Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.07.2019 року у справі №531/1101/18

Постанова

Іменем України

30 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 531/1101/18

провадження № 61-13803св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю.

В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (у ході розгляду справи змінено назву на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз"),

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 26 квітня 2019 року у складі судді Косик С. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 липня 2019 року у складі колегії суддів: Обідіної О. І., Бутенко С. Б., Прядкіної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (далі - ПАТ "Полтавагаз") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу та користується послугами ПАТ "Полтавагаз".

У зв'язку із сумнівами щодо метрологічних характеристик, за ініціативою товариства у ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 демонтовано прилад обліку природного газу типу РЛ "Ямпіль", заводський номер 1213377 та складено акт про демонтаж засобу вимірювальної техніки від 16 січня 2018 року.

Зазначало, що 18 січня 2018 року ПАТ "Полтавагаз" було проведено відповідну технічну експертизу лічильника газу та виявлено, що він не відповідає вимогам Р50-071-98 та метрологічні характеристики лічильника газу не відповідають ДСТУ 3336-96, при цьому, несанкціоноване втручання у роботу лічильника не виявлено.

На підставі експертизи було складено акт про порушення від 18 січня 2018 року № 10028-11.

Комісією з розгляду актів про порушення 13 лютого 2018 року було розглянуто вказаний акт та на підставі нього нарахована заборгованість ОСОБА_1 у розмірі 17
044,01 грн.

Вказувало, що відповідач у добровільному порядку вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу не сплатив.

Ураховуючи наведене, ПАТ "Полтавагаз" просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вартість необлікованого об'єму природного газу у розмірі 17 044,01 грн та судовий збір у розмірі 1 762 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 26 квітня 2019 року у задоволенні позову ПАТ "Полтавагаз" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено вчинення відповідачем правопорушення щодо пошкодження цілісності пломб, втручання у роботу лічильника та інших умисних дій, що впливають на результати вимірювання або несанкціоноване втручання у роботу лічильника газу внаслідок чого витрата (споживання) природного газу лічильником обліковувались некоректно.

Також суд зазначив, що ОСОБА_1 при експлуатації лічильника газу не допускав порушень правил експлуатації та втручань у роботу приладу обліку газу, що не заперечувалося ПАТ "Полтавагаз".

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 01 липня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Полтавагаз" залишено без задоволення, а рішення Машівського районного суду Полтавської області від 26 квітня 2019 року - без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що районний суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи й ухвалив законне, справедливе та обґрунтоване судове рішення.

Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову ПАТ "Полтавагаз", оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, які б спричинили необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу.

При цьому апеляційний суд відхилив усі доводи апеляційної скарги позивача та вказав, що вони висновків суду першої інстанції не спростовують та полягають у незгоді із судовим рішенням.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, Акціонерне товариство (далі - АТ) "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку обставинам справи та поданим доказам.

Зазначає, що товариством було надано належні та допустимі докази на підтвердження бездіяльності відповідача, яка призвела до того, що витрата (споживання) природного газу лічильником газу обліковувалася не у повному обсязі.

Вважає, що неповідомлення споживачем про обставини втручання у роботу лічильника до виявлення таких недоліків представником оператора ГРМ, свідчить про те, що саме бездіяльність відповідача призвела до витрат природного газу.

Також посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25 травня 2018 року у справі № 916/1550/17.

Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подав.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування визначені главою 2 розділу 11 Кодексу газорозподільних систем. Зокрема, пунктом 3 цієї глави зазначено, що до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належить пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

Згідно із частинами 1 і 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. Наявність перших трьох з числа зазначених елементів доводиться особою, яка звернулася з вимогою про відшкодування збитків.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01 листопада 2018 року у справі № 905/2191/15.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України.

Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах 1 та 2 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ "Полтавагаз" суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши повно та всебічно обставини справи, дослідивши, врахувавши та надавши оцінку всім поданим сторонами доказам за своїм внутрішнім переконанням на предмет їх належності, достовірності та достатності, обґрунтованого виходив із того, що позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт вчинення відповідачем правопорушення на ринку природного газу щодо несанкціонованого відбору природного газу, наявності сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи інших пошкоджень лічильника газу, що впливає на результати вимірювання, або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (тобто знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку).

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування здійснюється у випадку доведеності пошкодження лічильника газу або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, однак ПАТ "Полтавагаз" не доведено вчинення відповідачем таких дій.

Зокрема, актом експертизи лічильника газу від 18 січня 2018 року № 10028-11 не виявлено несанкціонованого втручання в конструкцію лічильника, встановлено факт його невідповідності вимогам Р50-071-98 та те, що метрологічні характеристики лічильника газу не відповідають ДСТУ 3336-96.

Крім того, відповідно до акту, складеного при демонтажі приладу обліку природного газу типу РЛ "Ямпіль" G-6, заводський номер 1213377, встановлено наявність та цілісність пломб, різьбових з'єднань, відбитків повірочного тавра та тріщину у склі суматора (а. с. 15).

Доводи касаційної скарги про те, що саме неповідомлення споживачем про обставини втручання у роботу лічильника до виявлення таких недоліків представником оператора ГРМ призвело до витрат природного газу є не необґрунтованими, оскільки виявити невідповідність метрологічним характеристикам у роботі лічильника при візуальному огляді споживачем, не будучи фахівцем у галузі стандартизації та метрології, неможливо. При цьому, відповідач при експлуатації лічильника газу не допускав порушень правил експлуатації та втручань у роботу приладу обліку газу.

Колегія суддів не бере до уваги посилання касаційної скарги на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25 травня 2018 року у справі № 916/1550/17, оскільки висновок у вказаній справі стосувався інших фактичних обставин, які не є тотожними з цією справою.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права і незгоді з ухваленими судовими рішеннями, зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі позивача доводи є аналогічними із доводами його апеляційної скарги та були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" залишити без задоволення.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 26 квітня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк