Історія справи

Постанова

Іменем України

02 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 425/537/20

провадження № 61-11720св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач ? ОСОБА_1 ,

відповідачі: секретар Рубіжанської міської ради Бусєнков Анатолій Анатолійовича, комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради,

особа, яка подала апеляційну скаргу,- ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського апеляційного суду від 05 липня 2021 року у складі колегії суддів: Коновалової В. А., Карташова О. Ю., Луганської В. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до секретаря Рубіжанської міської ради Бусєнкова Анатолія Анатолійовича, комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до секретаря Рубіжанської міської ради Бусєнкова Анатолія Анатолійовича, комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 11 червня 2019 року між ним та виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради укладено контракт № 8 про призначення його на посаду директора комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради строком із 14 червня 2019 року по 13 червня 2020 року, проте розпорядженням міського голови за підписом секретаря Рубіжанської міської ради Бусєнкова А. А. від 20 січня 2020 року № 77-к зазначений контракт достроково розірвано та звільнено його з посади за пунктом 8 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку з неналежним виконанням обов`язків керівника підприємства.

Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови за підписом секретаря Рубіжанської міської ради Бусєнкова А. А. від 20 січня 2020 року № 77-к «Про дострокове розірвання контракту та звільнення з посади директора комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради ОСОБА_1 »; визнати протиправним та скасувати наказ комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради від 20 січня 2020 року № 07-к «По особовому складу» про звільнення його з посади; поновити його на посаді директора комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради з 21 січня 2020 року; стягнути із комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу із 21 січня 2020 року по день поновлення на роботі (а. с. 3, т. 1).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови за підписом секретаря Рубіжанської міської ради Бусєнкова А. А. від 20 січня 2020 року № 77-к «Про дострокове розірвання контракту та звільнення з посади директора комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради ОСОБА_1 ». Визнано протиправним та скасовано наказ комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради від 20 січня 2020 року № 07-к «По особовому складу» про звільнення з посади директора комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради ОСОБА_1 . Стягнуто з комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в період із 21 січня 2020 року по день ухвалення рішення 17 вересня 2020 року включно у розмірі 102 514,96 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Рішення в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 11 390,55 грн допущено до негайного виконання.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у спірних розпорядженні та наказі не вказано конкретної фактичної підстави звільнення, передбаченої контрактом, тому вони мають бути визнані протиправними та скасовані. Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 102 514,96 грн і ця сума підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Додатковим рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 02 жовтня 2020 року змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади директора комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради з 20 січня 2020 року на 13 червня 2020 року із зміненим формулюванням підстави звільнення, а саме: з «підстава, передбачена контрактом, пункт 8 частини першої статті 36 КЗпП України»на «у зв`язку з закінченням строку трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України».

11 травня 2021 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2020 року та додаткове рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 02 жовтня 2020 року.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 17 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2020 року залишено без руху.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 14 червня 2021 року визнано причини пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2020 року неповажними. Продовжено ОСОБА_2 строк на усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у тексті ухвали, протягом семи днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 05 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2020 року повернуто скаржнику.

Повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 у встановлений в ухвалі суду від 14 червня 2021 року строк недоліки апеляційної скарги не усунув, тому апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути скаржнику.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Луганського апеляційного суду від 05 липня 2021 року, у якій просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалу Луганського апеляційного суду від 14 червня 2021 року ОСОБА_2 отримав 22 червня 2021 року,встановлений в цій ухвалі процесуальний строк для подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги спливає у день, наступний після настання неминучої події, - спливу семиденного строку, а саме: 30 червня 2021 року. Суд апеляційної інстанції неправильно визначив строк для надання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку із чим помилково повернув апеляційну скаргу скаржнику.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У грудні 2021 року справу № 425/537/20 передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

В ухвалі Верховного Суду від 16 вересня 2021 року про відкриття касаційного провадження вказано, що касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.

Доводи інших учасників справи

Від інших учасників справи не надходив відзив на касаційну скаргу.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Положеннями статті 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що повний текст рішення Рубіжанського міського суду Луганської області у цій справі складений 25 вересня 2020 року (а. с. 75, т. 2).

27 жовтня 2020 року ОСОБА_2 як секретар Рубіжанської міської ради вперше звернувся із апеляційною скаргою на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2020 року (а. с. 84, т. 2).

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2020 року повернуто скаржнику (а. с. 196, т. 2).

11 травня 2021 року ОСОБА_2 вдруге звернувся із апеляційною скаргою на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2020 року та додаткове рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 02 жовтня 2020 року (а. с. 9, т. 3).

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 17 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху (а. с. 57, 58, т. 2).

Вказану ухвалу від 17 травня 2021 року ОСОБА_2 отримав 25 травня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 60, т. 3).

02 червня 2021 року ОСОБА_2 поштою подав до суду заяву на усунення недоліків апеляційної скарги (а. с. 84, т. 3).

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 14 червня 2021 року визнано причини пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2020 року неповажними. Продовжено ОСОБА_2 строк на усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в тексті ухвали, протягом семи днів з дня отримання копії цієї ухвали (а. с. 85-86, т. 3).

Враховуючи положення наведених процесуальних норм, а також ту обставину, що наведені ОСОБА_2 причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив його апеляційну скаргу без руху (продовжив строк на усунення недоліків).

Статтею 123 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ухвалу Луганського апеляційного суду від 14 червня 2021 року, якою продовжено ОСОБА_2 строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом семи днів з дня отримання копії цієї ухвали, скаржник отримав 22 червня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 88, т. 3).

30 червня 2021 року ОСОБА_2 поштою подав до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги (а. с. 138, т. 3).

01 липня 2021 року Луганським апеляційним судом отримано заявуОСОБА_2 про усунення недоліків апеляційної скарги, що підтверджується відповідним штампом суду на цій заяві (а. с. 89, т. 3)

Таким чином, копію ухвали від 14 червня 2021 року ОСОБА_2 отримав 22 червня 2021 року, із заявою про виправлення недоліків звернувся 30 червня 2021 року, тобто із пропуском семиденного строку, встановленого судом в ухвалі від 14 червня 2021 року.

Із заявою про продовження строку для усунення недоліків ОСОБА_2 до апеляційного суду не звертався, у наданій заяві не порушував питання про продовження йому строку на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Луганського апеляційного суду від 14 червня 2021 року.

Повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_2 у встановлений в ухвалі суду від 14 червня 2021 року строк недоліки апеляційної скарги не усунув, тому апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути скаржнику.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно визначив строк для надання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, який мав би закінчуватися 30 червня 2021 року, у зв`язку із чим помилково повернув апеляційну скаргу скаржнику, по своїй суті зводяться до неправильного тлумачення заявником норм процесуального права.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 253 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що копію ухвали від 14 червня 2021 року ОСОБА_2 отримав 22 червня 2021 року, тому семиденний строк необхідно розраховувати із наступного дня - 23 червня 2021 рік та відповідно закінчення цього строку припадає на 29 червня 2021 року.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду справи має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського апеляційного суду від 05 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. І. Грушицький

Судді: А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

О. С. Ткачук