Історія справи

Постанова КЦС ВП від 03.07.2019 року у справі №127/6065/17

Постанова

Іменем України

01 липня 2019 року

м. Київ

справа № 127/6065/17

провадження № 61-30213св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення апеляційного суду Вінницької області від 10 листопада 2017 року в складі колегії суддів: Оніщука В. В., Медвецького С. К., Сала Т. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ДП «НЕК «Укренерго») про зобов`язання поновити на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що 17 листопада 2014 року він працював у відокремленому підрозділі «Вінницяелектротехнологія» ДП «НЕК «Укренерго» (далі - ВП «Вінницяелектротехнологія» ДП «НЕК «Укренерго») на посаді заступника директора із забезпечення діяльності та капітального будівництва, з якої наказом по відокремленому підрозділу від 22 лютого 2017 року № 39к його звільнено на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Таке звільнення вважає незаконним, оскільки його фактично не було повідомлено про звільнення із займаної посади та не було запропоновано жодної вакантної посади. Після ознайомлення 08 лютого 2017 року з інформацією про наявні вакансії в ДП «НЕК «Укренерго» ним підготовлена службова записка, в якій він надав згоду на його працевлаштування на посаду начальника відділу по роботі з персоналом відокремленого підрозділу «Південно-Західна електроенергетична система» ДП «НЕК «Укренерго» (далі - ВП «Південно-Західна електроенергетична система» ДП «НЕК «Укренерго») та начальника відділу логістики товарно-матеріальних цінностей ВП «Південно-Західна електроенергетична система» ДП НЕК «Укренерго».

Проте не зважаючи на його виражене бажання працювати в іншому структурному підрозділі ДП «НЕК «Укренерго», його було звільнено з роботи. Крім того, його звільнення відбулося без згоди профспілкового комітету, а тому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив зобов`язати відповідача поновити його на посаді та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд дійшов висновку, що при звільненні позивача з роботи норми трудового законодавства не були порушені, оскільки займана ним посада скорочена, а тому відсутні підстави вважати, що звільнення ОСОБА_1 є незаконним.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 10 листопада 2017 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 серпня 2017 року скасовано, позов задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора із забезпечення діяльності та капітального будівництва у відокремленому підрозділі «Вінницяелектротехнологія» ДП «НЕК «Укренерго» з 22 лютого 2017 року.

Стягнуто з ДП «НЕК «Укренерго» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 172 042, 34 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.

Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 необґрунтовано відмовлено у працевлаштуванні на посаду начальника відділу логістики, крім того, йому не було запропоновано у встановленому порядку вакансії, що були вільними по підприємству, чим було порушено вимоги статті 49-2 КЗпП України.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 127/6065/17 і витребувано її з Вінницького міського суду Вінницької області.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», згідно з яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

25 травня 2018 року справу № 127/6065/17 передано до Касаційного цивільного суду у вкладі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року справу № 127/6065/17 призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2017 року ДП «НЕК «Укренерго» подало касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржене рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що 01 лютого 2017 року ДП «НЕК «Укренерго» надано листа із додатком до нього з переліком вакантних посад, які станом на 01 лютого 2017 року були вільними. Позивач, розглянувши наявні вакансії в ДП «НЕК «Укренерго», вказані в додатку до листа ДП «НЕК «Укренерго» від 01 лютого 2017 року №07-1/07-1-1/1116, надав згоду на призначення чи переведення його на одну із запропонованих вакантних посад, а саме: начальника відділу по роботі з персоналом відокремленого підрозділу «Південно-Західна електроенергетична система» ДП «НЕК «Укренерго» та начальника відділу логістики товарно-матеріальних цінностей «Південно-Західна електроенергетична система» ДП «НЕК «Укренерго», проте своїми діями не виявив жодного бажання щодо працевлаштування.

У лютому 2018 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, у яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін. Указував, що апеляційним судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 не було запропоновано у встановленому порядку вакансії, що були вільними по підприємству, чим порушено вимоги статті 49-2 КЗпП України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що відповідно до наказу від 17 листопада 2014 року №145к «По особовому складу» ОСОБА_1 прийнятий на посаду заступника директора з закупівель, капітального будівництва, соціальних та загальних питань ВП «Вінницяелектротехнологія» ДП « НЕК«Укренерго».

Наказом від 27 липня 2015 року № 106к «Про переведення у зв`язку із змінами в штатному розкладі» ОСОБА_1 переведений на посаду заступника директора із забезпечення діяльності та капітального будівництва ВП «Вінницяелектротехнологія» ДП «НЕК «Укренерго».

Наказом від 22 лютого 2017 року №39к ОСОБА_1 звільнено з займаної посади у зв`язку з скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України з виплатою компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та матеріальної допомоги на оздоровлення.

01 грудня 2016 року тимчасово виконуючого обов`язки директора ДП НЕК «Укренерго» ОСОБА_2 затверджено нову організаційну структуру ВП «Вінницяелектротехнологія», зі змісту якої вбачається, що нова організаційна структура не включає в себе посаду заступника директора із забезпечення діяльності та капітального будівництва, яку займав ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу виконуючого обов`язки директора ВП «Віннницяелектротехнологія» від 01 грудня 2016 року № 191 «Про введення в дію організаційної структури ВЕТ» з 05 грудня 2016 року введено в дію затверджену (наведену вище) організаційну структуру ВП «Вінницяелектротехнологія» ДП «НЕК «Укренерго» та зі штатного розпису було виведено цілий ряд посад, в тому числі і посада заступника директора із забезпечення діяльності та капітального будівництва.

15 грудня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про майбутнє вивільнення, з яким він ознайомився, про що поставив свій підпис.

28 грудня 2016 року ВП «Вінницяелектротехнологія» звернувся до організації ДП НЕК «Укренерго» з проханням повідомити про можливість працевлаштування та наявні вакансії у ДП «НЕК «Укренерго» та підпорядкованих йому відокремлених підрозділах з метою працевлаштування працівників, посади яких скорочуються та яких немає можливості працевлаштувати на підприємстві, звідки працівники вивільняються.

07 лютого 2017 року ДП «НЕК «Укренерго» надано інформацію на указаний запит про наявність вакансій в ДП «НЕК «Укренерго» та відокремлених підрозділах, зокрема в даний перелік увійшли вакантні посади ВП Південно-Західна електроенергетична система ДП «НЕК «Укренерго», а саме начальника відділу по роботі з персоналом та начальника відділу логістики товарно-матеріальних цінностей.

Із службової записки ОСОБА_1 від 08 лютого 2016 року вбачається, що останній, розглянувши наявні вакансії в ДП «НЕК «Укренерго», вказані в додатку до листа ДП «НЕК «Укренерго» від 01 лютого 2017 року №07-1/07-1-1/1116, надав згоду на призначення чи переведення його на одну із запропонованих вакантних посад, а саме: начальника відділу по роботі з персоналом ВП «Південно-Західна електроенергетична система» ДП «НЕК «Укренерго» та начальника відділу логістики товарно-матеріальних цінностей «Південно-Західна електроенергетична система» ДП «НЕК «Укренерго».

Згідно листа №10-01/2426-17 від 25 травня 2017 року ВП «Південно-Західна електроенергетична система» ДП «НЕК «Укренерго» стосовно розгляду кандидатури ОСОБА_1 на посаду начальника відділу по роботі з персоналом, вбачається, що дана посада об`єднує в собі посади начальника відділу кадрів, начальника відділу по навчанню персоналу, начальника відділу праці та заробітної плати, при цьому в останнього відсутня освіта відповідного напрямку і стаж кадрової роботи та роботи з організації праці і заробітної плати, відтак він не відповідає кваліфікаційним вимогам до даної посади.

Із акта проведення співбесіди від 22 лютого 2017 року видно, що комісія відокремленого підрозділу «Південно-Західна електроенергетична система» ДП «НЕК «Укренерго» провела співбесіду з кандидатом на вакантну посаду начальника відділу логістики товарно-матеріальних цінностей ОСОБА_1 і дійшла висновку, що його рівень знань та досвід роботи не відповідає вимогам до даної посади.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому, мова йде про те, що роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 01 липня2015 року № 6-491цс15.

Установивши, що у відповідача відбулись зміни в організації виробництва і праці, а саме, скорочення чисельності штату працівників, в тому числі посади заступника директора із забезпечення діяльності та капітального будівництва, а ОСОБА_1 не було запропоновано у встановленому порядку вакансії, що були вільними по підприємству, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що було порушено вимоги статті 49-2 КЗпП України, що відповідно до статті 235 КЗпП України є підставою для поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи касаційних скарг не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновками цього суду щодо їх оцінки.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом апеляційної інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 10 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун