Історія справи

Постанова ВГСУ від 04.10.2016 року у справі №910/17687/15
Ухвала КГС ВП від 31.01.2018 року у справі №910/17687/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/17687/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.,

учасники справи:

позивач - фізична особа-підприємець Минда Василь Юрійович,

відповідач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_5

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду

від 05.12.2017

у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Кропивна Л.В., Дідиченко М.А.

за позовом фізичної особи-підприємця Минди Василя Юрійовича

про визнання нікчемними договору банківського рахунку №883 від 13.12.2007, кредитного договору про відкриття кредитної лінії №2391 від 26.12.2007, договору про внесення змін №1 до кредитного договору №2391 від 26.12.2007, договору про внесення змін №2 до кредитного договору №2391 від 26.12.2007

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 26.12.2017 поштовим відправленням, направленим на адресу Київського апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі №910/17687/15 в порядку статей 286 - 288 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017 (далі - ГПК України).

2. 12.01.2018 Київським апеляційним господарським судом надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" разом з матеріалами справи №910/17687/15, які надійшли до суду касаційної інстанції 17.01.2018.

3. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/17687/15 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2018.

4. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й. від 29.01.2018 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі №910/17687/15 залишено без руху; надано Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" строк на усунення недоліків касаційної скарги.

5. Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2018 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

6. Позивач - фізична особа-підприємець Минда Василь Юрійович надав відзив на касаційну скаргу, в якому погоджується з висновками, викладеними в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 щодо відсутності нововиявлених обставин, на які посилався відповідач у своїй касаційній скарзі, та просить залишити без змін ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017.

7. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування норм процесуального права - статей 112-114 ГПК України (чинних на момент винесення ухвали).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

8. У липні 2015 року фізична особа-підприємець Минда Василь Юрійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" про визнання нікчемними договору банківського рахунку №883 від 13.12.2007, кредитного договору про відкриття кредитної лінії №2391 від 26.12.2007, договору про внесення змін №1 до кредитного договору №2391 від 26.12.2007, договору про внесення змін №2 до кредитного договору №2391 від 26.12.2007.

9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 року в позові відмовлено повністю, мотивуючи тим, що позивачем належними доказами не доведено, що недійсність оскаржуваних договорів встановлена законом, а тому вимоги позивача про визнання таких договорів нікчемними визнано судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

10. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі №910/17687/15 скасовано. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 викладено у редакції, відповідно до якої позов ФОП Минди В.Ю. задоволено повністю. Визнано нікчемними договір банківського рахунку №883 від 13.12.2007, кредитний договір про відкриття кредитної лінії №2391 від 26.12.2007, договір про внесення змін №1 до кредитного договору №2391 від 26.12.2007 та договір про внесення змін №2 до кредитного договору №2391 від 26.12.2007, укладені між позивачем та відповідачем.

11. Київський апеляційний господарський суд виходив з того, що згідно з висновком експерта №773/774/15-32 від 08.04.2015, здійсненого на підставі ухвали про призначення судової експертизи у справі №910/23094/14 за позовом ФОП Минди В.Ю. до ПАТ "Промінвестбанк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_5, про визнання недійсними кредитного договору про відкриття кредитної лінії №2391 від 26.12.2007, договору про внесення змін №1 до кредитного договору №2391 від 26.12.2007, договору про внесення змін №2 до кредитного договору №2391 від 26.12.2007 та договору банківського рахунку від 13.12.2007 №883, встановлено, що:

- досліджувані підписи від імені ФОП Минди В.Ю.: в графі "Фізична особа-підприємець В.Ю. Минда" в оригіналі договору від 13.12.2007 №883; в графі "ФОП В.Ю. Минда" в оригіналі Кредитного договору; в графі " Минда В.Ю." в оригіналі договору поруки; в графі "ФОП В.Ю. Минда" в оригіналі договору про внесення змін №1; в графі "ФОП В.Ю. Минда" в оригіналі договору про внесення змін №2; в графі "зразок підпису власника рахунку" та перший підпис в графі "зразки підписів довірених осіб" в оригіналі картки із зразками підписів власника рахунку в філії "Відділення ПІБ в м. Рахів" приватного підприємця Минди Василя Юрійовича - виконані рукописним способом кульковою ручкою без застосування попередньої технічної підготовки і технічних засобів;

- досліджуваний підпис від імені ФОП Минди В.Ю. в графі "Фізична особа-підприємець В.Ю. Минда" в оригіналі договору від 13.12.2007 №883 виконаний не громадянином Миндою Василем Юрійовичем (ІНФОРМАЦІЯ_1), а іншою особою;

- досліджувані підписи від імені ФОП Минди В.Ю.: в графі "ФОП В.Ю. Минда" в оригіналі Кредитного договору; в графі " Минда В.Ю." в оригіналі договору поруки; в графі "ФОП В.Ю. Минда" в оригіналі договору про внесення змін №1; в графі "ФОП В.Ю. Минда" в оригіналі договору про внесення змін №2; в графі "зразок підпису власника рахунку" в оригіналі картки із зразками підписів власника рахунку в філії "Відділення ПІБ в м. Рахів" приватного підприємця Минди Василя Юрійовича - виконані не громадянином Миндою Василем Юрійовичем (ІНФОРМАЦІЯ_1), а іншою особою з наслідуванням підпису громадянина Минди Василя Юрійовича (ІНФОРМАЦІЯ_1);

- досліджувані підпис від імені ФОП Минди В.Ю. (ІНФОРМАЦІЯ_1) у графі "Фізична особа-підприємець В.Ю. Минда" в договорі від 13.12.2007 №883 та перший підпис в графі "зразки підписів довірених осіб" в картці із зразками підписів власника рахунку в філії "Відділення ШБ в м. Рахів" приватного підприємця Минди Василя Юрійовича виконані однією особою.

12. З урахуванням зазначених висновків судових експертів, апеляційним господарським судом встановлено, що позивач не підписував спірні правочини та в матеріалах справи відсутні докази того, що ФОП Минда В.Ю. давав вказівки на підписання договорів іншим особам.

13. Також, апеляційний господарський суд встановивши наявність порушеного права та охоронюваного законом інтересу позивача, дійшов висновку про можливість застосування позовної давності. Разом з тим, частиною 5 статті 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

14. Оскільки судом було встановлено, що позивач є фізичною особою ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з наданими для огляду медичними довідками у період з 21.04.2011 по 04.11.2014 перебував на лікуванні протягом 318 днів та переніс дві клінічні смерті та з урахуванням невідповідності оскаржуваних договорів вимогам закону (статті 1055 ЦК України) апеляційний господарський суд дійшов висновку про визнання договору банківського рахунку №883 від 13.12.2007, кредитного договору про відкриття кредитної лінії №2391 від 26.12.2007, договору про внесення змін №1 до кредитного договору №2391 від 26.12.2007, договору про внесення змін №2 до кредитного договору №2391 від 26.12.2007 нікчемними.

15. Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2016 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016.

16. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 р. у справі №910/17687/15, в якій просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у справі 910/17687/15.

17. В обґрунтування вимог заяви відповідач посилався на те, що 30.01.2017 на запит юридичного департаменту на адресу Центрального апарату ПАТ "Промінвестбанк" надійшов з Ужгорода оригінал кредитного договору №2391 від 26.12.2007, необхідний для розгляду справи №910/23094/14. Відповідач вказує, що отриманий оригінал кредитного договору за змістом і формою співпадає із копією кредитного договору, доданого до позову у даній справі. Відповідач зазначає, що 13.02.2016, ознайомившись з матеріалами справи №910/23094/14, відповідачем з'ясовано, що для дослідження експерту у справі №910/23094/14 надавався інший оригінал кредитного договору; крім того, на оригіналі кредитного договору, що отриманий відповідачем 30.01.2017, та який не був об'єктом експертного дослідження, додатково скріплений печаткою ФОП Минда В.Ю., а тому наявна обставина, що впливає на юридичну оцінку обставин, а обізнаність такою обставиною забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення. На думку заявника експертиза була здійсненна щодо іншого договору, який не стосувався позовних вимог.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

18. Ухвалою від 05.12.2017 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Кропивна Л.В., Дідиченко М.А. заяву Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у справі №910/17687/15 залишив без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у справі №910/17687/15 залишив без змін.

18.1. У постанові апеляційного суду зазначено, під час розгляду справи №910/17687/15 по суті судом апеляційної інстанції досліджувався оригінал кредитного договору про відкриття кредитної лінії №2391 від 26.12.2007. Зокрема, суд при винесенні постанови від 22.06.2016 дійшов висновку, що кредитний договір про відкриття кредитної лінії №2391 від 26.12.2007 є нікчемним в силу статті 1055 ЦК України та статті 207 ГК України, оскільки не підписувався Миндою В.Ю., який є стороною договору.

18.2. Судом зазначено, що вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам та обставинам, які досліджувалися при розгляді справи по суті, не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

18.3. Суд зазначив, що необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами (пункт 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами"). Поданий заявником договір є по своїй суті новим доказом, а не нововиявленою обставиною, що виключає можливість зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України (на момент винесення ухвали ).

18.4. Також, відповідачем не було обґрунтовано неможливість подання цього доказу під час розгляду даної справи по суті.

18.5. Суд відхилив посилання апелянта на те, що зазначений договір був отриманий ним від його структурного підрозділу лише 21.01.2017, як на поважну причину, що обґрунтовує неможливість подання цього доказу під час розгляду справи по суті. Згідно із статтею 65 ГК України, підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

18.6. Відповідно до приписів статті 95 ЦК України, юридична особа наділена правом створювати різні структурні підрозділи, однак, такі структурні підрозділи є невідокремленою частиною самої юридичної особи. Враховуючи те, що структурний підрозділ, який передавав 27.01.2017 кредитний договір №2391 від 26.12.2007 є невід'ємною частиною юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", тому посилання заявника на факт невчасного надання його структурним підрозділом певних документів самій юридичній особі не є підтвердженням необізнаності Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", яке звертається із заявою, на час розгляду справи, оскільки така юридична особа відповідає за дії чи бездіяльність свого структурного підрозділу.

18.7. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що не може вважатися нововиявленою та обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом в процесі розгляду справи (спірного договору).

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (відповідача у справі)

19. Скаржник зазначив, що у своїй заяві посилався не на сам наданий апеляційному господарському суду оригінал спірного Кредитного договору, а на юридичний факт (раніше невідому судам та сторонам обставину) наявності кількох різних за формою оригіналів спірного кредитного договору, одна з розбіжностей між якими (скріплення спірного договору печаткою ФОП Минда В.Ю.) носить такий правовий характер, який вимагає застосування до спірних правовідносин інших норм матеріального права, а також факт недослідження судами та експертами цієї обставини. При цьому, скаржник посилався на порушення апеляційним господарським судом норм статей 33-34, 112-114 ГПК України (в редакції, чинній на момент прийняття ухвали).

Доводи інших учасників справи

20. Позивач - фізична особа-підприємець Минда Василь Юрійович надав відзив на касаційну скаргу, в якому погоджується з висновками, викладеними в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017, щодо відсутності нововиявлених обставин, на які посилався відповідач у своїй касаційній скарзі, та просить залишити без змін ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 на підставі пункту 1 частини 3 статті 325 ГПК України.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

21. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції на момент винесення оскаржуваної ухвали)

Стаття 112 - господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону України, іншого акта (їх окремих положень) або надане Конституційним Судом України офіційне тлумачення положень Конституції України, що є відмінним від того, як їх застосував суд при вирішенні справи.

Стаття 113 - судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

22. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017.

Частина 1 статті 300 - переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

23. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку того чи іншого доказу у справі. Разом з тим, доводи скаржника про порушення апеляційним судом вимог статей 33-34, 112-114 ГПК України в редакції до 15.12.2017 є прийнятними.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

24. Статтею 129 Конституції України принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості визначені як одні з основних засад судочинства.

25. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

26. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Отже, висновки апеляційного суду про неприйнятність додаткового доказу - екземпляру договору, засвідченого печаткою банку, який не досліджувався під час розгляду справи по суті, в той час як при розгляді справи по суті досліджувався інший оригінал спірного договору, саме як нововиявленої обставини, є вірними, оскільки такий доказ за своєю правовою природою є новим доказом, що внаслідок власної бездіяльності не був вчасно поданий апеляційному суду при розгляді спору по суті.

27. З огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

28. Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

29. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви №29458/04, №29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

30. Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій з метою реалізації принципу верховенства права, складовою частиною якого є принцип юридичної визначеності.

31. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): "Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

32. У справі "Нєлюбін проти Російської Федерації" Європейський суд з прав людини також дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає, серед іншого, щоб якщо суди ухвалили остаточне рішення з питання, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі.

33. Здійснюючи перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, апеляційний господарський суд врахував наведені положення та обґрунтовано відхилив доводи заявника про існування нововиявлених обставин у даній справі. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками апеляційного суду та не вбачає правових підстав для виправлення фундаментальних порушень при встановленні юридичних фактів та застосуванні норм права, які б зумовлювали застосування процедури перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

34. Доводи відповідача про те, що для дослідження експерту у справі №910/23094/14 надавався інший оригінал кредитного договору, а не оригінал кредитного договору, що був отриманий відповідачем 30.01.2017, та який не був об'єктом експертного дослідження, а тому наявна обставина, впливає на юридичну оцінку обставин, колегія суддів відхиляє, оскільки поданий заявником договір є по своїй суті новим доказом, а не нововиявленою обставиною в розумінні статті 112 ГПК України (чинної на момент винесення ухвали), що виключає можливість зміни або скасування судового рішення.

35. Суд не погоджується з доводами скаржника про існування у даній справі нововиявленої обставини, оскільки не може вважатися нововиявленою та обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом в процесі розгляду справи та не вбачає порушення вимог статей 112-114 ГПК України в редакції на момент розгляду справи апеляційним судом.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при винесенні ухвали суду апеляційної інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги відповідача та скасування ухвали апеляційного господарського суду.

В. Судові витрати

307 У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України в редакції з 15.12.2017, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 309, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 у справі №910/17687/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.В. Білоус

В.Г. Пєсков