Історія справи

Постанова

Іменем України

05 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 541/962/17

провадження № 51-659км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Матієк Т.В.,

суддів Мазура М.В., Яковлєвої С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Замкового І.А.,

прокурора Гладкого О.Є.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника КуцинаВ.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Шишацького районного суду Полтавської області

від 27 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області

від 28 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170260001279, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Зуївців Миргородського району Полтавської області, жителя

АДРЕСА_1, такого, що згідно

ст. 89 КК не має судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.

Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини

За вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК

до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у ІНФОРМАЦІЯ_2, дізнавшись, що його батько ОСОБА_3

в черговий раз залишив їхнє спільне місце проживання в с. Комишні

та попрямував до сусіднього с. Зуївців, де раніше постійно проживав, на мотоциклі наздогнав ОСОБА_3 поблизу зупинки громадського транспорту «Зуївська» в указаному населеному пункті і, будучи обуреним поведінкою ОСОБА_3,

який неодноразово залишав дім, завдав йому приблизно 9 ударів кулаками

в обличчя та близько 6 ударів у груди ногами, взутими в гумові чоботи,

чим заподіяв потерпілому сильного фізичного болю та тяжких тілесних ушкоджень у виді численних переламів кісток, синців, саден та крововиливів. Після цього ОСОБА_1 мотоциклом перевіз ОСОБА_3 до місця свого проживання в АДРЕСА_1 і разом із братом ОСОБА_5 переніс потерпілого на ліжко у веранді, де того ж дня о 20:00 останній помер унаслідок розвитку травматичного шоку тяжкого ступеня від завданих тілесних ушкоджень.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі з доповненнями засуджений, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України

про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування вищезазначених судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Зазначає, що злочину не вчиняв, і жоден із допитаних судом свідків

не вказав на його причетність до злочину. Стверджує про незаконність затримання, оскільки він фактично затриманий о 22:55 08 листопада 2016 року (хоча згідно процесуальних документів - о 14:40 09 листопада 2016 року)

і незаконно утримувався під вартою, де до нього застосовувалися недозволені методи досудового розслідування, а тому зібрані докази є недопустимими.

Крім цього, порушено право на захист, оскільки всупереч волі ОСОБА_1

для проведення окремих процесуальних дій залучались інші захисники,

хоча у нього був власний, якому матеріали досудового розслідування

при завершенні не відкривались, і були відкриті вже після призначення справи

до судового розгляду. При цьому клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта з цієї підстави суд необґрунтовано залишив без задоволення. Зазначений акт, як стверджує ОСОБА_1, йому вручили лише 02 червня

2017 року, тобто коли справа знаходилась в суді, а в задоволенні його клопотань про проведення додаткових слідчих дій прокурор та місцевий суд необґрунтовано відмовили. У суді першої інстанції не брали участі захисники ОСОБА_1,

залучені під час досудового розслідування, хоча їх участь у суді, на думку автора касаційної скарги, була обов'язковою. Крім того, головуючий у суді першої інстанції порушив таємницю нарадчої кімнати, оскільки він перебував у ній тільки

9 хвилин, після чого оголосив об'ємний за змістом вирок. Вважає, що апеляційний суд на вказані порушення уваги не звернув, не дав належної оцінки та відповідей на усі доводи його апеляційної скарги.

Позиції учасників судового провадження

Захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу ОСОБА_1, а прокурор підтримав її частково - просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ст. 419 КПК в ухвалі суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема: короткий зміст вимог апеляційної скарги; встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався.

Як зазначено в ч. 2 ст. 419 КПК, при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. На виконання цієї вимоги в ухвалі слід проаналізувати, зіставивши з наявними у справі та додатково поданими матеріалами, всі наведені в апеляційній скарзі доводи й обґрунтувати кожен із них.

Однак суд апеляційної інстанції при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_1 цих вимог кримінального процесуального закону не дотримався.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження та прослуховуванням аудіозаписів судових засідань місцевого та апеляційного суду, а також

в апеляційній скарзі на вирок місцевого суду обвинувачений ОСОБА_1 наводив доводи щодо його незаконного арешту та утримання під вартою, застосування недозволених методів досудового розслідування, необґрунтованої відмови місцевим судом у задоволенні клопотань сторони захисту про допит свідків.

На ці доводи скарги суд апеляційної інстанції в ухвалі відповіді не дав, обмежився загальними фразами щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного обвинуваченим рішення місцевого суду, належним чином не перевірив цих доводів, не навів переконливих мотивів для їх спростування,не зазначив обґрунтованих підстав, через які апеляційну скаргу в цій частині залишено без задоволення.

До того ж, в апеляційній скарзі обвинувачений у відповідності до вимог

ч. 3 ст. 403 КПК заявляв клопотання про виклик свідків, яке судом апеляційної інстанції не розглянуто.

Також в апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись

на незаконність вироку місцевого суду, вказував на недопустимість таких доказів, як протокол слідчого експерименту, на якому він давав показання внаслідок застосування фізичного насильства та психологічного тиску з боку працівників міліції (аудіозапис судового засідання суду першої інстанції 14 липня 2017 року).

Апеляційний суд залишив поза увагою вищезазначені доводи ОСОБА_1, не перевірив їх та не дав відповідної оцінки.

Більше того, цей суд в ухвалі на підтвердження винуватості послався на протокол слідчого експерименту з ОСОБА_1, при цьому не дав оцінки щодо допустимості або недопустимості цього доказу з огляду на положення пунктів 2-4 ч. 2 ст. 87, ч. 4 ст. 95 КПК.

Апеляційний суд не забезпечив проведення відповідної перевірки вищезазначеної заяви ОСОБА_1 в установлений законом спосіб, що суперечить усталеній практиці Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях у контексті

ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод неодноразово наголошував на необхідності проведення ефективного офіційного розслідування скарг особи про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб'єктів владних повноважень (справи «Вергельський проти України»

та «Яременко проти України»).

Між тим, за результатами такої перевірки, здійсненої шляхом проведення уповноваженим органом офіційного розслідування, з урахуванням інституційної або ієрархічної незалежності такого органу, уповноваженого здійснювати офіційне розслідування порушень прав людини, гарантованих статтями 27, 28 Конституції України (рішення Конституційного Суду України № 3-р/2018), по суті визначається допустимість такого доказу, як слідчий експеримент із ОСОБА_1

За таких обставин рішення апеляційного суду як таке, що постановлене

з істотними порушеннями кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, відповідно

до ч. 1 ст. 438 КПК підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно ретельно перевірити доводи поданих апеляційних скарг, зокрема скарги ОСОБА_1

про застосування до нього незаконних методів досудового розслідування,

вжити заходів для проведення відповідної перевірки зазначених доводів у порядку ст. 214 КПК з прийняттям відповідного процесуального рішення уповноваженим органом, перевірити доводи ОСОБА_1, наведені в апеляційній скарзі,

щодо його невинуватості (при необхідності шляхом залучення експертів),

після чого з додержанням вимог кримінального процесуального закону,

ухвалити законне, обґрунтоване і належним чином вмотивоване рішення.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подану касаційну скаргу слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 28 листопада 2017 року щодо ОСОБА_1скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню

не підлягає.

Судді:

Т.В. Матієк М.В. Мазур С.В. Яковлєва