Історія справи

Постанова

Іменем України

10 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 755/17733/17

провадження № 61-13082св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

відповідач -ОСОБА_1 ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року в складі колегії суддів: Гуля В. В., Сушко Л. П., Сліпченка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило суд з метою погашення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання ОСОБА_2 зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту з Правилами № 11402960000 від 10 жовтня 2008 року по кредиту та процентами в розмірі 166 483, 51 долари США та по пені у розмірі 1 118 314, 84 грн,звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 , встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, ПАТ «УкрСиббанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просилорішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року скасовано. Ухвалено по справі нове рішення, яким позов задоволено.

Звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , в рахунок погашення заборгованості в сумі 527 286, 00 грн перед ПАТ «УкрСиббанк».

Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням Закону України «Про іпотеку » за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір в розмірі 4 000, 00 грн.

У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 755/17733/17, яким просила визнати квартиру АДРЕСА_1 постійним місцем її проживання після виконання рішення Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості в сумі 527 286, 00 грн перед ПАТ «УкрСиббанк» за встановленим судом способом реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення.

Ухвала апеляційного суду мотивована відсутністю правових підстав для задоволення заяви.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

02 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її клопотання про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що судом апеляційної інстанції було вирішено питання щодо можливості позбавлення особи житла за борги іншої особи, натомість не вирішено питання щодо визначення подальшого місця проживання особи, яка в результаті проведених прилюдних торгів може залишитись без житла.

За викладених обставин вважає, що апеляційний суд під час ухваленняоскаржуваного судового рішення порушив норми процесуального права, передбачені статтею 89 ЦПК України.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

10 листопада 2021 року справа № 755/17733/17 надійшла до Верховного Суду.

АТ «УкрСиббанк» надіслало відзив на касаційну скаргу, у якому просилозалишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду відповідь на відзив АТ «УкрСиббанк», у якій вказала, що доводи позивача, зазначені у відзиві на касаційну скаргу, є безпідставними, а тому просила касаційну скаргу задовольнити.

Заперечення на відповідь на відзив АТ «УкрСиббанк» до суду не подало.

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звертаючись до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, ОСОБА_1 просила ухвалити додаткове рішення відповідно до статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК УкраїнськоїРСР, норми яких регулюють порядок виселення із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Установивши, що позивачем не заявлялося вимог про виселення у зв`язку із зверненнямстягнення на предмет іпотеки та відповідно такі вимоги не були предметом розгляду указаноїсправи, апеляційний суд обґрунтовано залишив без задоволення заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення прийнятез порушенням норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

Згідно з частиною п'ятою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Наведені ОСОБА_1 аргументи для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в розумінні приписів статті 403 ЦПК України, не є тими обставинами, які містять виключну правову проблему та мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а тому у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті й законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року залишити без змін.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко