Історія справи

Постанова

Іменем України

10 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 2-107/12

провадження № 61-30925св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - прокурор Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2017 року у складі судді Соловйова І. М. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2017 року у складі суддів: Бараннік О. П., Пономарь З. М., Посунся Н. Є.,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2012 року прокурор Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

Позов мотивовано тим, що проведеною перевіркою додержання вимог земельного законодавства було виявлено, що ОСОБА_1 з моменту державної реєстрації права власності на «літній табір рогатої худоби», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, фактично займає та використовує земельну ділянку, площею 35,4165 га без укладання договору оренди земельної ділянки, незважаючи на неодноразові вимоги Лобойківської сільської ради та інших державних контролюючих органів про його укладання.

21 грудня 2011 року на засіданні районної комісії Петриківської районної державної адміністраціїДніпропетровської областіз визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», був проведений розрахунок збитків, заподіяних ОСОБА_1 внаслідок використання вказаної земельної ділянки, без правовстановлюючих документів на землю, відповідно до якого загальна сума збитків за період часу з 01 січня 2011 року по 21 грудня 2011 року становить 21 879 грн 62 коп.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 ухиляється від укладання договору оренди земельної ділянки та сплати заборгованості за її користування, прокурор Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави просив стягнути збитки у розмірі 21 879 грн 62 коп.

Заочним рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2015 року, позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області збиткі, завдані внаслідок використання земельної ділянки, загально площею 35,4165 га, без правовстановлюючих документів у розмірі 21 879 грн 62 коп. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 04 січня 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2015 року.

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2012 року за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що 07 березня 2017 року ОСОБА_1 стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути відомі під час розгляду даної справи. Так, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 16 листопада 2016 року була частково задоволена касаційна скарга ОСОБА_1 у справі № 2-215/11 за позовом прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, скасовані рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. У своєму рішенні касаційний суд звернув увагу на той факт, що згідно пункту «а» частини першої статті 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання. Під час нового розгляду, ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2017 року у справі № 2-215/11 провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову, так як спірна земельна ділянка знаходиться на території Лобойківської сільської ради Дніпропетровської області поза межами населеного пункту та належить Петриківський районній державній адміністрації і сільська рада не може бути позивачем у справі. Обставини у вказаній справі № 2-215/11 стосуються одного предмета спору, тобто земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 Таким чином, нововиявленою обставиною у справі є відсутність повноважень у Лобойківської сільської ради Дніпропетровської області бути позивачем у справі. Ці обставини не були відомі ні заявнику, ні суду і є істотними для вирішення цієї справи.

Посилаючись на викладені обставини, просив переглянути заочне рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2012 року за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини, які встановлені ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 16 листопада 2016 року у справі № 2-215/11 не є нововиявленими, а є новими. Крім того, ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2017 року у справі № 2-215/11 не встановлено обставин щодо відсутності повноважень у Лобойківської сільської ради Дніпропетровської області звертатись до суду із даним позовом, вказаною ухвалою вирішено питання про закриття провадження у справі за заявою представника Лобойківської сільської ради про відмову від позову.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2017 року ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обставини, на які посилається заявник є новими, оскільки обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами.

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2017 року про закриття провадження у справі № 2-215/11 встановлено, що суд приймає заяву про відмову від позову прокурора Петриківського району Дніпропетровської області з тих підстав, що земельна ділянка знаходиться на території Лобойківської сільської ради за межами населеного пункту та належить Петриківській районній адміністрації Дніпропетровської області, тому через відсутність повноважень щодо розпорядження земельними ділянками, які розташовані за межами населеного пункту Лобойківська сільська рада не може бути позивачем у даній справі. Ця обставина є нововиявленою та фактично існувала на час прийняття заочного рішення Петриківським районним судом Дніпропетровської області від 19 квітня 2012 року у справі № 2-107/12, була встановлена судовим рішенням і є істотною для вирішення справи. Обставини у справі № 2-215/11 року стосуються одного предмета спору, який виник між тими самими сторонами, але за різний період часу.

29 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини першої статті 361 ЦПК України(у редакцій чинній на час постановлення ухвали) рішення або ухвала суду, яким закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Пунктом 1 частини другої статті 361 ЦПК України(у редакцій чинній на час постановлення ухвали) передбачено, що підставою для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК України (у редакцій чинній на час постановлення ухвали).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України(у редакцій чинній на час постановлення ухвали), є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК України (у редакцій чинній на час постановлення ухвали) нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі, спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суди попередніх інстанцій виходили із того, що обставини встановлені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 16 листопада 2016 року у справі № 2-215/11 не є нововиявленими, а є новими, вказане рішення прийнято після ухвалення заочного рішення у даній справі. Крім того, ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2017 у справі № 2-215/11 не встановлювалися обставини щодо відсутності повноважень у Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, зазначеною ухвалою вирішено питання про закриття провадження у справі за заявою представника Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області про відмову від позову. Тому зазначені в ній відомості також не можуть бути нововиявленими обставинами.

Разом із тим, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 16 листопада 2016 року у справі № 2-215/11 за позовом прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок використання земельної ділянки площею 35,4265 га, розташованої по АДРЕСА_1 за період з липня 2009 року по грудень 2010 року, скасовано судові рішення попередніх інстанцій, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою скасування касаційний суд зазначив те, що суди, встановивши, що вказана земельна ділянка розміщена на території Лобойківської сільської ради поза межами населеного пункту, не дослідили, хто є власником земельної ділянки, на захист чиїх прав поданий позов і не перевірили, чи наділена Лобойківська сільська рада Петриківського району Дніпропетровської області повноваженнями на звернення до суду.

При новому розгляді справи № 2-215/11 за позовом прокурора Петріківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, представником Лобойківської сільської ради подано до суду заяву про відмову від позову, у зв'язку з тим, що спірна земельна ділянка знаходиться на території Лобойківської сільської ради за межами населеного пункту належить Петриківській районній державній адміністрації, тому через відсутність повноважень щодо розпорядження земельними ділянками, які розташовані за межами населеного пункту Лобойківська сільська рада не може бути позивачем у даній справі.

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2017 року провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Частиною першою статті 11 ЦПК України 2004 року встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі, яка переглядається, позов прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області подано у лютому 2012 році про відшкодування відповідачем збитків, завданих внаслідок використання земельної ділянки площею 35,4265 га, розташованої по АДРЕСА_1 за період з 01 січня 2011 року по 21 грудня 2011 року.

Таким чином, обставини, встановлені при розгляді справи № 2-215/11 за позовом прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, зокрема те, що земельна ділянка площею 35,4265 га, яка розташована по АДРЕСА_1 знаходиться поза межами населеного пункту існувала на час ухвалення заочного рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2012 року і могла бути врахована судом при ухваленні рішення.

Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов передчасного висновку про відсутність, передбачених статтею 361 ЦПК України 2004 року підстав для перегляду заочного рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2012 року за нововиявленими обставинами.

Ураховуючи вищезазначене, оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. О. Лесько

С.Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик