Історія справи

Постанова

Іменем України

18 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 463/6590/19

провадження № 51-5512км19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Матієк Т.В.,

суддів Мазура М.В., Могильного О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,

прокурора Сингаївської А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09 вересня 2019 року.

Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Вищезазначеною ухвалою слідчий суддя залишив без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Другого СВ СУ ТУ ДБР у м. Львові Гордона Е.С. від 26 липня 2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019210000000001 від 09 січня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 1 ст. 382 КК.

Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_1 08 жовтня 2019 року подав на нього апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у задоволенні якого Львівський апеляційний суд ухвалою від 16 жовтня 2019 рокувідмовив через відсутність для цього поважних причин та повернув скаргу особі, яка її подала.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1. порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що апеляційний суд безпідставно відмовив йому в поновленні строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, не врахувавши, що він подав апеляційну скаргу на 5-й день після отримання копії оскаржуваної ухвали, тобто згідно з процедурою, яку йому роз`яснив слідчий суддя під час проголошення резолютивної частини ухвали, що є поважною причиною пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримала подану касаційну скаргу.

Мотиви Суду

Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 395 КПК передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення, при цьому згідно ч. 3 вказаної статті якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У постанові від 27 листопада 2019 року (справа № 461/1434/18) об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформулювала висновок щодо правозастосування п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК, відповідно до якого у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

Отже, для особи, яка оспорює рішення слідчого судді, ухвалене за викликом цієї особи, початком (початковим моментом) перебігу строку для подання апеляційної скарги є момент проголошення такого рішення (його резолютивної частини).

Відмовляючи у поновленні строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, апеляційний суд виходив із того, що її постановлено за участю ОСОБА_1 у судовому засіданні 09 вересня 2019 року, у зв`язку з чим такий строк розпочався з моменту проголошення рішення, а закінчився 16 вересня 2019 року, про це апелянт був обізнаний, однак не обґрунтував неможливості подання ним скарги в зазначений проміжок часу. Крім того, в ухвалі апеляційний суд зазначив, що згідно з резолютивною частиною ухвали слідчого судді ОСОБА_1 було роз`яснено те, що цю ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак такий порядок оскарження не відповідає порядку, передбаченому ст. 395 КПК, згідно якого апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Дійсно, технічним записом судового засідання місцевого суду від 09 вересня 2019 року та резолютивною частиною ухвали слідчого судді, постановленої в указаному засіданні, підтверджено (а.с. 96, 98-99), що ОСОБА_1 було роз`яснено наступний порядок її оскарження: ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційний суд правильно зазначив про невідповідність такого роз`яснення вимогам ст. 395 КПК, однак не врахував, що, оскаржуючи рішення слідчого судді в апеляційному порядку, ОСОБА_1 діяв згідно з роз`ясненою йому цим суддею процедурою оскарження, і встановивши, що таке роз`яснення було неправильним, апеляційний суд мав поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження вказаного рішення, натомість необґрунтовано відмовив у його поновленні.

Крім того, апеляційний суд залишив поза увагою доводи ОСОБА_1 про неможливість подання ним апеляційної скарги через необізнаність із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення. Зазначена обставина, як правильно стверджує касатор, посилаючись на постанову об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18), може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.

До того ж, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , не відмовляючись від права апеляційного оскарження зазначеного рішення, 24 вересня 2019 року поштою направив до місцевого суду заяву про видачу копії ухвали слідчого судді (а.с. 103-104) та, отримавши її повний текст 03 жовтня 2019 року, діючи сумлінно, без невиправданих затримок, протягом п`яти днів з моменту отримання вказаної ухвали оскаржив її до апеляційного суду.

Отже, на стадії прийняття апеляційної скарги суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи, наведені в касаційній скарзі, є обґрунтованими, тому скарга підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню, а провадження -призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати наведене, здійснити апеляційний розгляд відповідно до положень КПК і прийняти обґрунтоване рішення згідно з вимогами кримінального процесуального закону.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року про відмову ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09 вересня 2019 рокускасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

Т.В. Матієк М.В. Мазур О.П. Могильний