахування його на квартирний облік як звільненого у запас у зв'язку зі скороченням штату.

Протоколом засідання житлової комісії Чернівецького обласного військового комісаріату від 21 січня 2005 року № 1 ОСОБА_1 зі складом сім'ї п'ять осіб включено до списків військовослужбовців, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень з 04 жовтня 2003 року на підставі абз.11 статті 45 ЖК Української РСР; включено до списків військовослужбовців, які користуються правом позачергового отримання жилих приміщень з 29 грудня 2004 року в зв'язку із звільненням з військової служби зі скороченням штату на підставі пункту 37 Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03 лютого 1995 року № 20.

Згідно з протоколом від 07 грудня 2007 року № 13 позивача разом із сім'єю у зв'язку з ненаданням документів, що підтверджують правомірність перебування на квартирному обліку, знято з квартирного обліку.

Протоколом засідання житлової комісії Чернівецького обласного військового комісаріату від 14 травня 2008 року №7 позивача зі складом сім'ї п'ять осіб поновлено в списках військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов на підставі наданих документів, що підтверджують правомірність перебування на квартирному обліку відповідними документами: з 03 березня 1995 року - в загальній черзі; з 04 жовтня 2003 року - в першочерговій черзі; з 29 грудня 2004 року - в позачерговій черзі.

Згідно витягу протоколу засідання житлової комісії Чернівецького обласного військового комісаріату від 28 грудня 2010 року № 15 комісія виявила, що ОСОБА_1 був звільнений з лав Збройних Сил України на підставі наказу від 29 грудня 2004 року №330 у зв'язку зі скороченням штату. Відповідно до пункту 2 статті 37 наказу МО України від 03 лютого 1995 року № 20 та пункту 3.10 наказу Міністерства оборони України № 577 від 06 жовтня 2006 року та на підставі пункту 5 статті 40 ЖК Української РСР, пункту 5 статті 26 Правил обліку комісією було вирішено зняти з квартирного обліку та виключити зі списків позивача зі складом сім'ї п'ять осіб.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

На день звільнення позивача зі служби у листопаді 2004 року діяло Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 03 лютого 1995 року № 20.

Відповідно до пункту 37 вказаного Положення військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби у запас чи відставку за віком, за станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання на службі залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині (у випадку її розформування-військових комісаріатах) і КЕЧ районів та користуються правом на позачергове одержання житла. Якщо такий військовослужбовець обирає для проживання після звільнення з військової служби, з урахуванням існуючого порядку прописки, інший населений пункт, відповідний командир військової частини, за проханням військовослужбовця за 3 роки до звільнення у запас або у відставку за віком, подає до військового комісаріату і квартирно-експлуатаційної частини району необхідні документи для зарахування військовослужбовця на квартирний облік, на якому він перебуває до одержання житла. На підставі повідомлення КЕЧ району про зарахування такого військовослужбовця до черги на отримання житла у військовому комісаріаті він знімається з квартирного обліку за останнім місцем служби. Він також може скористатися правом отримати житло після звільнення з військової служби від виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів відповідно до чинного законодавства.

Отже, на час звільнення позивача зі служби в зв'язку зі скороченням штатів за вищевказаним Положенням позивачу було гарантовано право перебувати на квартирному обліку у військовій частині та отримати житло з державного житлового фонду за місцем проживання та реєстрації.

Виключаючи позивача та його сім'ю з квартирного обліку, житлова комісія Чернівецького обласного військового комісаріату обґрунтовувала вказані дії пунктом 5 частини 2 статті 40 ЖК Української РСР, тобто поданням відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Разом із тим, під час розгляду справи суди встановили, що при зарахуванні на квартирний облік позивачем були виконані всі вимоги житлової комісії, надана необхідна інформація та документи, які вважалися комісією достатніми для прийняття на квартирний облік.

Забезпечення військовослужбовців належним житлом за безперервну військову службу є певною соціальною допомогою, підтримкою, додатком до основних джерел існування і спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48 Конституції України).

Отже, при прийнятті на військову службу позивачу було державою гарантовано певне забезпечення і компенсації, які фінансуються із бюджету. Зупинення або звуження змісту і обсягу гарантованих Конституційних соціальних прав є недопустимим і не повинні погіршувати становище особи.

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про скасування рішення житлової комісії про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку й виключення його зі списків військовослужбовців, зобов'язавши відповідача поновити позивача на квартирному обліку.

Доводи касаційної скарги про те, що судом залишено без уваги клопотання про допит свідків з метою з'ясування питання щодо застосування позовної давності, колегія суддів відхиляє, оскільки суд розглянув це клопотання з дотриманням вимог процесуального законодавства. Крім того, питання дотримання позовної давності було предметом обговорення та дослідження судами попередніх інстанцій, які визнали, що про оскаржуване рішення позивач дізнався у лютому 2017 року.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів згідно з положеннями статті 400 ЦПК України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2017 року та постанови апеляційного суду Чернівецької області від 23 січня 2018 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чернівецького обласного військового комісаріату залишити без задоволення.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Чернівецької області від 23 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук