Історія справи

Ухвала КГС ВП від 13.05.2020 року у справі №903/664/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 903/664/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦС-Сервіс"

на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від
14.05.2020 (у складі колегії суддів: Тимошенко О. М. (головуючий), Савченко Г. І., Демидюк О. О.)

у справі № 903/664/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦС-Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центроспав-Україна"

про стягнення 222 562,51 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 19 811,07 грн процентів річних від суми заборгованості за безпідставне користування чужими коштами, 52 599,88 грн інфляційних втрат,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БЦС-Сервіс" (далі - ТОВ "БЦС-Сервіс") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центроспав-Україна" (далі - ТОВ "Центроспав-Україна"), у якому просило стягнути з відповідача 222 562,51 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 19 811,07 грн процентів річних від суми заборгованості за безпідставне користування чужими коштами, 52 599,88 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 23.05.2017 № 2305/2 у частині не поставлення товару у визначений строк та не повернення попередньої оплати, що встановлено судовим рішенням у справі № 903/710/18. Оскільки відповідачем повернення коштів відбулося лише 18.06.2019, позивач просив стягнути з відповідача суми процентів за користування чужими грошовими коштами, процентів річних та інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 20.11.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від
12.03.2020, у задоволенні позову відмовлено.

Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від
14.05.2020 задоволено заяву ТОВ "Центроспав-Україна" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з ТОВ "БЦС-Сервіс" на користь ТОВ "Центроспав-Україна" 11 561,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у липні 2020 року ТОВ "БЦС-Сервіс" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просило скасувати додаткову постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.08.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 903/664/19 за касаційною скаргою ТОВ "БЦС-Сервіс" на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, та зупинено касаційне провадження до закінчення перегляду у касаційному порядку Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 та рішення Господарського суду Волинської області від 20.11.2019 у справі № 903/664/19.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.12.2020 поновлено провадження у справі № 903/664/19 та постановлено здійснити перегляд судового рішення без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.

З огляду на матеріали справи, ТОВ "БЦС-Сервіс", не погоджуючись із рішенням суду першої інстанцій про відмову в задоволенні позову у цій справі, оскаржило це рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "БЦС-Сервіс" на рішення Господарського суду Волинської області від 20.11.2019, призначено розгляд апеляційної скарги на 12.03.2020 та запропоновано відповідачу подати до суду відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Центроспав-Україна", між іншим, навело попередню суму судових витрат, які відповідач очікує понести із розглядом апеляційної скарги ТОВ "БЦС-Сервіс", що становить 15 000,00 грн.

Постановою від 12.03.2020 Північно-західним апеляційним господарським судом апеляційну скаргу ТОВ "БЦС-Сервіс" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 20.11.2019 - без змін.

17.03.2020 ТОВ "Центроспав-Україна" направило до суду апеляційної інстанції заяву про розподіл судових витрат у справі, яку ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2020 призначено до розгляду. На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката у цій справі заявник надав копії: договору про надання правової допомоги від 27.12.2019 № 19/6; додаткової угоди від 27.12.2019 № 1 до договору про надання правової допомоги; акта приймання-передачі наданих послуг від 16.03.2020 № 1, платіжного доручення від
17.03.2020 № 10210.

23.04.2019 ТОВ "БЦС-Сервіс" подало суду заперечення на заяву ТОВ "Центроспав-Україна", яке обґрунтувало тим, що відповідачем у порядку, передбаченому частиною 1 статті 124 ГПК, не подано до суду разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, що є підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат відповідно до частини 2 статті 124 ГПК.

Крім того, заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї документи не було надіслано позивачу відповідно до частини 9 статті 80 ГПК. Водночас позивач послався на те, що підготовка до участі у розгляді справи в суді апеляційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже усі документи, необхідні для складання і подання до суду відзиву на апеляційну скаргу були у відповідача в наявності та правова позиція відповідача по справі. викладена у відзиві на позовну заяву, не змінювалась в процесі апеляційного розгляду.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву ТОВ "Центроспав-Україна", виходив із того, що надані відповідачем докази на підтвердження витрат про надання правової допомоги є належними та допустимими, містять опис наданих послуг і підтверджують фактичні витрати ТОВ "Центроспав-Україна" за надання йому правової допомоги на загальну суму 11 561,00 грн.

У поданій касаційній скарзі ТОВ "БЦС-Сервіс" зазначило, що додаткову постанову ухвалено судом апеляційної інстанції з порушенням приписів частини 1 статті 124 ГПК, оскільки відповідачем разом з першою заявою по суті спору не було подано до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які ця сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; відповідачем не було надіслано позивачу копій доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу; розрахунок витрат не відображає вартість годин за певний вид послуги та час, витрачений на їх виконання; не надано доказів на підтвердження саме такого розміру витрат, а також того, що підготовка відзиву на апеляційну скаргу вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, тому, на думку скаржника, сума, заявлена відповідачем до стягнення, не є співмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг. При цьому судом апеляційної інстанції не було враховано висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 923/567/17, від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а.

Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржене судове рішення, враховуючи встановлені ГПК межі зазначеного перегляду, виходить із такого.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 126 ГПК витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами саме за результатами розгляду справи.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК).

У частині 5 статті 129 ГПК зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони та інше.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на матеріали справи відповідачем за результатами розгляду справи заявлено до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 561,00 грн.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У пункті 2 додаткової угоди від 27.12.2019 № 1 до договору про надання правової допомоги від 27.12.2019 № 19/6, укладеному між Адвокатським об'єднанням "ЛЮРЦ" і ТОВ "Центроспав-Україна", установлено, що гонорар (вартість послуг) за підготовку документів та ведення справи у судових органах становить 15 000,00
грн. Остаточний розмір гонорару (вартості послуг) за ведення справи визначається сторонами у акті виконаних робіт чи іншому аналогічному документі.

Адвокат Венглевський Б. Б. (член Адвокатського об'єднання "ЛЮРЦ") представляв інтереси ТОВ "Центроспав-Україна" протягом розгляду справи як у суді першої інстанції (на підставі довіреності від 30.11.2018, так і у суді апеляційної інстанції (на підставі договору від 27.12.2019 № 19/6).

В акті від 16.03.2020 № 1 приймання-передачі наданих послуг за договором, відображено розмір витрат на правничу допомогу в сумі 11 561,00 грн, у тому числі 2 102,00 грн - зібрання в клієнта документів по суті договірних відносин між сторонами в справі № 903/664/19 і аналіз справи, 2 102,00 грн - вивчення матеріалів справи № 903/710/18, яка мала значення для розгляду справи № 903/664/19,3 153,00 грн - вивчення апеляційної скарги ТОВ "БЦС-Сервіс", опрацювання законодавчої бази та аналіз судової практики зі спірного питання, 3
153,00 грн - підготовка відзиву на апеляційну скаргу, участь у судовому засіданні, що відбулося 13.03.2020, - 1 051,00 грн (т. 2 а. с. 30).

Також з огляду на матеріалами справи рішенням суду першої інстанції, яке залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції, в задоволенні позову відмовлено, тобто фактично судові рішення попередніх інстанцій ухвалено на користь відповідача.

За змістом частини 4 статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК).

За змістом статті 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 236 ГПК передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим і відповідати завданню господарського судочинства, визначеному Статтею 236 ГПК . Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови за наслідками вирішення заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, обмежившись посиланням на доведеність відповідачем вимог цієї заяви, належним чином не мотивував своє рішення стосовно стягнення з позивача на користь відповідача саме такого розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також стосовно того, чи було дотримано відповідачем порядку попереднього визначення суми судових витрат, передбаченого статтею 124 ГПК, у тому числі щодо подачі до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, та який подається кожною стороною разом з першою заявою по суті спору; разом із тим судом не надано оцінки співмірності заявленої до стягнення з позивача суми витрат на правничу допомогу із критеріями, встановленими частиною 4 статті 126 ГПК, а також не з'ясовано, чи були підстави для зменшення розміру таких витрат з огляду на подані позивачем заперечення.

У зв'язку з наведеним додаткова постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає, оскільки суд не дослідив належним чином докази з питання розподілу судових витрат на правничу допомогу за відповідною заявою відповідача, отже, таке судове рішення не можна вважати законним і обґрунтованим.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Разом із тим слід зауважити, що постановою Верховного Суду від 08.12.2020 у справі № 903/664/19 задоволено частково касаційну скаргу ТОВ "БЦС-Сервіс" на рішення Господарського суду Волинської області від 20.11.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020, ці судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки справу № 903/664/19 по суті спору передано на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд дійшов висновку, що питання розподілу судових витрат, пов'язаних з її розглядом, у тому числі заяви ТОВ "Центроспав-Україна" про стягнення витрат на правничу допомогу, також необхідно передати на вирішення суду першої інстанції за наслідками нового розгляду справи.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦС-Сервіс" задовольнити частково.

2. Додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від
14.05.2020 у справі № 903/664/19 скасувати.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центроспав-Україна" про розподіл судових витрат передати на вирішення суду першої інстанції за наслідками нового розгляду справи № 903/664/19.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: І. С. Міщенко

В. Г. Суховий