Історія справи

Постанова

Іменем України

18 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 648/67/18

провадження № 51-9370км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Марчука О.П.,

суддів Матієк Т.В., Могильного О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Бражника М.В.,

прокурора Опанасюка О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 17 липня 2018 року у об'єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№ 12017230080001649, 12018230080000023 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Білозерского районного суду Херсонської області від 03 квітня 2018 року засуджено ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 10 жовтня 2017 року приблизно о 17:00, перелізши через паркан, проник до двору будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, та шляхом пошкодження навісного замку вхідних дверей, проник в середину будинку, звідки таємно викрав електронні часи марки «Електроніка» Г 9.02, вартістю 884,50 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вище вказану суму.

Крім того, 20 жовтня 2017 року приблизно 21:00 та 01 листопада 2017 року, приблизно о 22:00 ОСОБА_1, повторно, проник в середину вищевказаного будинку, звідки таємно викрав три оцинкованих відра, об'ємом 20 літрів, загальною вартістю 100 гривень, та два пакети агроволокна марки «Віола» вартістю 68,47 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 286,94 гривні та чоловічу куртку іноземного виробника марки «SNOW IWAGE», що була у використанні, вартістю 491,33 гривень, чим спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 778,27 грн.

Він же, 10 листопада 2017 року приблизно о 15:00, повторно, через паркан проник до двору вказаного будинку та проник в середину літньої кухні, звідки таємно викрав дві бувші у використанні справні пластикові бочки синього кольору з кришками чорного кольору об'ємом 100 літрів, вартістю однієї пластикової бочки з кришкою об'ємом 100 літрів 290 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 580 гривень.

Також, 03 вересня 2017 року приблизно о 10:00, 11 вересня 2017 року приблизно о 13:00 год та 20 вересня 2017 року близько 13:00 ОСОБА_1 повторно, проник шляхом вільного доступу в середину того ж будинку, звідки таємно викрав належну потерпілому ОСОБА_2 2 чавунні плити пічного опалення, вартістю 500 гривень кожна, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1000 грн., а також електричний подовжувач марки Speziaiist, вартістю 2000 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 3000 грн.

Крім того, він же, 27 вересня 2017 року приблизно о 13:00 шляхом вільного доступу, проник в середину літньої кухні за вищезазначеною адресою звідки таємно викрав 50 кілограм пшениці кормової, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 207,50 грн.

Окрім того, 30 вересня 2017 року приблизно о 13:00, 06 жовтня 2017 року приблизно о 13:00, 17 жовтня 2017 року приблизно о 13:00 та 04 листопада 2017 року приблизно о 13:00 ОСОБА_1 шляхом вільного доступу, проник в середину будинку, звідки таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_2 електричний подовжувач марки У16-01 ПВС вартістю 450 гривень, газо-горілий пристрій марки УГОП-9 пічного опалення вітчизняного виробництва, вартістю 550 гривень дві емальовані каструлі вартістю 263 гривні 30 копійок, 15 кілограм волоського горіху, вартість 375 гривень потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1638,30 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 17 липня 2018 року вирок районного суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м'якість і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що апеляційний суд порушив вимоги ст. 419 КПК України, оскільки належно не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора про м'якість покарання, призначеного ОСОБА_1, та не зазначив підстав, з яких визнав її необґрунтованою. На думку прокурора, апеляційним судом не було враховано тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину, а саме те, що він вчинив 12 епізодів крадіжок, даних про особу винного, який у скоєному щиро не розкаявся, завдану матеріальну і моральну шкоду потерпілому не відшкодував.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.

У судовому засіданні прокурор підтримав подану касаційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи прокурора щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого внаслідок м'якості є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально - вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Згідно з приписами ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більшу п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справі справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Так, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який раніше не судимий, не працює, посередні характеристики за місцем проживання, те, що він виявив намір відшкодувати завдану потерпілому шкоду, висновок органу пробації, також пом'якшуючу обставину - активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин та призначив йому покарання за вчинення злочину у межах санкції вказаної норми.

Разом з тим, суд звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, але свого рішення належним чином не обґрунтував і не навів переконливих мотивів, з яких він дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання у виді позбавлення волі, з урахуванням того, що ОСОБА_1 вчинив ряд умисних дій проти власності, а саме 12 епізодів крадіжок чужого майна, шляхом проникнення у житло та інше приміщення, вчинений злочин відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, у скоєному щиро не розкаявся, завдані збитки потерпілому не відшкодував.

Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, на думку колегії суддів, ОСОБА_1 безпідставно звільнено від відбування визначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, що не сприяє меті покарання - виправлення засудженого і попередження вчинення нових злочинів, а тому є невиправдано м'яким заходом кримінально-правового примусу та призвело до м'якості призначеного останньому покарання.

Переглядаючи вирок за апеляційною скаргою прокурора апеляційний суд усупереч вимогам ст. 419 КПК України доводів апеляційної скарги прокурора належним чином не перевірив та безпідставно залишив вирок місцевого суду в частині звільнення засудженого від відбування покарання без зміни.

Враховуючи викладене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та, за умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення і тих же даних про особу винного, звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням слід вважати м'яким.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 17 липня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Марчук Т.В. Матієк О.П. Могильний