Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 161/13558/19

провадження № 51-5881км20

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,прокурора виправданих захисниківОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (в режимі відеоконференції),розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Волинського апеляційного суду від 05 червня 2024 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Цегів Горохівського району Волинської області, жительки АДРЕСА_2,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Комарове Маневицького району Волинської області, жительки АДРЕСА_2,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки та жительки АДРЕСА_2,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Гірники Ратнівського району Волинської області, жительки АДРЕСА_2.

Обставини справи

1. Луцький міськрайонний суд Волинської області вироком від 05 лютого 2024 року виправдав ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 28, частиною 1 статті 203-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).

2. Оскарженою ухвалою апеляційна інстанція залишила вирок без змін.

3. Вони обвинувачувалися у зайнятті гральним бізнесом, організованою групою за таких обставин.

4. З лютого 2018 року до 15 лютого 2019 року ОСОБА_6 ,директор ТзОВ «МДЛ», пристосував орендовані ним приміщення в АДРЕСА_3 та на АДРЕСА_4 для підпільного казино, придбавши та облаштувавши комп`ютерною технікою зі спеціальним програмним забезпеченням. Він залучив ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та інших осіб у якості адміністраторів (касирів) в організованих ним ігрових закладах. Всі ці особи, об`єднані єдиним планом з розподілом функцій та ролей, зорганізувалися у організовану групу, в складі якої займалися гральним бізнесом.

5. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність обвинувачення.

Вимоги і доводи касаційної скарги

6. Прокурор, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржену ухвалу і призначити новий розгляд у апеляційному суді.

7. Він вважає, що апеляційний суд не усунув неповноту судового розгляду допущену судом першої інстанції, який відмовився допитати кількох свідків сторони обвинувачення та відхилив клопотання про призначення повторної комп`ютерно-технічної експертизи, заявлене обвинуваченням у зв`язку з тим, що під час досудового розслідування не було технічної можливості отримати інформацію з зашифрованих флеш-накопичувачів.

8. Крім того апеляційний суд належно не спростував доводів апеляційної скарги прокурора про наявність в діях виправданих складу інкримінованого злочину, тому ухвала не відповідає вимогам статті 419 КПК.

9. Сторона захисту направила Суду письмові заперечення, в яких навели свої аргументи щодо необґрунтованості вимог прокурора.

Позиції учасників касаційного розгляду

10. У судовому засіданні прокурор підтримала касаційні вимоги сторони обвинувачення.

11. Захисники та виправдані заперечили проти доводів прокурора, просили залишити оскаржене судове рішення без змін.

Оцінка Суду

12. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали провадження, обговоривши наведені сторонами доводи, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

13. За статтею 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 374 КПК мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі та визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, керуючись якими суд відкидає докази обвинувачення.

14. Згідно з частиною 3 статті 62 Конституції України, положень статті 17 КПК обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

15. Цих вимог закону суди першої та апеляційної інстанцій дотрималися.

16. Суд першої інстанції, забезпечивши змагальність сторін, ретельно перевірив надані сторонами докази, провів їх детальний аналіз і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку відповідно до статті 94 КПК.

17. У вироку детально викладені підстави виправдання і зазначені мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення, у тому числі й ті, на які посилається прокурор у касаційній скарзі, а решту вважає недостатніми для доведення винуватості

Щодо повторної комп`ютерно-технічної експертизи

18. Доводи прокурора у скарзі щодо необхідності призначення повторної експертизи під час судового провадження обґрунтовуються встановленням нових обставин, які не були відомі на час досудового розслідування.

19. У цьому провадженні, як видно з його матеріалів, було призначено кілька експертиз комп`ютерної техніки та програмного забезпечення вилученого під час обшуків обладнання, де ставилося питання про наявність на об`єктах дослідження програмного забезпечення для проведення азартної гри.

20. З висновків експертів (№ 1754-1779, № 1391/1392/1427-1451, 1742-1753 та № 1389/1412-1424) вбачається, що їм не вдалося отримати відповіді на поставленні питання з причин шифрування інформації за допомогою невідомого крипто-ключа.

21. Під час апеляційного розгляду прокурор заявив клопотання про призначення повторної комп`ютерно-технічної експертизи, оскільки експерт ОСОБА_15 повідомив в судовому засіданні 17 липня 2023 року, що з моменту проведення експертиз у 2019 році деякі програми удосконалились, що дає змогу розшифрувати невідомий крипто-ключ, однак це потребуватиме значного часу (близько року) і значних технічних ресурсів. Також він зазначив, що орган досудового розслідування призначаючи експертизу у 2019 році не ставив питання про дешифровку крипто-ключа і в подальшому з повторними експертизами не звертався. У клопотанні про призначення повторної експертизи, прокурор пропонував поставити ті ж самі питання, що і в попередніх з метою отримання інших висновків, таким чином ставлячи під сумнів раніше надані стороною обвинувачення докази.

22. Суд зазначає, що виходячи з матеріалів справи і, зокрема, з цих пояснень експерта, факт наявності на носіях зашифрованої інформації не є обставиною, яка не була відомою на час досудового розслідування. Про цю обставину повідомляли експерти у висновках, однак сторона обвинувачення не ставила перед експертами завдання здійснити спроби розшифрувати цю інформацію.

23. Суд звертає увагу на те, що, направивши до суду обвинувальний акт, сторона обвинувачення тим самим визнала зібрані докази достатніми для доведення винуватості обвинувачених осіб. Сторона захисту не представляла в суді докази, які б спростовувати висновки наданих стороною обвинувачення експертиз. За таких обставин призначення експертизи з метою пошуку нових доказів обвинувачення фактично становить собою додаткове розслідування, що суперечить засадам кримінального процесу.

24. За таких обставин Суд відхиляє доводи прокурора про неповноту судового розгляду в цій частині.

Щодо допиту свідків

25. Суд неодноразово відзначав, що коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході кримінального провадження. Для цього сторона, крім іншого, має продемонструвати, що під час кримінального провадження вона використала процесуальні можливості, надані кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення[1].

26. Прокурор вважає, що апеляційний суд не звернув уваги на безпідставність відмови судом першої інстанції допитати свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , а також ОСОБА_18 (оперуповноваженого, який проводив НСРД).

27. Суд зазначає, що апеляційний суд не залишив без оцінки ці доводи сторони обвинувачення і в ухвалі навів переконливі мотиви їх необґрунтованості.

28. Суд першої інстанції не відмовляв у допиті свідків і неодноразово відкладав судові засідання, щоб надавати можливість прокурору забезпечити їх допит, однак сторона обвинувачення цього не зробила через неможливість встановлення їх місця перебування. Таким чином, суд першої інстанції дотримався вимог статей 22 26 КПК і не обмежував сторону обвинувачення в реалізації її процесуальних прав.

29. Крім того, Суд бере до уваги, що прокурор ні під час розгляду справи в судах нижчих інстанцій, ні у касаційній скарзі не зазначив, які саме важливі для прийняття рішення обставини могли повідомити згадані особи.

30. Щодо ОСОБА_18 , Суд зазначає, що сторона обвинувачення вимагала його допиту у зв`язку з тим, що особа, яка була залучена до проведення НСРД, не змогла повідомити суду першої інстанції будь-яку значиму інформацію. Суд зазначає, що результати НСРД зафіксовані у відповідних протоколах, наданих суду стороною обвинувачення. Сторона обвинувачення в апеляційній і касаційній інстанціях не пояснила, що допит ОСОБА_18 , який проводив ці НСРД, міг додати до цієї інформації.

31. За таких обставин Суд відхиляє цей довід касаційної скарги.

Підсумок

32. Таким чином рішення суду апеляційної інстанції про те, що встановлені фактичні обставини справи не доводять вчинення виправданими інкримінованого злочину, є обґрунтованим.

33. Апеляційний суд провів розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і, погодившись з висновками суду першої інстанції, надав умотивовані відповіді на доводи, наведені в апеляційній скарзі прокурора, які переважно повторюються в його касаційній скарзі. Зміст ухвали відповідає вимогам статті 419 КПК.

34. Судом не встановлено істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які були би підставами для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, а тому Суд вважає, що касаційну скаргу сторони обвинувачення слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433 436 441 442 КПК, Суд

ухвалив:

Ухвалу Волинського апеляційного суду від 05 червня 2024 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_10 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

[1] Постанови від 20 лютого 2025 року у справі № 658/2367/17 https://reyestr.court.gov.ua/Review/125435354; від 14 травня 2020 року, у справі № 279/3434/17, https://reyestr.court.gov.ua/Review/89345735; від 28 січня 2020 року у справі № 456/2742/15-к, https://reyestr.court.gov.ua/Review/87672451