Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 523/1767/20

провадження № 51-5508км23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 червня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42017160000001330, за обвинуваченням ОСОБА_10 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 321-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України), ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 321-1 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2023 року клопотання захисника ОСОБА_8 задоволено, кримінальне провадження № 42017160000001330 від 03 жовтня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_10 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 321-1 КК України, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 321-1 КК України закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), після повідомлення особі про підозру, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 червня 2023 року апеляційну скаргу прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 залишено без задоволення, а ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2023 року - без змін.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_9 просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що у кримінальних провадженнях, внесених у ЄРДР до 16 березня 2018 року, і тих, які з ними об`єднані, суб`єктом продовження строків досудового розслідування є прокурор, оскільки законодавець чітко визначив, що положення Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»(далі - Закон № 2147-VIII) не мають зворотної дії в часі. Стверджує, якщо продовження строку досудового розслідування тих кримінальних проваджень, відомості про які було внесено до ЄРДР до 16 березня 2018 року, було компетенцією прокурора відповідного рівня, то в разі об`єднання провадження з іншим, відомості про яке до ЄРДР внесено із 16 березня 2018 року, компетенція прокурора є незмінною. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України. На думку прокурора, суд дійшов необґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження з підстав, визначених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки законодавець установив заборону закриття провадження у випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Натомість ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 відповідно до фактичних обставин кримінального провадження обвинувачувалися, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 321-1 КК України (указаний злочин законодавцем віднесено до розділу ХIII Особливої частини КК України, факультативним об`єктом злочинного посягання якого є здоров`я населення). Зазначає, що його доводи узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 13 лютого 2023 року у справі № 932/8842/20.

У доповненні до касаційної скарги прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а ухвалу місцевого суду скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. У доповненні прокурор акцентує увагу на незгоді з рішеннями судів попередніх інстанцій стосовно посилання в них на висновки об`єднаної палати Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 753/12578/19.

На касаційну скаргу прокурора захисники ОСОБА_6 і ОСОБА_8 подали заперечення (кожен окремо), у яких просять скаргу сторони обвинувачення залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу прокурора.

Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_8 і ОСОБА_7 просять касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Мотиви Суду

За правилами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Проте ухвали судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що постановлені згідно з положеннями зазначеної статті, зважаючи на таке.

Частиною 2 ст. 214 КПК України встановлено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

Частиною 1 ст. 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Статтею 284 КПК України визначено підстави для закриття кримінального провадження, тобто закінчення досудового розслідування, яке відбувається за наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно із Законом № 2147-VIII частину 1 ст. 284 КПК України доповнено п. 10, за яким ці зміни вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто із 16 березня 2018 року і не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР після введення в дію цих змін.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 03 жовтня 2017 року були внесені відомості до ЄРДР за № 42017160000001330 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження 01 листопада 2018 року було внесено відомості до ЄРДР за № 12018160000000770 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 321-1 КК України, зокрема внесено відомості за фактом збуту працівниками пункту продажу «Одеса» ТОВ «Кріогенсервіс» завідомо фальсифікованого лікарського засобу кисню медичного рідкого - в особливо великих розмірах медичним установам Одеської області.

Постановою прокурора відділу прокуратури Одеської області від 05 листопада 2018 року зазначені вище кримінальні провадження були об`єднані в одне за № 42017160000001330 від 03 жовтня 2017 року.

05 листопада 2018 року в межах кримінального провадження № 42017160000001330 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 321-1, ч. 5 ст. 191 КК України, а ОСОБА_12 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 321-1, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

05 січня 2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017160000001330 від 03 жовтня 2017 року за постановою заступника керівника регіональної прокуратури продовжено до чотирьох місяців, тобто до 06 березня 2019 року.

Постановою заступника керівника регіональної прокуратури від 06 березня 2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017160000001330 продовжено до шести місяців, тобто до 06 травня 2019 року.

15 березня 2019 року в межах кримінального провадження № 42017160000001330 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 321-1, ч. 5 ст. 191 КК України.

Після цього строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017160000001330 за постановою першого заступника Генерального прокурора від 24 квітня 2019 року був продовжений до 10 місяців, тобто до 06 вересня 2019 року.

17 травня 2019 року в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42017160000001330 були внесені відомості до ЄРДР за № 12019110000000362 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Цього ж дня зазначені вище кримінальні провадження були об`єднані в одне за № 42017160000001330 від 03 жовтня 2017 року.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність повноважень у прокурора на продовження строку досудового розслідування, оскільки із 16 березня 2018 року введені в дію положення ст. 294 КПК України у редакції Закону№ 2147-VIII, відповідно до яких, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, установлених пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками (ч. 3 ст. 294 КПК в редакції Закону № 2147-VIII).

З наведених підстав суди дійшли висновку, що право на вирішення питання про продовження строку досудового розслідування на строк більше ніж три місяці покладалося виключно на слідчих суддів, а продовження цього строку в цьому кримінальному провадженні першим заступником Генерального прокурора не узгоджується з вимогами ст. 294 КПК України в редакції Закону № 2147-VIII.

При цьому місцевий суд, з яким погодився апеляційний суд, послався на висновок об`єднаної палати, який міститься в постанові від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19), про те, що суб`єктом продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке було внесено до ЄРДР до 16 березня 2018 року, об`єднаному згодом з іншим кримінальним провадженням, відомості стосовно якого внесено до ЄРДР із 16 березня 2018 року, є слідчий суддя.

Однак ці твердження судів попередніх інстанцій, на переконання колегії суддів, є передчасними з огляду на таке.

За частиною 7 ст. 217 КПК України днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

При цьому у примітці до ч. 7 ст. 217 КПК України зазначено, що зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін (п. 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII).

Згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладеним у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 755/6898/21, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року, а також у тих провадженнях, що були об`єднані або виділені з інших, у яких початок строку досудового розслідування мав місце до вказаної дати, продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня.

При цьому в указаній постанові об`єднана палата конкретизувала, що продовження таких строків прокурором відповідного рівня в тих провадженнях, на які поширюється режим регулювання, що мав місце до 16 березня 2018 року, відповідає положенням кримінального процесуального закону, оскільки вказаний суб`єкт був наділеним відповідними повноваженнями законодавцем. При чому саме законодавець визначив рівень посади, яку повинна займати особа в органах прокуратури, з метою забезпечення підвищеного контролю за подальшим продовженням строків досудового розслідування в межах відповідного кримінального провадження.

У провадженні № 42017160000001330 від 03 жовтня 2017 року, яке було внесено до ЄРДР до 16 березня 2018 року, продовження строків досудового розслідування належало до компетенції прокурора відповідного рівня.

Тобто, у цьому провадженні продовження строків досудового розслідування здійснив суб`єкт, який мав відповідні повноваження, - перший заступник Генерального прокурора.

Також згідно з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2023 року у справі № 711/8244/18, датою введення в дію положень, указаних у п. 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, у тому числі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, є 16 березня 2018 року. Пункт 10 ч. 1 ст. 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені до ЄРДР із 16 березня 2018 року, і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.

Водночас, відповідно до висновку, викладеного в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 753/10155/22 (провадження № 51-1830км23), у кримінальному провадженні, в якому відомості про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР як до введення в дію положень, указаних у п. 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII (зокрема, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України), так і після набрання чинності цими нормами, ні подальше об`єднання кримінальних проваджень, ні зміна правової кваліфікації у кримінальному провадженні жодним чином не впливають на імперативний характер вказівки у примітці до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України про дію приписів цього пункту лише щодо справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін, тобто із 16 березня 2018 року. А тому закриття на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження щодо кримінальних правопорушень, відомості стосовно яких внесено до ЄРДР до введення в дію положень, указаних у п. 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, суперечить імперативним приписам згаданої примітки.

Проте суди попередніх інстанцій належним чином не врахували наведені вище обставини та норми кримінального процесуального закону, зокрема ч. 7 ст. 217 КПК України, до кримінального провадження № 42017160000001330, з урахуванням того, щовказане провадження було зареєстровано 03 жовтня 2017 року, тобто до введення в дію положень, указаних у п. 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII.

За встановлених обставин, доводи прокурора про те, що суди дійшли необґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки останні обвинувачувалися, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 321-1 КК України, яке законодавцем віднесено до розділу ХIIIОсобливої частини КК України і факультативним об`єктом злочинного посягання якого є здоров`я населення, тобтовчинили злочин проти життя та здоров`я особи, колегія суддів не бере до уваги, як підставу для скасування, оскільки обґрунтованість цих доводів і їх значення для вирішення справи по суті може бути перевірено місцевим судом під час нового розгляду, з урахуванням компетенції суду щодо встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення у межах пред`явленого обвинувачення.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів уважає, що ухвали судів попередніх інстанцій постановлені з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а тому вони підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, а касаційна скарга прокурора з доповненнями - частковому задоволенню.

Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати зазначене в цій постанові, перевірити усі обставини кримінального провадження, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 березня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 13 червня 2023 року щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3