Історія справи

Постанова ККС ВП від 12.08.2025 року у справі №754/8232/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 754/8232/24

провадження № 51-665 км 25

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 14 червня 2024 року та Київського апеляційного суду від 15 січня 2025 року, якими

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Потсдам (Німеччина), який

зареєстрований та проживає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

уродженця м. Переяслав-Хмельницького

Київської області, який зареєстрований та

проживає за адресою:

АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_9 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

уродженця с. Городець Овруцького району

Житомирської області, який зареєстрований та

проживає за адресою:

АДРЕСА_3 ,

звільнено на підставі ст. 45 Кримінального кодексу України (далі - КК) від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Деснянський районний суд м. Києва ухвалою від 14 червня 2024 року на підставі ст. 45 КК звільнив ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК, у зв`язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження № 12022100030000321 стосовно них закрив.

Київський апеляційний суд ухвалою від 15 січня 2025 року змінив ухвалу суду першої інстанції та стягнув із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів - по 14 269,28 грн з кожного. У решті судове рішення залишив без змін.

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувачувались у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

Обвинувачені працювали в будівельно-монтажному управлінні № 1 ПрАТ «Домобудівний комбінат № 4»:

ОСОБА_7 - на посаді начальника управління (з 17 квітня 2019 року),

ОСОБА_8 - на посаді начальника дільниці (з 01 червня 2021 року),

ОСОБА_9 - на посаді виконавця робіт (з 21 жовтня 2019 року);

були службовими особами, які зобов`язані контролювати та здійснювати нагляд за дотриманням підлеглими працівниками правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою на підприємстві;

мали відповідні знання та достатній досвід роботи за фахом;

були ознайомлені зі своїми посадовими інструкціями.

26 січня 2022 року під час виконання робіт із підвищеною небезпекою на об`єкті будівництва за адресою: вул. Електротехнічна, 43, м. Київ, обвинувачені порушили правила безпеки, допустили ОСОБА_10 до робіт із підвищеною небезпекою без запобіжного поясу, через що він під час виконання завдання отримав тілесне ушкодження середньої тяжкості, яке спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що:

суд першої інстанції:

- неправильно застосував положення ст. 45 КК - не врахував того, що шкода потерпілому відшкодована не обвинуваченими, не мотивував своїх висновків про щире каяття обвинувачених та активне сприяння ними розкриттю злочину;

- не послався на докази, які підтверджують наявність умов для звільнення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК, та безпідставно закрив кримінальне провадження у підготовчому судовому засіданні;

суд апеляційної інстанції:

- належним чином не перевірив усіх доводів апеляційної скарги;

- не зважив на те, що: обвинувачені в судовому засіданні під час надання своїх пояснень фактично не визнали своєї вини в межах висунутого обвинувачення; матеріали кримінального провадження не містять належних відомостей про відшкодування шкоди потерпілому саме обвинуваченими;

- постановив рішення, яке не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК).

На касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 надіслали письмові заперечення, в яких, із наведенням відповідних обґрунтувань, просили скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор частково підтримав доводи касаційної скарги, просив скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Захисник заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити судові рішення без зміни.

Мотиви Суду

Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

У поданій касаційній скарзі прокурор покликається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме безпідставне застосування положення ст. 45 КК, проте ці доводи Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів з огляду на таке.

Звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави в особі відповідного суду від офіційного осуду, призначення покарання та визнання судимою особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у випадках, передбачених КК, та у порядку, встановленому КПК.

Статтею 45 КК передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Тобто звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям можливе за наявності передумови - вчинення особою вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім кримінальних правопорушень, щодо яких встановлено застереження в законі; а також підстави - дійового каяття, яке полягає у щирому розкаянні особи у вчиненому кримінальному правопорушенні, активному сприянні нею розкриттю цього кримінального правопорушення та повному відшкодуванні завданих збитків або усуненні заподіяної шкоди.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК).

Так, особою, яка вчинила кримінальне правопорушення вперше, вважається особа, що раніше не вчиняла кримінальних правопорушень або раніше вчинила кримінальне правопорушення, яке вже втратило правове значення.

Щире каяття засвідчує критичну оцінку винним вчиненого ним кримінального правопорушення, співчуття до потерпілих, прагнення зменшити негативні наслідки його протиправної поведінки. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення необхідно вважати надання особою органам досудового розслідування допомоги в установленні невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. Це може бути повідомлення про всі відомі епізоди, обставини злочинного діяння, свідків, потерпілих, викриття інших співучасників кримінального правопорушення. Мінімальні вимоги, яким має відповідати позитивна посткримінальна поведінка у виді активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, полягають у добровільній дачі правдивих і повних свідчень про всі відомі особі обставини злочинного діяння. Активність сприяння розкриттю кримінального правопорушення означає, що дії особи повинні мати високу інтенсивність, ефективність та значну процесуальну цінність. Визначення ступеня активності залежить від обставин конкретного кримінального провадження.

Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема, батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.

Суд першої інстанції під час розгляду клопотання захисника про застосування положення ст. 45 КК, дослідивши надані сторонами докази й матеріали кримінального провадження та зваживши на те, що обвинувачені:

- раніше не судимі;

- вчинили кримінальне правопорушення (ч. 1 ст. 272 КК), яке є кримінальним проступком;

- повністю відшкодували потерпілому ОСОБА_10 заподіяну шкоду;

- беззаперечно визнали свою вину, щиро розкаялись у вчиненому та активно сприяли розкриттю злочину,

дійшов висновку про те, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підлягають звільненню на підставі ст. 45 КК від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК, у зв`язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження № 12022100030000321 стосовно них - закриттю.

При цьому місцевий суд врахував як думку потерпілого, який підтримав клопотання захисника, підтвердив відшкодування йому обвинуваченими заподіяної шкоди в повному обсязі й відсутність претензій до останніх, так і позицію прокурора, який також не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту.

Колегія суддів уважає, що суд першої інстанції встановив всі передбачені ст. 45 КК умови виникнення правової підстави для звільнення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям. Рішення суду першої інстанції в цій частині в цілому відповідає вимогам ст. 370 КПК, є достатньо вмотивованим.

Твердження прокурора про безпідставне закриття місцевим судом кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у кримінальній справі за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 цього Кодексу, зокрема, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Під час апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції, дотримуючись вимог статей 404 405 407 412-413 КПК, належним чином перевірив доводи апеляційної скарги прокурора (зі змінами), які за своїм змістом є аналогічними до доводів, викладених у його касаційній скарзі, проаналізував їх, дав на них вичерпні відповіді, навівши в ухвалі відповідне обґрунтування.

За результатами перегляду ухвали суд апеляційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям, дійшовши таких висновків:

- обвинувачені у суді першої інстанції заявили про те, що їм зрозумілі фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, та вони згодні з пред`явленим кожному з них обвинуваченням;

- те, що обвинувачені безпосередньо не розповіли про обставини вчинення кожним із них кримінального правопорушення, не є в даному випадку тим істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, яке дає підстави для скасування оскаржуваної ухвали;

- у суді першої інстанції прокурор підтримав заявлене захисником клопотання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності та заявив про те, що обвинувачені під час досудового розслідування активно сприяли розкриттю кримінального правопорушення шляхом надання документів, показань, з`явлення до правоохоронних органів;

- обвинувачені в повному обсязі відшкодували завдані збитки, що підтвердив потерпілий ОСОБА_10 у судах першої та апеляційної інстанцій та заявив про відсутність до них претензій.

Враховуючи викладене, Суд уважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для звільнення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК у зв`язку з дійовим каяттям.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись статтями 441 442 КПК, Суд

постановив:

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 14 червня 2024 року та Київського апеляційного суду від 15 січня 2025 року стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - без зміни.

Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3